Постанова Львівський апеляційний суд № 461/6887/20

Справа № 461/6887/20 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 33/811/1423/20 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участі представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса Михайла Омеляновича, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Хоми Тараса Богдановича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст.22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та провадження у справі закрито, встановив: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за малозначністю, на підставі ст. 22 КУпАП, та оголошено йому усне зауваження. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 472 МК України закрито. Вилучений згідно протоколу №1514/20900/20 від 12.08.2020 року товар, а саме: холодильник бувший у використанні торгової марки «SAMSUNG» модель «RS20CCSL», загальною вагою 90 кг повернуто ОСОБА_1 після здійснення митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів. За постановою суду, згідно протоколу про порушення митних правил №1514/20900/20 від 12.08.2020 року ОСОБА_1 повертався з Республіки Польща в Україну у якості водія автомобіля марки «NISSAN CABSTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по смузі руху «червоний коридор», через митний кордон України пункту пропуску «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби. У ході проведення письмового декларування ОСОБА_1 заявив наявність у нього особистих речей у межах дозволених до переміщення через митний кордон України та про відсутність товарів, що підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або товарів обмежених до переміщення через митний кордон України. Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом «Під митним контролем №338» Львівської митниці ДФС, у ході проведення митного контролю автомобіля, було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме: холодильник бувший у використанні торгової марки «SAMSUNG» модель «RS20CCSL», загальною вагою 90 кг, що знаходився в вантажному відсіку автомобіля. ОСОБА_1 товар визнав своєю власністю. Митним органом дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.472 МК України, як недекларування, тобто, незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товар. На дану постанову судді представник Галицької митниці Держмитслужби Хома Т.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2020 року, та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накласти на нього стягнення, передбачене даною статтею в повному обсязі, а також стягнути витрати за зберігання товару на складі митниці вилученого протоколом про порушення митних правил №1514/20900/20. В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт покликається на те, що висновок суду є помилковим та необґрунтованим. Зазначає, що про наявність зазначеного товару ОСОБА_1 в процесі декларування та усного опитування не заявив,у митній декларації не вказав, тобто порушив ст.257 МК України. Оскільки жодних документів на переміщуваний товар виявлено не було, вартість безпосередніх предметів ПМП визначено на підставі службової записки УКМВКПТ та ПН ВАМВ та РзЦІ від 15.08.2020 №Р-2164/7.4-15/45 і становить 6600,27 грн. Таким чином ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості, які підлягають обов`язковому декларування в разі їх переміщення через митний кордон України. Апелянт вказує, що суд першої інстанції прийшов до висновку закрити провадження у справі обмежившись усним зауваженням та вилучений протоколом про порушення митних правил №1514/20900/20 від 12.08.2020 товар повернути ОСОБА_1 , однак на переконання представника Галицької митниці Держмитслужби позиція суду першої інстанції є необґрунтованою. Спосіб вчинення правопорушення та вартість предмету порушення митних правил, на думку апелянта, свідчать про економічну небезпеку держави. Дане порушення митних правил має особливий характер, оскільки об`єктом правопорушення є суспільні відносини, пов`язані з митним оформленням товарів під час їх переміщення через митний кордон, і за вчинення цього правопорушення передбачені найбільш суворі стягнення. Крім цього, на переконання представника Галицької митниці Держмитслужби винесена постанова не спрямована на попередження подібних правопорушень, а навпаки сприяє їх вчиненню в майбутньому та породжує почуття безвідповідальності. Заслухавши думку представника митниці Дунаса М.О., який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, особу, яка при тягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу заперечив і просив постанову судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що така задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Митним органом дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 472 МК України, як недекларування, тобто, незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товар, а саме: холодильник бувший у використанні торгової марки «SAMSUNG» модель «RS20CCSL», загальною вагою 90 кг, що знаходився в вантажному відсіку автомобіля, який ОСОБА_1 визнав своєю власністю. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 472 МК України, підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про порушення митних правил №1514/20900/20 від 12.08.2020 року, описом вилучених предметів від 12.08.2020 року, митною декларацією, доповідною та службовими записками, поясненнями правопорушника. Разом з цим статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Також, згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8 зі змінами «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, не був обізнаний із митними правилами, а також зважаючи на вид та розмір, передбаченого покарання, мету призначення покарання та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, враховуючи те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди державним чи суспільним інтересам. На переконання апеляційного суду, суддя місцевого суду, встановивши і належним чином оцінивши фактичні обставини справи та ступінь суспільної небезпеки діяння, підставно звільнив ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст.472 МК України, за малозначністю на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням та закрив провадження у справі. Представником Львівської митниці ДФС не доведено, а апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено, що наслідки вчиненого ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, представляють собою суспільну небезпеку та завдали значної шкоди суспільним та державним інтересам, правам та свободам інших осіб. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи й обґрунтовано дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, мотивувавши своє рішення. Доводи апеляційної скарги про помилковість та необґрунтованість висновку суду першої інстанції є безпідставними. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення, а тому з огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , на підставі ст.22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності та провадження у справі закрито, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Хоми Тараса Богдановича без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф. Романюк