Постанова 4875 № 922/784/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" жовтня 2020 р. Справа № 922/784/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Тарасова І.В., за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М. за участю представників: позивача - Тищенко А.І., довіреність №2-869д від 27.05.2020; свідоцтво ПТ №3448 від 26.05.2020; відповідача - Казарінова А.А., ордер серія ВІ №1019604 від 20.10.2020, свідоцтво ПТ №2195 від 25.07.2019; розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.№ 2131) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у справі № 922/784/20, ухвалене суддею Лавровою Л.С. в приміщенні господарського суду Харківської області 21.07.2020 о 13:04 год. (повний текст рішення складено 22.07.2020) за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії бурове управління "Укрбургаз", м. Красноград, до Приватної фірми "Орія", м. Харків, про стягнення штрафних санкцій ВСТАНОВИЛА: Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.07.2020 по справі №922/784/20: - задоволено заяву Приватної фірми "Орія" про зменшення штрафних санкцій (вх. 9337 від 17.04.2020); - позовні вимоги задоволено частково; - стягнуто з Приватної фірми "Орія" (61052, Харківська обл., місто Харків, Ленінський район, ПРОВУЛОК ПИСКУНІВСЬКИЙ, будинок 4, ідентифікаційний код особи 24472933) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, ідентифікаційний код особи 30019775) пеню в розмірі 193683,41 грн, штраф у сумі 95754,96 грн та витрати на сплату судового збору в сумі 43415,75 грн. Акціонерне товариство "Укргазвидобування" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у справі №922/784/20 в частині зменшення розміру пені та штрафу на 90% скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приватної фірми "Орія" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 1743150,65 грн пені та 861794,64 грн штрафу, в іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне: - листи АТ «Укргазвидобування» №015-015-1881-1 від 15.02.2019, №015-015-2977-1 від 14.03.2019 є внутрішнім листуванням філії позивача в межах його господарської діяльності та не змінюють строк виконання основного зобов`язання Приватної фірми "Орія"; - суд першої інстанції застосував положення ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України без урахування висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №917/562/18, від 17.05.2018 у справі №910/6064/16, від 16.10.2018 у справі №910/22964/17; - відповідач мав довести належними і допустимими доказами наявність обставин, за яких суд мав би право обґрунтовано зменшити розмір застосованих сум штрафу і пені на 90%, що вочевидь не відповідає загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності. При цьому, не може вважатись такими обставинами сплата відповідачем банківської гарантії, яка передбачена умовами договору як окремий вид забезпечення виконання зобов`язань. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020, зокрема: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у справі №922/784/20; призначено справу № 922/784/20 до розгляду на "06" жовтня 2020 р. о 10:15 годині. Протокольною ухвалою від 06.10.2020 оголошено перерву до 22.10.2020 о 15:10 годині. Позивач в судовому засіданні 22.10.2020 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині незаконними та такими, що підлягає скасуванню, з підстав, викладених в апеляційній скарзі Відповідач в судовому засіданні 22.10.2020 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законними та такими, що підлягає залишенню без змін. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається із матеріалів справи, між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" (Покупець) та Приватною фірмою "Орія" (Постачальник) було укладено договір поставки № УБГ72/015-19 від 07.02.2019 (далі - договір), за яким Постачальник зобов`язався поставити Покупцеві Інгібітор глинистих сланців GIP-POWER марки "Е", зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації, яка є Додатком №1 до Договору та є її невід`ємною частиною. Строк поставки Товару визначався Графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід`ємною частиною. Пунктом 3.2. договору встановлено, що загальна ціна Договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ. Відповідно до п. 1.3. Договору Постачальник гарантує, що Товар, який є предметом Договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися Товаром. Відповідно до п. 5.1. Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації та Графіку поставки до цього Договору. Пункт 5.2. Договору визначає, що датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Згідно п.5.2. Договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Відповідно до п. 6.3.1. Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором. За Специфікацією № 1 (Додаток №1 до Договору) від 07.02.2019 року Постачальник зобов`язується поставити Інгібітор глинистих сланців GIP-POWER марки "Е" в кількості 180 т. на загальну суму 13 679 280,00 грн. з ПДВ. Пунктом 3 Специфікації №1 до Договору Сторони погодили, що строк поставки обумовлений в Графіку поставки. Графіком поставки (Додаток №3 до Договору) від 07.02.2019 року було передбачено поставку Товару в наступні строки: - 30 днів з дати укладення договору, тобто до 09.03.2019 року - 40 т.; - 60 днів з дати укладення договору, тобто до 08.04.2019 року - 40 т.; - 90 днів з дати укладення договору, тобто до 08.05.2019 року - 40 т.; - 120 днів з дати укладення договору, тобто до 07.06.2019 року - 20 т.; - 150 днів з дати укладення договору, тобто до 07.07.2019 року - 20 т.; - 180 днів з дати укладення договору, тобто до 06.08.2019 року - 20 т. Відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних Відповідачем було здійснено поставку товару: - поставлено 15.04.2019 в кількості 18 т на суму 1367928,00 грн; - поставлено 25.07.2019 в кількості 8 т на суму 607968,00 грн; - поставлено 26.09.2019 в кількості 14 т на суму 1063944,00 грн; - поставлено 26.09.2019 в кількості 4 т на суму 303984,00 грн; - поставлено 02.10.2019 в кількості 18 т на суму 1367928,00 грн; - поставлено 03.10.2019 в кількості 18 т на суму 1367928,00 грн; - поставлено 15.10.2019 в кількості 18 т на суму 1367928,00 грн; - поставлено 16.10.2019 в кількості 18 т на суму 1367928,00 грн; - поставлено 24.10.2019 в кількості 4 т на суму 303984,00 грн; - поставлено 24.10.2019 в кількості 12 т на суму 911952,00 грн; - поставлено 21.11.2019 в кількості 8 т на суму 607968,00 грн; - поставлено 21.11.2019 в кількості 8 т на суму 607968,00 грн; - поставлено 28.11.2019 в кількості 12 т на суму 911952,00 грн; - поставлено 28.11.2019 в кількості 6 т на суму 455976,00 грн; - поставлено 04.12.2019 в кількості 14 т на суму 1063944,00 грн. Таким чином, обов`язок відповідача з поставки товару був виконаний в повному обсязі, але з простроченням виконання зобов`язання в частині своєчасної поставки Товару, що свідчить про порушення п. 5.1. та п. 6.3.1. укладеного сторонами Договору. Відповідно до п. 7.9 Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару. Зважаючи на порушення постачальником строків поставки товару, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" звернулось до суду першої інстанції із позовом до Приватної фірми "Орія" в якому просило стягнути пеню в розмірі 1 936 834,06 грн. та штраф в розмірі 957 549,60 грн. Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.07.2020: задоволено заяву Приватної фірми "Орія" про зменшення штрафних санкцій (вх. 9337 від 17.04.2020); позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватної фірми "Орія" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню в розмірі 193683,41 грн, штраф у сумі 95754,96 грн та витрати на сплату судового збору в сумі 43415,75 грн. Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю факту порушення взятих на себе постачальником зобов`язань щодо строків поставки продукції за договором, що є підставою для стягнення з відповідача пені в розмірі 1 936 834,06 грн. та штрафу в розмірі 957 549,60 грн. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, у зв`язку із чим стягнув з Приватної фірми "Орія" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню в розмірі 193683,41 грн. та штраф в розмірі 95754,96 грн. Зміст поданої апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" свідчить, що апелянт не погоджується із рішенням суду першої інстанції виключно в частині задоволення заяви Приватної фірми "Орія" про зменшення штрафних санкцій на 90%. При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. За положенням частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз вищевказаних положень законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі №914/891/16). Як вже зазначалось вище, Приватна фірма "Орія" в процесі розгляду справи в суді першої інстанції просило суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90%. Обґрунтовуючи вищевказане клопотання відповідач посилався на наступне: - прострочення виконання відповідачем зобов`язання по поставці обумовлене діями самого Позивача, а саме призупинення ним поставок товару через неналежну організацію приймання товару, що свідчить про відсутність вини відповідача у простроченні виконання зобов`язання по поставці та взагалі відсутності складу господарського правопорушення. Позивач листом від 13.06.2019 №015-015-6582-1 підтвердив факт призупинення ним поставок у зв`язку із завантаженістю бази в м. Красноград, Харківської області. Таким чином, позивач листом від 13.06.2019 №015-015-6582-1 підтвердив, що саме ним було зірвано графіки постачання продукції через неможливість організації приймання продукції на базі ФБУ "Укрбургаз" в м. Красноград. Окрім того, вина позивача в виникненні прострочення виконання Відповідачем зобов`язання по поставці підтверджується фактичними обставинами, а саме після зміни Позивачем в односторонньому порядку місця призначення доставки товару відповідачем з бази в м. Красноград на базу в смт. Андріївка, постачання здійснювались Відповідачем безперервно, з урахуванням виробничих можливостей та циклу виробництва виробника, а саме 26.09.19; 02.10.19; 03.10.19; 15.10.19; 16.10.19; 24.10.19; 21.11.19; 28.11.19; 04.12.19. Місце розвантаження кожної партії товару підтверджується товарно-транспортними накладними на кожну партію товару. Вказані вище обставини підтверджуються, окрім іншого, показаннями свідка; - позивачем вимоги про стягнення штрафних санкцій на загальну суму 2894383,66 грн. по даному позову заявлені після отримання