Постанова 4857 № 1.380.2019.005969

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Кравців О.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005969 пров. № А/857/4464/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Галаз Ю.А. представника апелянта: Козоріз О.О. представника позивача: Кондратюка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.005969 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Електро Груп» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ : 13.11.2019р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Електро Груп» (надалі ТзОВ «Захід Електро Груп») звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 25.09.2019р. № 1289844/40172601 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 23.08.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, позивач просив суд, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 23.08.2019р. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2020р. позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Державної податкової служби у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Представник апелянта Козоріз О.О. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених. Представник позивача Кондратюк В.В. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Як видно із матеріалів справи, позивач ТзОВ «Захід Електро Груп» зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.12.2015р., код ЄДРПОУ 40172601, перебуває на обліку, як платник податків в органі державної податкової служби та з 01.02.2016р. є платником податку на додану вартість. 08.08.2019р. позивач ТзОВ «Захід Електро Груп» (постачальник) уклав договір поставки №16/8-ЗАТПА з ТзОВ «АВМ АМПЕР» (покупець), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити продукцію для виконання будівельно-монтажних робіт, згідно з проектною документацією за титулом «Роботи з реконструкції» ПС 110/10 кВ «Термопластавтомат» Згідно з специфікацією №1 до договору поставки сторони обумовили постачання товару на загальну суму 11834229,79 грн., в т.ч. ПДВ 1972371,63 грн. Вказаною специфікацією визначені умови оплати: а саме: покупець зобов`язується здійснити попередню оплату в сумі 4465443,01, решта суми перерахувати протягом 150 календарних днів з моменту підписання видаткових накладних. Із змісту рахунку на оплату від 08.08.2019р. № 6 контрагент ТзОВ «АВМ АМПЕР» платіжним дорученням від 23.08.2019р. № 6239 перерахував на поточний рахунок ТзОВ «Захід Електро Груп» авансовий платіж в розмірі 4465443,01 грн., в т.ч ПДВ 744240,50 грн. 23.08.2019р. у зв`язку з отриманням попередньої оплати 4465443,01 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 744240,50 грн.) ТзОВ «Захід Електро Груп» складено на вказану суму податкову накладну №1 та скеровано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, 13.09.2019р. податковим органом сформовано квитанцію №1 про зупинення реєстрації податкової №1 від 23.08.2019, з реєстраційним номером документу: 9210092225. При цьому, в даній квитанції вказано, що реєстрація податкової накладної № 2 від 22.04.2019р. зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки відповідає вимогам п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.63). 25.09.2019р. податковий прийняв рішення №1289844/40172601 про відмову ТзОВ «Захід Електро Груп» у реєстрації податкової накладної №1 від 23.08.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, у графі додаткова інформація щодо ненадання платником податків копій документів, контролюючим органом зазначено: «ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків» (а.с.40-41). В п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (з наступними змінами та доповненнями, надалі - Порядок №1246) передбачено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. В п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України видно, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Як видно з матеріалів справи позивач склав податкову накладну № 1 від 23.08.2019р. на дату першої події отримання попередньої оплати в сумі 4465443,01 грн., в т.ч. ПДВ 744240,50 грн. від ТзОВ «АВМ АМПЕР» згідно договору поставки від 08.08.2019р. № 16\8-ЗАТПА. п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №117 від 21.02.2018р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». ( далі Порядок № 117 ) Відповідно до п. 13 Порядку 117 зупинення реєстрації податкової накладної залежить від наявності критеріїв ризикованості операцій. При цьому, критерій ризикованості операцій визначаються Листом ДФС України від 21.03.2018р. № 959/99-99-07-18 «Критерії ризикованості платника податку». Верховний Суд в своїй постанові від 02.04.2019р. у справі № 822/1878/18 дійшов висновків, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а тому не є джерелами права згідно ст. 7 КАС України. Із змісту п.21 вказаного Порядку видно, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Захід Електро Груп» подав до контролюючого органу пояснення та первині документи зокрема, банківську виписку від 23.08.2019р., платіжне доручення від 23.08.2019р., рахунок на оплату № 6 від 08.08.2019р., договір поставки від 08.08.2019р. № 16/8-ЗАТПА з додатком, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТзОВ «АВМ АМПЕР» щодо здійснення господарської операції по зупиненої податкової накладної. З вказаних документів видно, що позивач склав податкову накладну № 1 від 23.08.2019р. у зв`язку з отриманням попередньої оплати що є підставою для виникнення у товариства податкових зобов`язань та обов`язку із складенням податкової накладної. Тобто, на дату складання податкової накладної № 1 від 23.08.2019р. в позивача відсутні документи (крім тих що поданні податковому органу), які вказані в оспорюваному рішенні із ненаданням яких податковий орган пов`язує відмову в реєстрації вказаної накладної. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність станом на час прийняття оспорюваного рішення правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН не вказано, чіткого переліку документів які пропонуються надати позивачу, які були б достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної. Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів які пропонуються надати платнику податків. Вживання податковим органом загального посилання на пп. 1.6 п.1 Критерії ризиковості платника податку, без наведення зазначення чіткого переліку документів які необхідно надати є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину що пп.1.6 п.1 Критерії ризикованості платника податку та критерії ризикованості здійснення операцій містить кілька підстав для встановлення ризикованості платника податку. Проте, податковий орган не вказав конкретних підстав за яких визначив ТзОВ «Захід Електро Груп» таким що відповідає Критеріям ризикованості платника податку. Податковий орган не спростував доводи позивача стосовно реальності господарської операції по яким зупинена реєстрація податкової накладної. Наявність чи відсутність розбіжностей щодо виконання позивачем підрядних робіт податковому органу відповідно до вимог Податкового кодексу України слід з`ясовувати при проведенні документальної чи іншої податкової перевірки, а не під час вирішення питання про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки податковий орган як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано чіткого переліку документів які були б достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Позивач дотримав вимоги чинного законодавства щодо складення та реєстрації податкової накладної, надав податковому органу пояснення та всі наявні первинні документи стосовно підтвердження наведеної в податковій накладній інформації. Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в постановах Верховного Суду у справах № 822/1817/18 від 23.10.2018 р., № 819/330/18 від 10.04.2020р., № 826/6528/18 від 18.09.2019р., № 815/2985/18 від 22.07.2019р. Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта про застосування до спірних правовідносин Листа ДФС від 21.03.2018р. № 959/99/-99-07-18 оскільки, лист не є джерелом права в розумінні ст. 7 КАС України. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки колегії суддів. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі № 1.380.2019.005428 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя З.М. Матковська Суддя Р.М. Шавель Постанова складена в повному обсязі 02.11.2020р.