Постанова 4824 № 2-5827/2010
від 08.10.2020 ·КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 2-5827/2010 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10407/2020Головуючий у суді першої інстанції - Цуранов А.Ю. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Березовенко Р.В., Лівінський С.В., секретар Шебуєв Д.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Усенком Євгенієм Івановичем, який діє на підставі договору, на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду м. Києва від 10 червня 2020 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Голяченко Іван Павлович, В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.09.2010 стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 745 361,40 грн. та судові витрати 1 820,00 грн. Рішення набрало законної сили 09.10.2010 та 01.11.2011 стягувачу було видано виконавчий лист № 2-5827/10. 25.03.2015 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 47012031. 06.05.2019 стягувачем подано заяву про повернення виконавчого документу та постановою заступника начальника Білоцерківського МВ ДВСГТУЮ у Київській області у виконавчому провадженні № 47012031 виконавчий лист повернуто стягувачу. Після цього 19.03.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. відкрито виконавче провадження № 616110614 з виконання виконавчого листа № 2-5827/10. Посилаючись на те, що повернення виконавчого документу № 2-5827/10 відбулося не у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення суду, а у зв`язку з поданням стягувачем заяви про повернення виконавчого документа, тобто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», тому трьохрічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання поновив свій перебіг не з моменту його повернення, а з моменту такого переривання, тобто з моменту його пред`явлення до виконання. Отже, як вважає заявник, на момент чергового пред`явлення виконавчого листа № 2-5827/10 до виконання приватному виконавцю Голяченку І.П. строк на його пред`явлення минув (т. 2 а.с. 194-197). Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено (т. 2 а.с. 82-85). В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на невірне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою визнати виконавчий лист № 2-5827/10, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 01.11.2011 де боржником зазначено ОСОБА_3 , таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення лише у випадку, якщо його повернення відбулося у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення. У разі ж повернення виконавчого документа з інших підстав перебіг строку пред`явлення виконавчого документа до виконання вважається поновленим з моменту його переривання, тобто з моменту пред`явлення виконавчого документа до виконання. Отже, на момент чергового пред`явлення виконавчого листа № 2-5827/10 до виконання приватному виконавцю Голяченку І.П. строк на його пред`явлення минув (т. 2 а.с. 90-93). Відзиву від учасників справи не надходило. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Статтею 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на дату видачі виконавчого листа) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.09.2010 стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «ТОТП Факторинг Україна» 745 361,40 грн. та судові витрати 1 820,00 грн. (т. 1 а.с. 157). 09.10.2010 рішення набрало законної сили. 01.11.2011 на виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2012 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, прізвище ОСОБА_3 змінено на дошлюбне « ОСОБА_3 ». 10.11.2018 Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прізвище після реєстрації шлюбу дружини « ОСОБА_7 ». Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.10.2012 за заявою стягувача виправлено описку у виконавчому листі, виданому Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по цивільній справі № 2-5827/10, зазначено найменування стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ім`я боржника «ОСОБА_2» (т. 1 а.с. 166). Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.01.2013 видано дублікат виконавчого листа (т. 1 а.с. 177). 25.03.2015 головним державним виконавцем Орловським Д.С. ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-5827/10, який виданий 01.11.2011 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області(т. 1 а.с. 201). 26.06.2019 постановою заступника начальника Білоцерківського міського ВДВСГТУЮ у Київській області виконавчий лист повернуто стягувачу (т. 1 а.с. 202). Вказана постанова мотивована посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та наявністю заяви представника стягувача про повернення виконавчого документа. 19.03.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області ГоляченкаІ.П. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-5827/10, який виданий 01.11.2011 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області (т. 1 а.с. 203). За змістом п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу якщо, стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Згідно ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Враховуючи вищевикладене слід дійти висновку, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Оскільки виконавчий документ перебував на виконанні з 2015 року до моменту його повернення - 2019 рік, тобто більше ніж три роки, цей строк не зараховується і відповідно починає свій відлік заново з моменту повернення. Наведений висновок висловлено Верховним Судому постанові від 22.04.2019 по справі № 285/4263/15-ц (провадження № 61-31562св 18). Тобто, повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не мається на увазі закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на законність і обґрунтованість постановленої ухвали не впливають. Не правильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України). Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Усенком Євгенієм Івановичем, який діє на підставі договору залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду м. Києва від 10 червня 2020 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Голяченко Іван Павлович залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Р.В. Березовенко С.В. Лівінський