Постанова 4873 № 910/1956/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" жовтня 2020 р. Справа№ 910/1956/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Козир Т.П. Кравчука Г.А. за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2020 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 (повний текст рішення складено 07.02.2019) у справі №910/1956/18 (суддя Спичак О.М.) за позовом заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області до 1) Запорізької обласної державної адміністрації 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Кам`янський" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Кам`янсько-Дніпровська районна державна адміністрація про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Запорізької обласної державної адміністрації від 01.04.2017 №№144, 145, 146, додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 01.04.2006 №№25, 26, 27 та повернення земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: У лютому 2018 року заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Запорізька ОДА), Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький рибокомбінат» (далі - ТОВ «Запорізький рибокомбінат»), у якому просив визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Запорізької ОДА від 06.04.2017 №№ 144, 145, 146 про продовження дії договорів оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №№ 25, 26, 27; визнати недійсними додаткові угоди від 14.07.2017 до договорів оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №№ 25, 26, 27 та зобов`язати ТОВ «Запорізький рибокомбінат» повернути державі в особі Запорізької ОДА земельні ділянки: площею 1 494,9444 га кадастровий номер 2322410100:01:016:0033, площею 109,5043 га кадастровий номер 2322410100:01:002:0013, які розташовано за межами м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, та площею 34,4412 га кадастровий номер 2322481800:01:018:0002, яка розташована за межами с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюванні розпорядження та укладені на їх підставі додаткові угоди не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки при їх прийнятті було порушено порядок передачі у користування земельних ділянок водного фонду, а саме: не виготовлено паспорти водних об`єктів, ці об`єкти не включено до договору оренди, орендна плата визначена тільки щодо користування землею без урахування водного об`єкта, не проведено нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок. Крім того, Прокурор послався на те, що відповідачами було порушено порядок поновлення договорів оренди землі, який визначено положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі», що у сукупності є підставою для визнання зазначених розпоряджень незаконними, а додаткових угод, укладених на їх виконання - недійсними. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів залучено Кам`янсько-Дніпровську районну державну адміністрацію Запорізької області (далі - Кам`янсько-Дніпровська РДА). Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що предметом спору у цій справі є правовідносини з поновлення договору оренди, які фактично опосередковують вже наявне (надане відповідним уповноваженим органом) право користування, а не надання такого права. За висновками суду першої інстанції, у цьому випадку дію договорів оренди земельних ділянок від 01.04.2006 №№ 25, 26, 27 було поновлено у порядку частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі»; оспорюванні розпорядження та додаткові угоди відповідають вимогам закону, тому відсутні підстави для визнання їх недійсними. Не погоджуючись з прийнятим рішенням заступник прокурора міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі №910/1956/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з порушенням норм процесуального права. На думку прокуратури місцевий господарський суд помилково не застосував при розгляді даної справи положення Водного кодексу України та Закону України «Про аквакультуру». Також на думку апелянта Запорізька обласна державна адміністрація не вправі поновлювати цивільно-правові відносини з суб`єктами господарювання на умовах, що прямо суперечать вимогам чинного законодавства (на час їх поновлення) законодавства України та вирішувати при цьому питання щодо «відтермінування» або надання додаткового строку ТОВ «Запорізький рибокомбінат» для приведення орендних правовідносин у відповідність до закону (розробка паспорту водного об`єкта, визначення орендної плати за водні об`єкти, проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки). Окрім цього, на думку прокуратури судом першої інстанції необґрунтовано застосовано норми ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме на думку позивача відповідачі дійшли згоди щодо зміни умов договорів оренди землі, та останні були поновленні у редакціях, відмінних від первісних. Й наостанок, прокуратура звертає увагу, що орендар має право на поновлення договору оренди, як за ч.ч. 2-5, так і за ч. 6, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» лише при умові належного виконання своїх обов`язків за договором, чого орендарем виконано не було, а саме була наявна заборгованість з орендної плати на момент укладання спірних додаткових угод. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Кам`янський» (далі - ТОВ "Рибгосп Кам`янський"). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Постановою Верховного Суду від 07.11.