Постанова 4851 № 520/11379/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2020 р.Справа № 520/11379/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Полях Н.А., м. Харків) від 06.02.2020 року (повний текст складено 17.02.2020 року) по справі № 520/11379/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №168/2568/0/250-19-П від 04.10.2019 р. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, через що підлягає скасуванню у судовому порядку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №168/2568/0/250-19-П від 04.10.2019 р., винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради судовий збір у сумі 1921,00 грн. Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що оскільки за наслідком проведеної перевірки встановлений факт невиконання позивачем обов`язкового для виконання припису про усунення порушення вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 669-Пр-У від 27.06.2018, відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф на підставі оскаржуваної постанови. В зв`язку з тим, представник позивача не був присутній під час підписання акту та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, останні направлено на адресу підприємства засобами поштового зв`язку. Законодавцем закріплено обов`язок контролюючого органу здійснити направлення таких документів без додаткових вимог до нього щодо відстеження їх проходження засобами поштового зв`язку. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. Скаржник вказує, що позивач, будучи обізнаним про проведення Інспекцією перевірки, не вчинив жодних дій направлених на те, щоб ознайомитись з матеріалами справи, отримати примірник акту та протоколу, звернутись до Інспекції з метою отримання інформації щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, тощо. Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав. Сторони по справі в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що на підставі наказу № 279 від 19.06.2018 р. та направлення № 669-к від 20.06.2018 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради проведено позапланову перевірку на об`єкті Нежитлова будівля літ. ЕЕ-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042), за результатами якої складено Акт № 669-А від 27.06.2018 р. щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт Під час перевірки встановлено факт наявності двоповерхової будівлі літ.ЕЕ-2. Будівля має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС-1. Згідно представленого технічного паспорту, виготовленого ДП Земельно-проектне бюро ТОВ АГ Ріелті, інв. справа № 76 від 20.07.2017 громадський будинок нежитлова будівля літ. ЕЕ-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д, загальною площею 56,0 кв.м торгівельною площею 28,0 кв.м. самочинно збудована у 2013 році. В ході перевірки ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО не представлено документів, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі літ. ЕЕ-2, розташованої по Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042. На підставі зазначено акту відповідачем винесено припис № 669-Пр-У від 27.06.2018 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК ТА КО, яким зобов`язано усунути допущене порушення у строк до 27.08.2018. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 30.08.2019 року винесено наказ № 355 та складено направлення №790-к для здійснення позапланової перевірки на Нежитлова будівля літ. ЕЕ-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК ТА КО вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15, на підставі перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимоги припису від 27.06.2018 №669-Пр-У. Строк дії направлення було встановлено з 04.09.2019 по 17.09.2019 року. 17.09.2019 року відповідачем складено направлення № 854-к для проведення позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" вимог чинного законодавства з 18.09.2019 до 19.09.2019 року. На підставі зазначених вище документів Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було проведено перевірку ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" за наслідками якої було складено акт № 790/854-А від 19.09.2019 р. щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у якому вказано, що під час поточної перевірки щодо виконання вимог вищевказаного припису № 669-Пр-У від 27.06.2018 встановлено наявність нежитлової будівлі літ ЕЕ-2 на зазначеній земельній ділянці. В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо нежитлової будівлі літ ЕЕ-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) відсутня. До теперішнього часу інформація про виконання вимог припису №669-Пр-У від 27.06.2018 до Інспекції не надходила. ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО (уповноваженою особою) не представлено документів, що підтверджують виконання вимог зазначеного припису. У зв`язку з наведеним відповідач дійшов висновку, що вимоги припису № 669-Пр-У від 27.06.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого Інспекцією, не виконано. За результатами перевірки складено протокол про порушення у сфері містобудівного законодавства від 19.09.2019, де вказано про виявлення порушення пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553, а саме, не виконання обов`язкового для виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 669-Пр-У від 27.06.2018, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Гоцуляк К. О. винесено постанову № 168/2568/0/250-19-П від 04.10.2019 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної документації у сумі 30105,00 грн. Відповідно до вказаної постанови, під час перевірки на об`єкті Нежитлова будівля літ. ЕЕ-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) встановлено невиконання обов`язкового для виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №669-Пр-У від 27.06.2018, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департамент територіального контролю Харківської міської ради, чим порушено пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, абз. 2 пп.3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №

553. Не погодившись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу через помилковість висновків відповідача про невиконання позивачем раніше виданого припису та порушення встановленої процедури проведення заходу державного нагляду. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу, проте вважає за необхідне змінити підстави та мотиви задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного. Згідно ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553). У відповідності до пп. 1 п. 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції. Згідно п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Відповідно до п. 7 Порядку № 533, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що органи державного архітектурно-будівельного контролю наділенні повноваженнями по здійсненню позапланових перевірок, за умови наявності підстав, визначених приписами чинного законодавства. Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У п. 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Згідно п. 18 Порядку № 553, керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. У п. 17 Порядку № 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб`єкта містобудування. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (далі - Порядок № 244). Згідно пункту 9 Порядку № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до пункту 10 Порядку № 244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування. З аналізу зазначених вище норм законодавства колегія суддів дійшла висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо. Натомість, в матеріалах справи відсутні докази, що акт та протокол про порушення у сфері містобудівного законодавства були складені у присутності суб`єкта містобудування. Відповідач під час розгляду справи зазначив, що дані документи були направлені позивачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано опис вкладень та чек. Відповідно до пункту 16 Порядку № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Згідно пункту 17 Порядку № 244, справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Відповідно до п. 20 Порядку № 244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, серед іншого, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі. Згідно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.09.2019 року вказано, що справа буде розглядатися 04.10.2019 року о 14 год. 00 хв. (т. 1 а.с. 61) Відповідач зазначав про те, що оскільки вищевказаний протокол (а також інші документи складені за наслідками проведеної перевірки) було направлено позивачу засобами поштового зв`язку, то останній вважається належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності. Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин відповідачем було надано лише копію опису вкладень та фіскальний чек АТ Укрпошта (т. 1 а.с. 62-64). Зворотного повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення матеріали справи не містять та відповідачем не надано, що свідчить про те, що станом на час розгляду справи, у відповідача були відсутні відомості про повідомлення містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи. Судова колегія зазначає, що лише сам факт направлення адміністративним органом документів на адресу приватної особи не може бути ототожнений з фактом обізнаності цієї особи з майбутнім розглядом питання про накладення санкцій безвідносно до обставин фізичного одержання особою документів та обставин правової поведінки цієї особи. Відтак, суд вважає, що згадане у тексті п. 17 Порядку № 244 дієслово "повідомляються" слід тлумачити як подію вручення особі кореспонденції або відмови особи від одержання кореспонденції, що має бути підтверджено належними доказами у суді. Тому, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних та достовірних доказів доведення до відома заявника відомостей про час і місце розгляду питання про накладення штрафу, оскільки відповідні документи засвідчують лише обставини направлення кореспонденції заявнику, але не доводять обставин одержання заявником цієї кореспонденції. Також колегія суддів зазначає, що неотримання суб`єктом містобудування повідомлення про проведення позапланового заходу, акту перевірки та протоколу перешкоджало позивачу у реалізації його права на ознайомлення з матеріалами перевірки, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. При цьому, однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку №

553. Зокрема, у підпунктами 3-5 вказаного пункту Порядку встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. Акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постановах від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) , від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17 (2-а 210/148/17). Крім того, відповідачем під час розгляду справи надано направлення № 854-Н від 17.09.2019 року для проведення позапланового заходу з 18 вересня до 19 вересня 2019р. (т. 1 а.с. 54). Проте, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про продовження строку проведення позапланової перевірки, а також доказів надіслання йому вказаного направлення. Враховуючи вищевикладене, суб`єкт містобудування не був належним чином повідомлений про продовження позапланової перевірки. З приводу доводів скаржника на відсутність суб`єкта містобудування у період з 04.09.2019 року по 17.09.2019 року на об`єкті Нежитлова будівля літ. ЕЕ-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042), колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 12 Порядку № 533, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт. Натомість, відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано доказів складання відповідного акту. Колегія суддів зазначає, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів містобудування про проведення перевірок та дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про проведення відносно неї перевірки та про дату, час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа, що в межах спірних правовідносин відповідачем зроблено не було. Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74). Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Разом з тим, як встановлено під час апеляційного розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті спірних рішень дотримано не було. При вирішенні спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. В межах спірних правовідносин колегія суддів дійшла до висновку про те, що встановлені в ході апеляційного розгляду справи процедурні порушення суттєво впливають на правильність прийнятих відповідачем рішень, оскільки ці порушення призвело позбавлення права суб`єкта містобудування на ознайомлення з матеріалами перевірки, подання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки та права знати про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Приймаючи до уваги встановлене судовим розглядом недотримання відповідачем встановленої процедури проведення перевірки та розгляду справи про накладення штрафу, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оскаржуваної постанови. Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Виходячи з визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною, а тому підлягає скасуванню у судовому порядку. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що необхідною умовою для перевірки правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, є дослідження вимог такого припису, а також встановлення дій особи, спрямованих на його виконання. При цьому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо надання правової оцінки припису № 669-Пр-У, та висновок про невідповідність його вимог ч.2 ст.2 КАС України, оскільки законність припису не оскаржувалась позивачем. За таких обставин рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні в частині підстав та мотивів задоволення позовних вимог. Отже, суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення, однак із помилковим застосуванням норм права. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України). Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України). З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині підстав та мотивів задоволення адміністративного позову. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі № 520/11379/19 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі № 520/11379/19 змінити в частині підстав та мотивів задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі № 520/11379/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 29.07.2020 року