банківської гарантії на суму 683964,00 грн. Відповідно до умов Договору розмір штрафних санкцій визначається від невиконаної частини, при цьому абсолютний розмір штрафних санкцій (неустойки), що заявлені позивачем до стягнення з Відповідача у даному спорі, по відношенню до загальної вартості товару (що включає в себе: собівартість виробництва, націнку виробника, транспортні витрати, податки та збори, включаючи ПДВ-20% тощо) складає більше 21%, а якщо сумувати всю відповідальність відповідача перед позивачем по Договору разом із банківською гарантією, то дана сума буде складати 3 578 347,66 грн., що складає більше 26,1% від загальної вартості товару. Господарські відносини відповідача із постачальником товару, що був в подальшому поставлений позивачу, а також вартість, за якою товар придбано відповідачем підтверджується договором поставки від 29.08.2017 №2908-2017 та первинними документами на кожну партію; - стягнення з відповідача штрафних санкцій в заявленому позивачем розмірі без їх істотного зменшення призведе до збитковості відповідача, що у період дії фінансової кризи в Україні в цілому та надзвичайної ситуації зокрема може мати наслідком банкротство підприємства, виникнення заборгованості по сплаті заробітної плати, податків та зборів та подальше звільнення працівників. Задоволення позову про стягнення штрафних санкцій в заявленому позивачем розмірі є порушенням засад цивільного законодавства, визначених ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, а також принципів господарювання в Україні, визначених ст. 6 ГК України, а саме - забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; - відповідачем неодноразово вживались заходи для виконання зобов`язань, з однієї сторони та для уникнення прострочення виконання зобов`язання, з іншої. Відповідач докладав всіх можливих зусиль для уникнення прострочення поставки товару, звертався до позивача з метою отримання дозволу на поставку товару, також звертався до позивача із пропозицією підписати додаткову угоду щодо внесення змін у Договір та збільшенні строків поставки, а також намагався вирішити даний спір у досудовому порядку. Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та пояснення сторін, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення клопотання Приватної фірми "Орія" щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, зважаючи на наступне. Як вже зазначалось вище, Графіком поставки (Додаток №3 до Договору) від 07.02.2019 року сторони узгодили поставку Товару в наступні строки: 30 днів з дати укладення договору, тобто до 09.03.2019 року - 40 т.; 60 днів з дати укладення договору, тобто до 08.04.2019 року - 40 т.; 90 днів з дати укладення договору, тобто до 08.05.2019 року - 40 т.; 120 днів з дати укладення договору, тобто до 07.06.2019 року - 20 т.; 150 днів з дати укладення договору, тобто до 07.07.2019 року - 20 т.; 180 днів з дати укладення договору, тобто до 06.08.2019 року - 20 т. Умови поставки товару: DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2010), кінцеве місце призначення - ФБУ «Укрбургаз», 63303, Харківська обл., м. Красноград, вул. Українська, 165, Красноградська база виробничо-технічного забезпечення і комплектації ФБУ «Укрбургаз». Це ж саме місце розвантаження товару визначене в листах позивача від 15.02.2019 №015-015-1881-1 та від 14.03.20019 №015-015-29771, які мають назву «Дозвіл на поставку». Із матеріалів справи вбачається, що обов`язок відповідача з поставки товару був виконаний в повному обсязі, але з простроченням виконання зобов`язання в частині своєчасної поставки Товару, що свідчить про порушення п. 5.1. та п. 6.3.1. договору поставки. Разом з тим, прострочення виконання боржником виконання свого обов`язку щодо постачання товару було зумовлено як суб`єктивними так і об`єктивними факторами, які свідчать про неможливість своєчасно виконати свій обов`язок постачальником. Так, Приватна фірма "Орія" звернулось до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії бурове управління "Укрбургаз" листом №03/06 від 03.06.2019 в якому зазначило про перевантаження складських приміщень для зберігання хімічних реагентів бази ФБУ "Укрбургаз" куди він повинен поставити товар. У зв`язку із наведеним постачальник просив повідомити про технічну можливість прийняти реагент згідно листів "дозволів на поставку" від 15.02.2019 та від 14.03.2019. В свою чергу, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії бурове управління "Укрбургаз" листом від 13.06.2019 №015-015-6582-1 підтвердило факт призупинення ним поставок у зв`язку із завантаженістю бази в м. Красноград, Харківської області. В подальшому, отримавши вимогу банку про виконання банківської гарантії відповідач звернувся із листом від 17.09.2019 №17-09/1 до позивача, в якому зазначив, що він вже на початок березня 2019 року в повному обсязі був готовий до поставки товару, тобто до початку прострочення виконання зобов`язання, також зазначив, що неодноразово від службових осіб позивача отримував інформацію про відсутність можливості прийняти товар, а також наголосив на тому, що саме позивачем зупинено поставки товару. Зазначеним листом відповідач також вказував, що звертався до позивача із пропозицією щодо внесення змін до Договору в частині