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розпорядження, на підставі яких укладено оспорюванні додаткові угоди від 14.07.2017 до договорів оренди земельних ділянок прийнято Запорізькою ОДА всупереч вимогам земельного законодавства України, тому ці розпорядження підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а укладені на їх підставі додаткові угоди до договорів оренди - недійсними. Постановою Верховного Суду від 02.09.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи постанову суду Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, суд касаційної інстанції виходив з того, що суд апеляційної інстанції фактично продублював зміст скасованої постанови цього ж суду від 13.06.2019 і в порушення вимог процесуального закону не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.11.2019, належним чином не встановив характер спірних правовідносин та обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та не дослідив зібрані у справі докази, у повному обсязі не перевірив доводи відповідачів, а також не спростував висновків суду першої інстанції та не навів обґрунтування, за якими такі висновки суду вважає помилковими; судом апеляційної інстанції при новому розгляді справи №910/1956/18 достеменно не з`ясовано, в інтересах якого саме органу заявлено позов Прокурором та чиї інтереси порушено оскаржуваними розпорядженнями, у тому числі не було надано належної правової оцінки запереченням відповідачів ТОВ «Запорізький рибокомбінат» і Запорізької ОДА щодо наявності законних підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 прийнята до провадження та призначена до розгляду на 20.10.2020. В судове засідання апеляційної інстанції 20.10.2020 з`явилися представники позивача, відповідачів та третьої особи на стороні позивача; представник третьої особи на стороні відповідача не з`явився. Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони, прокуратура, треті особи належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення сторонам, прокуратурі, третій особі на стороні відповідача. Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Укрпошта "Трекінг відправлень" Кам`янсько-Дніпровській районній державній адміністрації поштове відправлення 04116322365977 вручено особисто 13.10.2020. З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи на стороні відповідача - Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації. В судовому засіданні представник третьої особи-1, Палієнко А.В. , відмовився від клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке надійшло через канцелярію Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку з чим дане клопотання не розглядалось, та заявив усне клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги з метою надання йому можливості підготувати правову позицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Кам`янський" у даній справі. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження. Водночас, згідно приписів ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Відповідно до статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, оскільки такі дії суперечать завданню господарського судочинства. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України"). Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів. Такими нормами, у даному разі, є норми чинного Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, врегульовано права та обов`язків учасників справи та порядок реалізації ними таких прав. Згідно із частиною першою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Колегія суддів звертає увагу на те, що з моменту залучення судом до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у ТОВ "Рибгосп Кам`янський" та, безпосередньо, у його представника, Палієнко А.В., який приймав участь у судовому засіданні, як Північного апеляційного господарського суду 12.05.2020р. , так і Верховного Суду 02.09.2020р., було достатньо часу для підготовки правової позиції у даній справі, яка до того ж вже була сформована та доведена до суду при неодноразовому розгляду даної справи, що вказує на безпідставність клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. З огляду на викладені вище процесуальні приписи, оскільки підстави для відкладення розгляду справи у розумінні відповідних процесуальних приписів відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість клопотання третьої особи на стороні позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги та відмову у його задоволенні. Представники прокуратури, третьої особи на стороні позивача підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі №910/1956/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В судовому засіданні представники відповідачів заперечували проти апеляційної скарги, просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з залишенням без розгляду позову у даній справі, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження Кам`янсько-Дніпровської РДА від 17.02.2006 № 43 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок під водними об`єктами, будівлями та дворами Відкритому акціонерному товариству «Запорізький рибокомбінат» (далі - ВАТ «Запорізький рибокомбінат», найменування якого змінено на ПАТ «Запорізький рибокомбінат», правонаступником якого є ТОВ «Запорізький рибокомбінат») загальною площею 1 639,5847 га, з них: лиман 1 494,944 га, у тому числі під водою площею 1 484,0884 га, під берегозахисною смугою 10,8560 га, вигульні та виросні ставки площею 109,5043 га, у тому числі під водою 95,2628 га, під берегозахисною смугою 8,4616 га та під гідротехнічними спорудами (дамба) 5,7599 га із земель Кам`янсько-Дніпровської міської ради за межами м. Кам`янка-Дніпровська, із земель Великознам`янської сільської ради загальною площею 35,136 га, у тому числі, під водою 24,9072 га, під гідроспорудами 0,394 га, інші землі (природоохоронного призначення) 9,14 га, під будівлями та дворами 0,5348 га, інше призначення 0,16 га для передачі в оренду. 