LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС240/11212/19

від 29.10.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову Сьом…

УХВАЛА 29 жовтня 2020 року м. Київ справа № 240/11212/19 адміністративне провадження № К/9901/16126/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №240/11212/19 за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про стягнення середнього заробітку,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, у якому, з урахуванням поданих уточнень позовних вимог, просила стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2019 року. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, позов задоволено. 01 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху. З урахуванням вимог Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - зазначення підстав касаційного оскарження відповідно частини 4 статті 328 КАС України та надання платіжного документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102930199289), копія ухвали суду від 09 липня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху отримана представником скаржника 14 липня 2020 року. У зв`язку з набранням 17 липня 2020 року чинності Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року продовжено Новоград-Волинській міській раді Житомирської області строк на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 09 липня 2020 року, тривалістю десять днів із дня отримання копії ухвали. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102930649870), копія ухвали суду від 02 вересня 2020 року про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги отримана представником скаржника 08 вересня 2020 року. 21 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків, у якій скаржник просить продовжити йому строк на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 09 липня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2020 року продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 09 липня 2020 року, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102930774780), копія ухвали суду від 25 вересня 2020 року про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги отримана представником скаржника 06 жовтня 2020 року. 23 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги в частини зазначення підстав касаційного оскарження відповідно до частини 4 статті 328 КАС України та платіжне доручення №766 про сплату судового збору. Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 09 липня 2020 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень установлено, що предметом позову у даній справі є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року вирішено здійснювати розгляд справи №240/11212/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги. Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України відсутні. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №240/11212/19.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ............................... ................................ ................................ А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»