збільшення строків постачання товару, проте позивач листом від 25.09.2019 №015-03-9590-1 повідомив, що на пропозицію відповідача щодо укладення додаткової угоди про зміну строків постачання товару листом позивача від 16.09.2019 №015-03-9290-1 було відмовлено. Крім того, листом від 25.09.2019 №015-03-9590-1 позивач дозволив постачання товару в кількості 20 т., частково на базу, що була погоджена сторонами при підписанні Договору - в м. Красноград та частково на базу - Андріївська база ДП "Нафтогаз-Енергосервіс" в смт. Андріївка, Балаклійський район, Харківської області. Вказана база не була погоджена сторонами, проте позивач в одностороньому порядку змінив місце призначення доставки товару. Листом від 25.09.2019 №015-015-9591-1, що має назву "дозвіл на поставку" позивач також визначив базу Андріївська ДП "Нафтогаз-Енергосервіс" в смт. Андріївка, Балаклійський район, Харківської області, як місце призначення подальших поставок. Із наведених вище обставин вбачається, що Акціонерне товариство "Укргазвидобування" листом від 13.06.2019 №015-015-6582-1 визнало факт призупинення ним отримання товару на базі в м. Красноград через завантаженість останньої, що свідчить про об`єктивну неможливість виконання Приватною фірмою "Орія" своїх обов`язків за договором до моменту отримання дозволу на поставку товару від позивача. В свою чергу, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" лише листом від 25.09.2019 №015-03-9590-1 дозволило Приватній фірмі "Орія" здійснити наступну поставку товару. При цьому, позивач в односторонньому порядку змінив погоджене сторонами місце відвантаження товару з м. Красноград на смт. Андріївка, що не відповідає умовам специфікації №1 від 07.02.2019. Відповідно до п.6.1.2. договору поставки Покупець зобов`язаний приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі Товару або видатковою накладною. В силу ч. 4 cт. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Статтею 613 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Згідно статті 616 ЦК України якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що бездіяльність Акціонерного товариства "Укргазвидобування" щодо створення сприятливих умов Приватній фірмі "Орія" для відвантаження товару, з огляду на неможливість поставки товару постачальником на базу в м. Красноград через її завантаженість, є прострочкою кредитора, що свідчить про відсутність прострочки боржника протягом певного періоду часу. При цьому, наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Приватна фірма "Орія" вчиняла дії, направлені на своєчасне виконання нею своїх зобов`язань щодо поставки товару, мінімізації терміну прострочення у виконанні такого зобов`язання шляхом направлення численної кількості листів позивачу, з метою забезпечення безперешкодної поставки товару, а також про відсутність збитків Акціонерного товариства "Укргазвидобування" внаслідок несвоєчасної поставки товару відповідачем. Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги такі фундаментальні принципи цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, факт повного виконання Приватною фірмою "Орія" своїх зобов`язань за договором поставки, наявністю вини Акціонерного товариства "Укргазвидобування" у несвоєчасному виконанні боржником своїх обов`язків щодо поставки товару, майнові інтереси сторін в контексті зниження ділової активності учасників ринку через запровадження на території України карантинних заходів, у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 90%. Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із доводами апелянта, що листи АТ «Укргазвидобування» №015-015-1881-1 від 15.02.2019, №015-015-2977-1 від 14.03.2019 не змінюють строк виконання основного зобов`язання Приватної фірми "Орія", разом з тим наявність іншої переписки між сторонами свідчить про наявність прострочки кредитора в спірному зобов`язанні, що є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій в даному випадку. Доводи скаржника, що суд першої інстанції застосував положення ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України без урахування висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду є безпідставними, необґрунтованими та такими, що прямо суперечать змісту оскаржуваного рішення. Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зауважує, що практика Верховного Суду щодо зменшення розміру штрафних санкцій є різноманітною. В той же час, вирішальне значення під час вирішення питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій є те, що такі дії суду здійснюються останнім за своїм внутрішнім переконанням за результатами повного та всебічного дослідження наявних в матеріалах справи документів та доводам учасників судового процесу. Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції повно та всебічно надав оцінку наявним в матеріалах справи документам та доводам сторін, у зв`язку із чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укргазвидобування" підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2020 по справі № 922/784/20 в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2020 по справі №922/784/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складений 02.11.2020. Головуючий суддя В.В. Лакіза Суддя І.В. Тарасова Суддя Л.М. Здоровко