01.04.2006 на підставі зазначеного розпорядження між Кам`янсько-Дніпровської РДА (орендодавець) та ВАТ «Запорізький рибокомбінат» (орендар) укладено договори оренди земельних ділянок №№ 25, 26, 27, за умовами яких орендарю надано в строкове платне користування земельні ділянки: площею 1 494,9444 га кадастровий номер: 2322410100:01:016:0033, площею 109,5043 га кадастровий номер 2322410100:01:002:0013, площею 34,4412 га кадастровий номер 2322481800:01:018:0002, для здійснення рибогосподарської діяльності (пункти 1.1, 5.1). Відповідно до пункту 3.1 цих договорів їх укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. За змістом пункту 10.2 договорів дія договору припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено. Договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (пункт 12.1 договорів). Ці договори зареєстровано у Кам`янсько-Дніпровському районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи від 30.11.2006 за № 040627000012, № 040627000011, № 040627000014. Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право оренди орендаря на зазначені земельні ділянки зареєстровано 28.12.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрацію прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Відповідно до розпорядження Кам`янсько-Дніпровської РДА від 01.03.2016 № 52 продовжено термін дії зазначених договорів оренди земельних ділянок та 09.03.2016 між Кам`янсько-Дніпровської РДА і ПАТ «Запорізький рибокомбінат» укладено додаткові угоди № 2 до договорів оренди земельних ділянок від 01.04.2006 № № 25, 26, 27 та пункт 3.1 договорів викладено у редакції, відповідно до якої договір укладено на 25 років і починає діяти з моменту державної реєстрації договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити. Ці додаткові угоди зареєстровано 06.04.2016 державним реєстратором Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації на підставі рішень про державну реєстрацію змін до іншого речового права. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.08.2016 у справі №908/1618/16 частково задоволено позов Прокурора та визнано незаконним та скасовано зазначене розпорядження Кам`янсько-Дніпровської РДА від 01.03.2016 № 52; визнано недійсними, зокрема додаткові угоди № 2 до договорів оренди від 01.04.2006 № № 25, 26,

27. ПАТ «Запорізький рибокомбінат», реалізуючи переважне право, передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та умовами договорів, 25.10.2016 звернулося до Запорізької ОДА як орендодавцю спірних земельних ділянок з листами-повідомленнями № 291/0353, № 292/0354, № 293/0355 про поновлення договорів оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №№ 25, 26, 27, до яких додано, зокрема проекти додаткових угод. Лист-повідомлення від 25.10.2016 № 291/0353 отримано Запорізькою ОДА 26.10.2016, а листи-повідомлення від 25.10.2016 № 292/0354, № 293/0355 отримано орендодавцем 23.11.2016, що підтверджується штампом реєстрації вхідної документації. У подальшому Запорізькою ОДА було прийнято наступні розпорядження: від 06.04.2017 № 144 «Про продовження дії Публічному акціонерному товариству «Запорізький рибокомбінат» договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 25 для ведення рибогосподарської діяльності»; від 06.04.2017 № 145 «Про продовження дії Публічному акціонерному товариству «Запорізький рибокомбінат» договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 26 для ведення рибогосподарської діяльності»; від 06.04.2017 № 146 «Про продовження дії Публічному акціонерному товариству «Запорізький рибокомбінат» договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 27 для ведення рибогосподарської діяльності». За змістом цих розпоряджень вирішено вважати поновленими на тих же самих умовах на 10 років договори оренди від 01.04.2006 №№25, 26, 27 (пункт 1); укласти додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельних ділянок, а також здійснити заміну сторони договору - орендодавця з Кам`янсько-Дніпровської РДА на Запорізьку ОДА; змінити в преамбулі договорів назву орендаря з ВАТ «Запорізький рибокомбінат» на ПАТ «Запорізький рибокомбінат» (пункт 2). Крім того, відповідно до пункту 4 зазначених розпоряджень зобов`язано ПАТ «Запорізький рибокомбінат»: до 01.05.2017 укласти додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок та зареєструвати їх у встановленому порядку; до 01.05.2017 забезпечити розробку паспортів водних об`єктів і надання їх до обласної адміністрації для розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об`єкти та внесення відповідних змін до договору оренди земельних ділянок; до 01.08.2017 забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати за землю; виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 95 Земельного кодексу України (далі - ЗК). 14.07.2017 між Кам`янсько-Дніпровською РДА (первинний орендодавець), ПАТ «Запорізький рибокомбінат» (орендар) та Запорізькою ОДА (новий орендодавець) укладено додаткові угоди до договорів оренди від 01.04.2006 №№ 25, 26,

27. Цими додатковими замінено орендодавця та назву орендаря. Відповідно до пункту 3 додаткових угод сторони погодилися вважати поновленим на тих же самих умовах на 10 років договори оренди земельних ділянок від 01.04.2006 №№ 25, 26,

