Постанова 4821 № 710/283/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1507/20Головуючий по 1 інстанції Справа №710/283/20 Категорія: 304080000 Побережна Н. П. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2020 року : м. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Сіренка Ю.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , особа, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2020 року, постановленого у складі судді Побережної Н.П.,- в с т а н о в и в : У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову вказував, що 25 вересня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на вул. Б.Хмельницького в с. Сигнаївка, Шполянського району Черкаської області під час руху порушив п. 10.1, п.14.2 (в) ПДР та вимоги дорожньої розмітки п. 1.1 ПДР і здійснив зіткнення з автомобілем DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням позивача, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та спричинення позивачу тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Цивільно-правову відповідальність власника наземного автомобіля DAEWOO MATIZ, застраховано в Шполянському відділенні Черкаської обласної дирекції «Оранта» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з 18 жовтня 2017 року до 17 жовтня 2018 року. Позивачу відомо, що автомобіль під керуванням відповідача також був застрахований. У зв`язку з отриманою травмою позивач перебував на лікуванні в травматологічному відділенні Шполянської ЦРЛ з 25 вересня 2018 року по 2 жовтня 2018 року з діагнозом: перелом акроміального відростку лівої лопатки, забій лівого тазобедренного і колінного суглобу, коксоартроз 4 ступеню зліва. Під час перебування в лікарні позивач поніс матеріальні витрати по придбанню рентгенівської плівки, придбання болезаспокійливих ліків, а також на харчування, проїзд та інші непередбачувані витрати, а всього на загальну суму 5000,00 грн. По даному факту дорожньо - транспортної пригоди було порушено кримінальне провадження № 12019250300000500 за ч. 1 ст.286 КК України відносно відповідача ОСОБА_2 . Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 січня 2020 року у справі № 710/837/19, провадження № 1-кп 698 39/20, ОСОБА_2 був переданий на поруки трудовому колективу АТ «Макрохім» м. Київ вул. Верхня, 3, із звільненням від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.286 КК України. Вказує, що на час розгляду кримінального провадження відповідач надіслав поштовим переказом позивачу кошти в сумі 5000,00 грн. В телефонній розмові відповідач повідомив, що це кошти на лікування. Однак, позивач продовжує лікування та переносить фізичний біль і моральні страждання. Зважаючи на те, що між злочином та, завданою позивачеві моральною шкодою, є прямий причинний зв`язок, враховуючи характер та обсяг завданих моральних та фізичних страждань, втрат немайнового характеру, позивач вважає, що є усі підстави для стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн. Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 25000 грн. та витрати на правничу допомогу. Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок ДТП, яка сталася через неправомірні дії відповідача, позивачу завдано тілесних ушкоджень, які спричинили фізичний біль та душевні страждання. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн., суд врахував вимоги розумності та справедливості. 29 липня 2020 року Шполянським районним судом Черкаської області прийнято додаткове рішення у даній справі, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 4200,00 грн. судових витрат на правничу допомогу. Не погоджуючись з рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2020 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що воно є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом проігноровано та не надано правової оцінки тому, що ним вже було перераховано на користь ОСОБА_1 в добровільному порядку моральну шкоду в сумі 5000 грн., що підтверджується фіскальним чеком. Вказує, що суд першої інстанції при постановленні рішення проігнорував постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 14-176цс18, відповідно до якої, скаржник вважає, що позивач повинен був звертатися з даними вимогами до страхової компанії відповідно до ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також, при визначенні суми моральної шкоди, судом не було дотримано засад розумності, виваженості та справедливості. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 4 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. Ч. 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то вона відноситься до малозначних справ. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам. По справі встановлено, що 25 вересня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на вул. Б.Хмельницького в с. Сигнаївка, Шполянського району, Черкаської області під час руху порушив п. 2.3 (б), п. 10.1, п.14.2 (в) ПДР та вимоги дорожньої розмітки п. 1.1 ПДР і здійснив зіткнення з автомобілем DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Внаслідок даної дорожньо транспортної пригоди водій автомобіля DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, що згідно висновку експерта від 2 листопада 2018 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, у вигляді перелому акроміального відростку лівої лопатки, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді забоїв з набряками м`яких тканин лівого кульшового та лівого колінного суглобів, крововиливів та саден лобної ділянки голови. Вищевказані обставини вбачаються з ухвали Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 січня 2020 року у кримінальній справі № 710/837/19 (а.