Постанова 4857 № 595/1594/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 595/1594/20 пров. № А/857/13027/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М., за участю секретаря Герман О.В., представника апелянта Пасічника А.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Кандидата на вибори Бучацького міського голови Чортківського району Тернопільської області Лепака Івана Івановича на ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2020 року (постановлену головуючим суддею Тхорик І.І. у м. Бучач) про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 595/1594/20 за адміністративним позовом Кандидата на вибори Бучацького міського голови Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_1 до Дільничної виборчої комісії № 610150 Бучацької міської територіальної виборчої комісії Чортківського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування протоколу дільничної виборчої комісії та визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить: визнати протиправним та скасувати протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців та виборчій дільниці № 610150 з виборів Бучацького міського голови Чортківського району Тернопільської області без номеру від 25.10.2020; визнати недійсним голосування на виборчій дільниці № 610150 з виборів Бучацького міського голови Чортківського району Тернопільської області. Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 29.10.2020 адміністративний позов залишено без розгляду. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив дводенний строк звернення до суду із позовом про оскарження дій та рішень дільничних виборчих комісій відповідно до ч. 8 ст. 273 КАС України, оскільки звернувся до суду 28.10.2020, а згідно копії протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців датою складання є 25.10.2020, тобто останнім днем подання позовної заяви про оскарження рішень та дій під час голосування та підрахунку голосів є 27.10.2020. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що суд першої інстанції залишаючи без розгляду позовну заяву з підстав пропуску строку звернення до суду дійшов передчасних висновків, а саме відповідна позовна заява була подана у строк, визначений ч. 8 ст. 273 КАС України, оскільки датою прийняття оскаржуваного протоколу є 26.10.2020, а не 25.10.2020, що вбачається зі скріншоту властивостей фото оскаржуваного протоколу, таке фото було зроблено 26.10.2020 о 02 год 12 хв. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч. 1 ст. 5 КАС України). Згідно з п. 5 частини першої ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій встановлено ст. 273 КАС України. Так, відповідно до ч. 8 ст. 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Згідно ч. 1 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 ст. 270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено спеціальний дводенний строк звернення до суду із позовом про оскарження дій та рішень дільничних виборчих комісій, який не підлягає поновленню, а недотримання, якого є підставою для залишення такого позову без розгляду. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. Як слідує з матеріалів справи 28.10.2020 до суду першої інстанції надійшов позов кандидата на вибори Бучацького міського голови Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_1 до Дільничної виборчої комісії № 610150 Бучацької міської територіальної виборчої комісії Чортківського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування протоколу дільничної виборчої комісії та визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, що підтверджується штемпелем суду з № 9839/20 Вх. від 28.10.2020. Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців датою складання є 25.10.2020, тобто останнім днем подання позову про оскарження рішень та дій під час голосування та підрахунку голосів є 27.10.2020, а відтак, враховуючи те, що позовну заяву подано до суду першої інстанції 28.10.2020 дійшов висновку, що позивачем не дотримано строків встановлених ч. 8 ст. 273 КАС України, що має наслідком залишення такої позовної заяви без розгляду. Разом з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі встановлено обставини справи з огляду на таке. Згідно ч. 1 ст. 37 Виборчого кодексу України, документування діяльності виборчих комісій здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та порядком ведення діловодства виборчих комісій, що затверджується Центральною виборчою комісією. Частиною 2 ст. 37 Виборчого кодексу України передбачено, на засіданні виборчої комісії протокол засідання веде секретар комісії. За відсутності секретаря комісії чи у разі невиконання ним своїх повноважень на засіданні комісія обирає зі свого складу секретаря засідання, який виконує обов`язки секретаря комісії на відповідному засіданні та при оформленні документів засідання. Протокол засідання комісії підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (секретарем засідання). Протокол засідання комісії надається для ознайомлення членам комісії на їхню вимогу не пізніше наступного засідання комісії, при цьому член комісії має право його підписати. Протокол засідання комісії може бути наданий для ознайомлення суб`єкту виборчого процесу на його вимогу не пізніше наступного засідання комісії. Згідно ч. 1 ст. 251 Виборчого кодексу України, дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з кожних місцевих виборів по кожному виборчому округу, в яких проводилося голосування на виборчій дільниці. Форма протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як за тридцять днів до дня чергових місцевих виборів. Забороняється складання протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в іншому порядку, ніж визначено Центральною виборчою комісією відповідно до цього Кодексу. Протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці може виготовлятися за допомогою технічних засобів. Порядок виготовлення та вимоги до протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці встановлюються Центральною виборчою комісією. Частиною 4 ст. 251 Виборчого кодексу України передбачено, що у протоколі про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами дільничної виборчої комісії. Кожен примірник протоколу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами дільничної виборчої комісії, які присутні на засіданні виборчої комісії. У разі незгоди із результатами підрахунку голосів, зафіксованими у протоколі комісії, член комісії підписує протокол із позначкою «З окремою думкою». Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Непідписання або відмова від підписання протоколу окремих членів комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу. У разі відсутності підпису члена дільничної виборчої комісії у протоколі про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці напроти його прізвища зазначається причина відсутності підпису. Цей протокол підписується членами дільничної виборчої комісії та засвідчується печаткою дільничної виборчої комісії лише після його остаточного заповнення. Постановою Центральної Виборчої Комісії № 296 від 24.09.2020 «Про форми протоколів та актів виборчих комісій, які здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, щодо підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів» було затверджено протоколи дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів (додатки 1 - 4). Згідно додатку № 4 до постанови Центральної виборчої комісії № 296 від 24.09.2020 затверджено форму «Протоколу Дільничної Виборчої Комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № _____з виборів ________ голови, де одним із пунктів є "___"_____________ 20___ року, ____ год ____ хв. (дата і час підписання протоколу). Проте з наявної в матеріалах справи копії Протоколу Дільничної Виборчої Комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 610150 з виборів Бучацького міського голови Чортківського району Тернопільської області не можливо ідентифікувати час та дату складання цього протоколу, оскільки така копія є нечитабельною (а.с. 16, 17). Відтак колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини справи, оскільки оскаржуваний протокол є нечитабельним та таким зі змісту якого неможливо встановити час та дату складання такого. Щодо доводів апелянта про те, що датою прийняття оскаржуваного протоколу є 26.10.2020, а не 25.10.2020, і таке підтверджується зі скріншоту властивостей фото оскаржуваного протоколу (фото було зроблено 26.10.2020 о 02 год 12 хв), то колегія суддів вважає такі безпідставними та необгрунтованими, оскільки із долученого фото оскаржуваного протоколу не можливо встановити час його фіксації і більше того слід зазначити, що така фотофіксація могла бути здійснена в будь - який час після його складення. Відповідно до ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки під час апеляційного розгляду справи встановлено порушення норм процесуального права колегія суддів дійшла висновку про можливість не обмежуватись доводами та вимогами апеляційної скарги. Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про залишення позовної заяви без розгляду є передчасним. Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи. Також з матеріалів справи встановлено, що апелянтом не сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб Згідно Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 визначена у розмірі 2102 грн. Враховуючи те, що апелянт не сплатив судовий збір при зверненні до апеляційного суду з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102 грн. Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Кандидата на вибори Бучацького міського голови Чортківського району Тернопільської області Лепака Івана Івановича задовольнити, а ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2020 року (постановлену головуючим суддею Тхорик І.І. у м. Бучач) про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 595/1594/20 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути з Кандидата на вибори Бучацького міського голови Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача 38007573; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача № UA218999980313161206081013004, код класифікації доходів бюджету 22030101) суму несплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель