Постанова 4857 № 300/339/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/339/20 пров. № А/857/6942/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., за участю секретаря судового засідання Смолинця А.В., за участю представника позивача Вук У.І., за участю представника відповідача Оберишин В.З., за участю представника третьої особи Медвецького Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року, прийняте суддею Боршовським Т.І. у місті Івано - Франківську у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови №2985 від 20.12.2019 року,- встановив: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (надалі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», позивач) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови №2985 від 20.12.2019 року Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року задоволено позов. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду до нагляду (контролю), якщо таким органом не була затверджена та оприлюднена на власному сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику ст.10 Закону України «Про основні засадим державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Частиною 15 ст.4 зазначеного вище Закону передбачено обов`язкове використання уніфікованої форми актів. Згідно з п.2 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 року уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. Отже, коли органом державного нагляду (контролю) не затверджена та не оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу контролю до здійснення нагляду, що й було зроблено з досліджуваних правовідносин (подібне встановлено Державною регуляторною службою України та оприлюднено на власному офіційному веб-сайті). Щодо доводів відповідача, що акт перевірки №449 від 11.12.2019 року складений у формі, передбаченій Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП № 428 від 14.06.2018, то суд вказує на їх безпідставність, оскільки такий не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а має лише рекомендаційний характер. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що судом не враховано, що порядок №428 разом з додатком №18 (акт перевірки) опубліковані на офіційному сайті НКРЕКП. Форма акта, що була встановлена Порядком №428 відповідає як положенню Закону України «Про основні засадим державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» так і Методиці. Судом першої інстанції не досліджено, що додатками 4.17. до Порядку затверджено переліки питань, які є складовими акта планового заходу державного контролю та уніфікована форма акта перевірки (додаток 18), яка є єдиною формою для всіх сфер регулювання Регулятором. Отже, при здійсненні заходів контролю застосовується виключно форма перевірки, яка є додатком до Порядку №428, форма якого є уніфікованою та відповідає Методиці №342. Законом передбачено виключні підстави для відмови у допуску до планової перевірки суб`єкта господарювання, однак, суд посилається на ч.15 ст.4 та ст.10 Закону, коли у даному провадженні таких підстав та обставин не існувало. Таким чином, фактично позапланова перевірка АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» не була проведена через порушення Ліцензійних умов внаслідок відмови Ліцензіата у допуску посадових осіб Регулятора до проведення планового заходу, то відповідно інформація щодо здійснення перевірки з питань відповідно до зазначеного вище відповідачем переліку, не можу бути застосована у даному випадку. Висловлена та оприлюднена позиція Державною регуляторною службою (ДРС) на власному офіційному веб - сайті є інформаційною, не має юридичної сили, не є актом законодавства України, тому не може бути використана як аргумент. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову. АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» подано відзив на апеляційну скаргу, обґрунтування якого співпадають з мотивами судового рішення. Державною регуляторною службою України у відзиві наведено законодавчі норми, які регулюють спірні правовідносини. Вказано, що під час здійснення позапланової перевірки НКРЕКП повинна діяти відповідно до вимог Закону України «Про основні засадим державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Відповідно до ст. ст. 5, 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ДРС надає погодження на проведення позапланової перевірки. Станом на час перевірки НКРЕКП 09.12.2016 року, остання не затвердила та не оприлюднила на офіційному сайті уніфіковану форму акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Відповідь на відзив співпадає з аргументацією апеляційної скарги. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено, що з метою проведення перевірки обставин, вказаних в зверненнях ОСОБА_1 від 26.12.2018 року, ОСОБА_2 від 16.01.2019 року, ОСОБА_3 від 05.02.2019 року, відповідач звернувся до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України з листом від 05.03.2019 року № 2419/14/7-19 для отримання погодження для проведення позапланового заходу контролю позивача. 14.05.2019 року Державна регуляторна служба України листом № 3185/0/20-19 погодила Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), проведення (здійснення) органом ліцензування позапланової перевірки. 06.08.2019 року відповідач прийняв постанову № 1658 «Про проведення позапланових перевірок», згідно якої визначив здійснити позапланову перевірку дотримання АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 року № 201, у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. 20.11.2019 року відповідач видав посвідчення № 456 на проведення позапланової виїзної перевірки ліцензіата - АТ «Івано-Франківськгаз» з питань виконання вимог пункту 2.1 Ліцензійних умов з розподілу щодо дотримання вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинного Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема щодо дотримання вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ (а.с. 27-28). Строк проведення перевірки з 09.12.2019 року по 11.12.2019 року. 09.12.2019 року о 11:30 год. комісія з проведення перевірки прибула за місцезнаходженням позивача та повідомила голову правління АТ «Івано-Франківськгаз» про намір розпочати проведення позапланової перевірки та пред`явлено оригінал посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2019 року № 456 та службові посвідчення голови та членів комісії з проведення перевірки. Голова правління позивача повідомив комісію з проведення перевірки про відмову у проведенні позапланової перевірки АТ «Івано-Франківськгаз» на підставі норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» про право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного контролю, якщо цим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб - сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Голова правління позивача відмовився від отримання письмового запиту комісії від 09.12.2019 року № 301/41-47/19 щодо надання інформації та документів, необхідних для проведення позапланової перевірки. Відповідачем складено акт про відмову АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 09.12.2019 року, від підпису та отримання якого представники позивача відмовилися (а.с. 29-30). 10.12.2019 року о 11:00 год. комісія з проведення перевірки прибула за місцезнаходженням позивача та повідомила голову правління АТ «Івано-Франківськгаз» про намір розпочати проведення позапланової перевірки та пред`явлено оригінал посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2019 року № 456 та службові посвідчення голови та членів комісії з проведення перевірки. Голова правління позивача в усній формі повідомив комісію з проведення перевірки про відмову у проведенні позапланової перевірки АТ «Івано-Франківськгаз» на підставі норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» про право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного контролю, якщо цим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб - сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Відповідачем складено акт про відмову АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 10.12.2019 року, від підпису та отримання якого представники позивача відмовилися (а.с. 31-32). 11.12.2019 року представники НКРЕКП склали акт № 449 за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, в якому зафіксовано про виявлення порушення АТ «Івано-Франківськгаз» пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Від підпису та отримання акту № 449 від 11.12.2019 року позивач відмовився (а.с. 20-25). 11.12.2019 року Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в Івано-Франківській області листом № 306/41-47/19 направив АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (надалі - акт № 449 від 11.12.2019 року (а.с. 26). 18.12.2019 року позивач листом № 760007-Сл-10093-1219 надав пояснення відповідачу щодо обставин проведення представниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (а.с. 33-35). 20.12.2019 року НКРЕКП прийняла постанову № 2985 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу». Згідно вказаної постанови від 20.12.2019 № 2985 відповідно до пунктів 11, 12 частини 1 статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» накладено на позивача штраф в розмірі 850000 грн. за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом (а.с. 17-19). Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення, визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (надалі - Закон № 1540-VIII). Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно до п.1 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 року №724, ДРС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику та політику у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності і координує дії з питань спрощення регуляторної бази та дерегуляції господарської діяльності. У п.3 вказаного вище Положення зазначено, що основними завданнями Державної регуляторної служби є реалізація державної регуляторної політики, державної політики у сфері ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до ст. 9 -1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, належать, зокрема, проведення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку перевірок додержання органами державного нагляду (контролю) вимог цього Закону в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до ст.21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку. Відповідно до п.8 ч.1 ст. 4 Закону України «Про спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, зокрема, видає розпорядження відповідно до повноважень, визначених цим Законом. Частиною другою вказаної статті передбачено, що розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його повноважень, є обов`язковими до виконання органами ліцензування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - підприємцями. Аналіз наведених норм свідчить про те, що Державна регуляторна служба України і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є органами державної влади, діяльність яких, зокрема, полягає у здійсненні виключних функцій нагляду (контролю) у сфері здійснення ліцензійної діяльності. При цьому, НКРЕКП здійснює відповідні виключні функції контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, а ДРС здійснює виключні функції контролю (державного нагляду) за дотриманням НКРЕКП, як органом ліцензування господарської діяльності, законодавства у сфері ліцензування. Розпорядженням Державної регуляторної служби України від 13.03.2020 року № 61 «Про розгляд скарги», згідно якого зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, усунути порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 16, частини 7 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», абзацу 7 статті 3, частини 15 статті 4, абзацу 20 статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: скасувати постанову від 20.12.2019 року № 2985 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу». Однак, таке розпорядження всупереч вимогам законодавства не виконано. З приводу проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Частино 5 статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора. Відтак, підсумовуючи наведене вище, колегія суддів звертає увагу на те, що акт про результати перевірки складається лише у випадку проведення такої перевірки. НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок застосовується Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 року № 428 (надалі - Порядок № 428). Згідно з пунктом 1.5 Порядку № 428 відмова ліцензіата у проведенні перевірки - це недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки). Відповідно до абз. 7 п. 7.2 глави 7 Порядку № 428 при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки. При цьому вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання). Відповідно до абзацу 9 пункту 7.2 глави 7 Порядку № 428 відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки). Відповідно до ч. 7 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, під час здійснення позапланової перевірки повинна керуватися саме Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а Порядок №428 носить рекомендаційний характер, так як такий не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Однак, як вбачається із матеріалів справи, 11.12.2019 року представники НКРЕКП склали акт № 449 за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (а.с.20-25), однак, такий позаплановий захід проведений не був, оскільки позивач не допустив членів комісії до проведення перевірки. Ні Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ні Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачено складення акта за результатами проведення перевірки у випадку недопуску перевіряючих до її проведення. Згідно з положеннями частини п`ятнадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Положеннями частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), розробляються Державною регуляторною службою України, і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Статтею 10 Закону про нагляд (контроль) суб`єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), серед іншого, надано право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: - державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; - органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методики), були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №

342. Пунктом 2 вказаної постанови були визнані такими, що втратили чинність:

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)».

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 362 «Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)».

3. Пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1103. Слід зазначити, що згідно з приписами пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року № 342 положення затверджених цією постановою Методик не застосовувались до 1 вересня 2018 року. Враховуючи викладене, із початком застосування нових Методик наступили такі правові наслідки:

1. Всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, є нечинними, оскільки вони не відповідають новим Методикам.

2. Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.

3. Згідно з положеннями частини третьої статті 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» якщо не затверджені критерії розподілу суб`єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб`єкти господарювання вважаються суб`єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п`ять років. Однак, відсутність критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), не звільняє органи державного нагляду (контролю) від обов`язку затвердити уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). З приводу покликання на те, що судом не враховано, що Порядок №428 разом з додатком №18 (акт перевірки) опубліковані на офіційному сайті НКРЕКП, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до додатку №18 до Порядку №428 (п.5.1) НКРЕКП затвердила форму Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, в якому відсутній перелік питань залежно від ступеня ризику та який не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відтак, станом на час проведення перевірки НКРЕКП, зокрема, 09.12.2019 року остання не затвердила та не оприлюднила на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта, в якому передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова від 20.12.2019 року № 2985 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, відтак така підлягає до скасування, а адміністративний позов - до задоволення. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №300/339/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 02.11.2020