с.5-6). По даному факту було порушено кримінальне провадження № 12019250300000500 за ч. 1 ст.286 КК України відносно ОСОБА_2 . Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 січня 2020 року у справі № 710/837/19, ОСОБА_2 був переданий на поруки трудовому колективу АТ «Макрохім» м. Київ вул. Верхня, 3, із звільненням від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.286 КК України. Як вбачається з полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності № АК/8314853, автомобіль MAN, д.н.з. НОМЕР_1 застрахований в АТ «Просто страхування», строк дії поліса з 4 березня 2018 року по 3 березня 2019 року (страхові суми: шкода заподіяна життю і здоров`ю 200 000 грн.; шкода заподіяна майну 100 000 грн.; франшиза 0) (а.с.28). В матеріалах справи відсутні відомості про те чи зверталися учасники ДТП до страхових компаній з повідомленням про страховий випадок та чи були здійснені страхові виплати. Звертаючись в суд з позовом, ОСОБА_1 в обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди вказував, що у зв`язку з незаконними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях , які в подальшому проявилися на стані його здоров`я. Після ДТП він перестав спокійно спати, відчуває постійну тривогу, відчуває страх при пересуванні автомобілем. Крім того, до цього часу він не може користуватися всіма благами та перевагами, які дає автомобіль, так як він тривалий час, а саме з 25 вересня 2018 року по 22 червня 2019 року перебував у відділенні поліції на відкритій площадці, де піддавався руйнівній дії атмосферних опадів та на даний час не відремонтований. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки. Як вбачається з виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 728, ОСОБА_1 перебував з 25 вересня 2018 року по 2 жовтня 2018 року на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Шполянської ЦРЛ, внаслідок отриманих травм під час ДТП, яке відбулося 25 вересня 2018 року (діагноз: перелом акроміального відростку лівої лопатки, забій лівого тазобедренного і колінного суглобу. Коксоартроз 4 ступеню зліва) (а.с.42). Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що внаслідок ДТП, яка сталась 25 вересня 2018 року позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях у зв`язку із спричиненими йому тілесними ушкодженнями середнього ступеню, а тому з урахуванням засад розумності та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн., яка визначена з урахуванням всіх обставин справи. Доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції не взято до уваги та обставина, що відповідачем вже було перераховано ОСОБА_1 в добровільному порядку моральну шкоду в сумі 5000 грн. є необґрунтованими та безпідставними, оскільки з фіскального чеку від 22 червня 2019 року, на який посилається відповідач, дійсно вбачається, що позивачу був надісланий поштовий переказ всього в сумі на 5075,00 грн., однак доказів того, що дані кошти були відправлені ОСОБА_2 позивачу в якості відшкодування моральної шкоди за наслідками ДТП, що мала місце 25 вересня 2018 року, зміст фіскального чеку не містить, призначення платежу не вказано. (а.с. 29). Також, колегія суддів вважає, безпідставними посилання скаржника на те, що суд першої інстанції при постановленні рішення проігнорував постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 14-176цс18, відповідно до якої, скаржник вважає, що позивач повинен був звертатися з даними вимогами до страхової компанії відповідно до ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та саме страхова компанія має виплачувати позивачу, за наявності підстав, моральну шкоду. Зокрема, зі змісту п.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року вбачається, що предметом позову у справі № 14-176цс18 є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування, а не моральної шкоди, завданої злочином, як у даній справі. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що при визначенні суми моральної шкоди, судом не було дотримано засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не знаходять свого підтвердження при перегляді рішення суду першої інстанції. Враховуючи наведене, судом першої інстанції ухвалено рішення при повному з`ясуванні обставин справи, відповідності висновків суду обставинам справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Прийняте у справі додаткове рішення Шполянським районним судом Черкаської області від 29 липня 2020 року стосовно розподілу витрат на правничу допомогу сторонами не оскаржується. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його зміни чи скасування, оскільки суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2020 року у даній справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та за умов, визначених ст.389 ЦПК України. Судді: Б.Б. Вініченко О.М. Новіков Ю.В. Сіренко