Постанова 4851 № 520/193/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2020 р.Справа № 520/193/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.06.20 року по справі № 520/193/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000174/2 від 09.10.2019; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00661 від 09.10.2019. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що в оскаржуваному рішенні відсутні зауваження відповідача до отриманих від декларанта документів стосовно повноти та/або достовірності отриманих відомостей про митну вартість товару, не обґрунтована послідовність застосування митним органів методів визначення митної вартості, не вказано конкретних підстав для вимоги додаткових документів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000174/2 від 09.10.2019. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00661 від 09.10.2019. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві грн. 00 коп). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 24.05.2019 між ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» та GEKSAN DEMIR ЗEKME Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турція) (продавець) укладено контракт № CDST-PD-01 (а.с. 21-23), відповідно до умов якого продавець продає, а позивач купує на умовах і в терміни, викладених нижче, товари, які зазначені в додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Відповідно до п. 2.2. 4.2 Контракту, ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення. Згідно з п. 4.1.4.4 Контакту, оплата за цим Контрактом повинна проводитись в доларах США на рахунок продавця. На виконання вимог Контракту, сторони уклали Додаток №1 від 24.05.2019, яким визначили найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплати за Товар, вантажовідправника. Додатком №1 від 24.05.2019 до Контракту сторони узгодили поставку оцинкованого штифту зі сталі марки SAE1008 розміром 7,90X7,90X140ММ у кількості 10,00 тон за ціною 900,00 доларів США за тону (900,00 х 10,00 =9 000,00 дол. США); Пунктом 1.2. Додатку № 1 встановлено, що умови поставки товарів за цим Додатком FOB Istambul/Kumport/Marport, Туреччина. На виконання умов Додатку №1 (п.1.3.), ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» платіжними дорученнями в іноземній валюті №2 від 29.05.2019 та №23 від 04.09.2019 перераховано 100% попередньої оплати за товар згідно Додатку №1 всього в сумі 9000,00 (дев`ять тисяч доларів 00 центи) доларів США на рахунок Продавця. 08.10.2019 представником позивача компанією ТОВ «Украмарин» подано митну декларацію № UA500060/2019/031707 в електронному вигляді, разом з якою подано всі необхідні документи, подання яких передбачено чинним законодавством України для оформлення товару у режимі імпорту, в тому числі, але не виключно, документи що підтверджують митну вартість товару згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: декларацію митної вартості; довідку про транспортні видатки з доставки вантажу № 04/10-06 від 04.10.2019; рахунок на оплату транспортних витрат до митної території України № 389 від 03.10.2019; зовнішньоекономічний контракт: копії контракту № CDST-PD-01 від 24.05.2019 між ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» та GEKSAN DEMIR ЗEKME Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турция); додаток № 1 до нього від 24.05.2019 з зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати; копія рахунку-фактури (інвойсу) № CKS2019000000553 від 27.09.2019 на суму 9000,00 доларів США; банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; копію платіжного доручення в іноземній валюті № 2 від 29.05.2019 про перерахування суми в розмірі 2700,00 доларів США та копію платіжного доручення в іноземній валюті № 23 від 04.09.2019 про перерахування суми в розмірі 6300,00 доларів США в адресу продавця - GEKSAN DEMIR GEKME Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турция) y якості попередньої оплати за додатком № 1 від 24.05.2019 до контракту № CDST-PD-01 від 24.05.2019; пакувальний лист № CKS2019000000553 від 27.09.2019; коносамент № 2019/09/ЕХР/000447 від 27.09.2019; автотранспортну накладну №4584 від 07.10.2019; сертифікат походження № CKS2019000000553 від 27.09.2019; договір доручення на надання брокерських послуг №У/ПД0106-19 від 01.06.2019; договір транспортного експедирування № УМПД01062019 від 01.06.2019; копія митної декларації країни відправлення №19343100ЕХ235052 від 27.09.2019. 09.10.2019 Одеської митниці Держмитслужби прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000174/2 по МД №UA500060/2019/031707 від 08.10.2019 та на його підставі видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500060/2019/00661 від 09.10.2019. Під час оформлення митної декларації № UA500060/2019/031707 від 08.10.2019, декларанту надано електронне повідомлення Харківської митниці ДФС, в якому зазначено: "В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 ст. 55 Митного кодексу України, згідно інформації викладеної у Вашому листі від 09.10.2019 до електронної митної декларації, що прийнята до митного оформлення 08.10.2019 за № UA500060/2019/031707 повідомляємо, що митну вартість товарів буде скориговано. Оскільки відповідно до п. 2 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. Відповідно до п. 1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, оскільки відповідно до п. 2 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. Декларанту роз`яснено право викладене у п. 3 ст. 52 Митного кодексу України на випуску вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта з рішенням органу доходів та зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду.» (а.с. 42). Не погодившись із визначеною відповідачем митною вартістю, та з метою випуску товарів у вільний обіг, ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» здійснило оформлення митної декларації №UA500060/2019/032039 від 10.10.2019 в порядку статті 55 Митного кодексу України з наданням фінансової гарантії. Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої у митній декларації №UA500060/2019/031707 від 08.10.2019 та керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» листом за вих. № 0912 від 09.12.2019 надано свої пояснення щодо висновків представника митниці щодо наданих документів та додаткові документи: копія заявки на перевезення № 1 від 20.09.2019 до Договору транспортного експедирування № УМПД01062019 від 01.06.2019; копія платіжного доручення на оплату транспортно-експедиторських послуг № 126 від 17.10.2019; копія виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) з 17.10.2019 до 17.10.2019; копія акту надання послуг № 383 від 03.10.2019; копія калькуляції ціни товару, що поставлявся, вихідний номер б/н від 06.11.2019 із перекладом українською мовою; копії виписок з банківського рахунку від 07.06.2019 та від 04.09.2019; копія запиту щодо вартості перевезення в адресу ТОВ «ГРІН ЛОГІСТІК Україна» вих. № 2711/1 від 27.11.2019 та відповіді на нього вих № 05/12-3 від 05.12.2019; копія запиту щодо вартості перевезення в адресу TOB «ОВЕРСІЗ ЛОДЖИСТІК» вих. № 2711/2 від 27.11.2019 та відповіді на нього вих. № 1010/2019 від 03.12.2019; копія виписки з бухгалтерської документації вих. № 1/28-11-2019 від 28.11.2019, що підтверджує оплату постачальнику за поставлений товар в повному обсязі; копія виписки з бухгалтерської документації № 2/28-11-2019 від 28.11.2019, що підтверджує оплату послуг експедитора з морського перевезення товару та компенсацію фрахту в повному обсязі; копія комерційної пропозиції від 01.05.2019; копію висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 2737 від 11.11.2019; копія експортної декларації країни відправлення № 19343100ЕХ235052 від 27.09.2019 з перекладом українською мовою; посилання на сайти щодо ціни на подібні товари та роздруківки з сайтів. Не погодившись із визначеною митною вартістю згідно оформленої митної декларації UA500060/2019/032039 від 10.10.2019 з наданням фінансової гарантії, та з оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України. Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Згідно з ч. 6 ст. 257 Митного кодексу України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Тобто, Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Судовим розглядом встановлено, що позивачем разом із митною декларацією надано документи, необхідні для митного оформлення. Проте, відповідачем у рішенні вказано про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів. Колегія суддів зазначає, що нормами п. 3. ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи. Проте, митним органом не зазначено які саме розбіжності мають подані документи, чи яких відомостей не вистачає, або які наявні ознаки підробки документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відносно ненадання декларантом інформації про угоди ідентичних (подібних) товарів слід вказати, що Митним Кодексом України не передбачено обов`язковості надання вказаної інформації. Стосовно ненадання позивачем інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару, на матеріали та витрати, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів: витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну, колегія суддів зазначає наступне. Митним кодексом України не передбачено обов`язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за цим методом (за ціною Контракту). Процес формування ціни товару належить продавцю товару. Зазначення в Контракті того факту, що вартість тари, транспортних витрат, експортних митних формальностей, маркування та упаковки в ціну Товару за Контрактом цілком достатньо для розуміння того, яким чином формується митна вартість товару, та що за умови поставки товару на умовах СРТ, вартість Товару за контрактом і є митною вартістю Товару. Більше того, формування є внутрішньою комерційною умовою Постачальника та для покупця цілком достатньо розуміння певної ціни на певних умовах поставки та зазначення що входить до ціни контракту. Постачальником надано калькуляцію ціни Товару (вихідний номер б/н від 06.11.2019), яка включає в тому числі інформацію про вартість пакування та транспортування до пункту призначення. Також, як зазначив позивач під час митного оформлення, ним надано копію акту надання послуг № 383 від 03.10.2019, платіжне доручення на оплату транспортно-експедиторських послуг № 126 від 17.10.2019, копію заявки на перевезення № 1 від 20.09.2019 до договору транспортного експедирування № УМПДО1062019 від 01.06.2019, копію виписки по рахунку № НОМЕР_1 на підтвердження вартості перевезення товару до митної території України. Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Аналіз вимог ст. 53 Митного кодексу України дає підстави вважати, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення, згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000174/2 від 09.10.2019 не відповідає вимогам п.п. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, оскільки не містить належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 по справі №816/1199/15-а визначив, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Також Верховний Суд визначив, що серед критеріїв (принципів), які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів зазначає, що митний орган не довів правомірності оскаржуваного в спірних правовідносинах рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000174/2 від 09.10.2019. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №№ UA500060/2019/000174/2 від 09.10.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00661 від 09.10.2019. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року по справі №520/193/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 02.11.2020 року