27. Згідно з пунктами 4, 5 додаткових угод доповнено зазначені договори оренди пунктом 4.6, у якому передбачено забезпечення розробки паспорта рибогосподарської технологічної водойми і надання його до обласної державної адміністрації для розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об`єкти та внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки та пунктом 4.7, за змістом якого до 01.08.2017 передбачено забезпечення проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати за землю. У пункті 6 додаткових угод сторони погодили, що в термін до 01.09.2017 має бути укладено договір оренди водного об`єкта відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420 «Про затвердження типового договору оренди водних об`єктів». Відомості щодо продовження строкового платного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 2322410100:01:016:0033, 2322410100:01:002:0013, 2322481800:01:018:0002 на 10 років було зареєстровано у встановленому порядку, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрацію прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Прокурора, заявлена до Запорізької ОДА і ТОВ «Запорізький рибокомбінат» про визнання незаконними та скасування розпоряджень Запорізької ОДА від 06.04.2017 №№ 144, 145, 146 про продовження дії договорів оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №№ 25, 26, 27; визнання недійсними додаткових угод від 14.07.2017 до договорів оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №№ 25, 26, 27 та зобов`язання ТОВ «Запорізький рибокомбінат» повернути державі в особі Запорізької ОДА зазначені земельні ділянки. Ці вимоги обґрунтовано невідповідністю розпоряджень та укладених на їх виконання додаткових угод вимогам законодавства щодо порядку передачі у користування земельних ділянок водного фонду та порушення порядку поновлення договорів оренди землі відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі». Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, прокурор посилається на порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній власності, спричиняють шкоду інтересам держави, порушує право власника - держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації у зв`язку з чим земельні ділянки підлягають поверненню орендодавцеві в особі Запорізької обласної державної адміністрації в судовому порядку. Так, на думку Прокурора, використання ТОВ "Запорізький рибокомбінат" земельних ділянок без належним чином укладених договорів оренди, які б відповідали вимогам законодавства України, призводить до порушення інтересів держави, оскільки в даному випадку порушується встановлений суспільством порядок користування земельними ділянками водного фонду, які є об`єктами права власності Українського народу, та свідоме ігнорування вимог чинного земельного та водного законодавства України, що суперечить державній політиці у сфері земельних відносин та відповідно до ст.131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для здійснення органами прокуратури інтересів держави в суді. Обґрунтовуючи відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, прокурор вказує, що у відповідності до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Відповідно до пункту 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі Положення) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Відповідно до п.4 вказаного Положення Держгеокадастр України організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Разом з цим, пунктом 5-1 Положення передбачено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право, зокрема, звертатись до суду з позовом щодо відшкодування втрат сілськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Аналогічні повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель визначено і статтями 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". При цьому, прокурор стверджує, що ані вказаним Законом, ані Положенням Держгеокадастр України не наділений повноваженнями щодо звернення до суду із позовами про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування з питань розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння. Таким чином, прокурора стверджує, що на час звернення до суду з позовом у даній справі відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Натомість колегія суддів не погоджується з доводами Прокурора щодо відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру". Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Одночасно згідно з положеннями частин 3 - 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви прокурор зазначив про відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. В цьому сенсі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №698/119/18 зазначає наступне: "Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (пункт 70 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор". Як встановлено вище, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Прокурора, заявлена до Запорізької ОДА і ТОВ «Запорізький рибокомбінат» про визнання незаконними та скасування розпоряджень Запорізької ОДА від 06.04.2017 №№ 144, 145, 146 про продовження дії договорів оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №№ 25, 26, 27; визнання недійсними додаткових угод від 14.07.2017 до договорів оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №№ 25, 26, 27 та зобов`язання ТОВ «Запорізький рибокомбінат» повернути державі в особі Запорізької ОДА зазначені земельні ділянки. Ці вимоги обґрунтовано невідповідністю розпоряджень та укладених на їх виконання додаткових угод вимогам законодавства щодо порядку передачі у користування земельних ділянок водного фонду та порушення порядку поновлення договорів оренди землі відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі». Так, відповідно до статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Згідно зі статтею 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. У статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" також встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Відповідно до пункту 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі Положення) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; за проведенням землеустрою; виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання, зокрема щодо припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону; проводить моніторинг земельних відносин. Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Враховуючи викладене, органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме: - функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; - функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 920/1/18, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18. Поряд із цим, відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, ГУ Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і їй підпорядковане. Відповідно до пункту 3 цього положення завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Аналіз вказаного дає підстави стверджувати, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і яке створено саме з метою реалізації повноважень останньої на території Запорізької області. У відповідності до пункту 5-1 Положення, Голова Держгеокадастру є Головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, а його перший заступник та заступники - відповідно першим заступником та заступниками Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Керівники територіальних органів Держгеокадастру є головними державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві та Севастополі, районі, а їх перші заступники та заступники - відповідно першими заступниками та заступниками головних державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Автономній Республіці Крим, області, м. Києві та Севастополі, районі. Керівники структурних підрозділів Держгеокадастру та його територіальних органів, на яких покладено повноваження щодо виконання інспекційних функцій, є одночасно старшими державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право, зокрема: отримувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держгеокадастр завдань; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що саме Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є органом, уповноваженим державою на здійснення нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема законності укладення цивільно-правових угод з цих питань. Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є органом, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Наведене вище свідчить про помилковість доводів Прокурора щодо відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах та відповідно наявності передбачених законом виключних підстав для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави. При цьому, колегія суддів вважає, що прокурором правомірно не визначено в якості органу, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах Запорізьку обласну державну адміністрацію, за умови оскарження розпоряджень Запорізької ОДА, що фактично б створило парадоксальну ситуацію за якої позивачем та одним із відповідачів у справі була одна і так ж особа - Запорізька обласна державна адміністрація. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №917/468/19. Звідси, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18. Відповідно до частин першої та другої статті 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині, передбачених статтями 226 та 231 цього кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із залишенням без розгляду позову заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області до Запорізької обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Кам`янський" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Запорізької обласної державної адміністрації від 01.04.2017 №№144, 145, 146, додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 01.04.2006 №№25, 26, 27 та повернення земельних ділянок, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, через відсутність у прокурора підстав для звернення до суду. Апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва не підлягає задоволенню. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються судом на Прокуратуру міста Києва. Керуючись ст. 129, п.2 ч.1 ст.226, ст. ст. 240, 267-270, 273, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2019 у справі №910/1956/18 скасувати. Позовну заяву заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області до Запорізької обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Кам`янський", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Кам`янсько-Дніпровська районна Державна адміністрація, про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Запорізької обласної державної адміністрації від 01.04.2017 №№144, 145, 146, додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 01.04.2006 №№25, 26, 27 та повернення земельних ділянок, залишити без розгляду. Матеріали справи №910/1956/18 повернути Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2020 після виходу з відпустки та лікарняного судді Кравчука Г.А. Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді Т.П. Козир Г.А. Кравчук