Постанова 4856 № 240/11445/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11445/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 20 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. , за участю: секретаря судового засідання: Довганюк В.В., представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року (повний текст рішення виготовлено 06.07.2020 року у м.Житомир) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Житомирській області № 0113135013 від 11.10.2019, яким ОСОБА_1 зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 94089,11 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Житомирській області №0113155013 від 11.10.2019, яким ОСОБА_1 зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 56,40 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. В обґрунтування позовних вимог вказував, що за результатами проведеної 03.10.2019 контролюючим органом камеральної перевірки складено акт перевірки, на підставі якого винесені протиправні податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в Житомирській області №0113155013 від 11.10.2019 з огляду на те, що 06.03.2019 подав уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи для підприємців та осіб, які припинили підприємницьку діяльність, де відображено уточнення щодо сплати податку. Вказував, що штраф у розмірі 564,00 грн. сплатив у встановлений строк, в день подання уточнюючої декларації, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, у зв`язку із чим відсутній факт несплати узгодженого грошового зобов`язання та підстави для нарахування відповідачем штрафу передбаченого ст.126 Податкового кодексу України. Стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Житомирській області №0113135013 від 11.10.2019 вказує, що 31.05.2018 відповідачем складено податкове повідомлення-рішення №0012212305 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму - 54819,45 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 36546,30 грн. та штрафна (фінансова санкція) - 18273,15 грн. Наголошує, що після отримання вказаного податкового повідомлення-рішення одразу сплатив таку суму податкових зобов`язань, що підтверджується платіжними дорученнями, а тому жодної затримки у сплаті вказаного платежу не виникло. Що стосується податкового повідомлення-рішення №0011561302 від 26.12.2016 на суму 392 575,55 грн., то його було оскаржено в десятиденний строк з моменту отримання в межах справи №806/70/17. Рішення в даній справі набрало законної сили 07.02.2019, а отже вказана сума отримала статус узгодженої лише 08.02.2019 року, а не 12.10.2017 року, як про це зазначає відповідач у своєму розрахунку. Тому позивач вважає, що суми, які ввійшли в спірне податкове повідомлення-рішення № 0113135013 від 11.10.2019 не підтверджуються належним чином, а тому спірне рішення підлягає скасуванню. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №№0113135013, 0113155013, винесені Головним управлінням ДПС у Житомирській області 11 жовтня 2019 року про застосування до ОСОБА_1 штрафу. Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. В обгрунтування заявленого вказує, що на момент винесення оскаржуваних податкових-повідомлень рішень податкові зобов`язання були узгодженими, а тому винесені рішення є такими, що прийняті у спосіб передбачений Законом. Позивачем на апеляційну скаргу подано відзив, в якому, з підстав наведених в позові, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а судове рішення - без змін. Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Встановлено, що 03.10.2019 року старшим державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків та зборі з фізичних осіб Бердичівського управління ГУ ДПС у Житомирській області на підставі даних поданої податкової декларації про майновий стан і доходи № 9310277363 від 11.02.2019, податкових повідомлень-рішень №0011561302 від 26.12.2016, №0012211305 від 31.05.2018 та картки особового рахунку і облікових даних платника проведено камеральну перевірку. За результатами перевірки складено акт №1502/0630-50-33/ НОМЕР_1 від 03.10.2019 (а.с.14), зі змісту якого слідує, що перевіркою встановлено, порушення п.57.1 та п.57.3 ст.57 ПК України, зокрема податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб до бюджету сплачено із порушенням терміну сплати. Затримка в розрахунках з бюджетом допущена в період в межах та більше 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, згідно з чим, виникла штрафна санкція по податку на доходи фізичних осіб. На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області було прийнято: - податкове повідомлення-рішення №0113135013 від 11.10.2019 року, яким ОСОБА_1 зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 94089,11 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (а.с.15); - податкове повідомлення-рішення №0113155013 від 11.10.2019 року, яким ОСОБА_1 зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 56,40 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (а.с.16). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України). Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п.31.1 ст.31 ПК України). У свою чергу, відповідно до п.36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Підпунктом 38.1 ст.38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Пунктом 57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (а.с.п.57.3 ст.57 ПК України). Як свідчать матеріали справи, проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення п.п.54.1 ст.54, п.57.1 ст.57, п.179.7 ст.179, п.п1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, зокрема сплата податкового зобов`язання із порушенням терміну сплати (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування). Щодо податкового повідомлення-рішення №0113135013 від 11.10.2019 на суму 94089,00 грн. суд вважає за необхідне вказати наступне. В матеріалах справи міститься розрахунок штрафної санкції за порушення строку сплати податкових зобов`язань позивачем, який застосовано до нього (а.с.78) з якого видно за який період відповідач зробив нарахування і в якому розмірі. Суд зазначає, що до вказаного спірного податкового повідомлення-рішення від 11.10.2019 включено грошові зобов`язання, які виникли на підставі податкового-повідомлення рішення №0012211305 від 31.05.2018, яке винесене за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 54819,45 грн. (за податковим зобов`язанням - 36546,30 грн. та штрафна (фінансова санкція) - 18273,15 грн.). Судом встановлено, що після отримання вказаного податкового-повідомлення рішення від 31.05.2018 позивачем сплачено належну суму податкових зобов`язань у розмірі 57048,48 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 36546,30 грн., штрафна (фінансова санкція) - 18273,15 грн. та пеня 2230,03 грн., яка розрахована останнім самостійно. Вказана проплата підтверджується платіжним доручення №469 (а.с.23) та відображається у інтегрованій картці платника податків за 2018 рік (а.с.101). Також, до вказаного спірного податкового повідомлення-рішення від 11.10.2019 увійшли грошові зобов`язання, які виникли на підставі податкового-повідомлення рішення №0011561302 від 14.12.2016. Вказане податкове-повідомлення рішення було оскаржене позивачем в десятиденний строк з моменту отримання в межах адміністративної справи №806/70/17. Рішення в даній справі набрало законної сили 07.02.2019. Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Враховуючи зазначені положення ПК України податкові зобов`язання набули статусу узгоджених лише з 08.02.2019, оскільки оскаржувалися в судовому порядку. На підтвердження узгодженості податкових зобов`язань, у доданих до матеріалів справи додаткових поясненнях представник відповідача відмічає, що Бердичівською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб і питань дотримання вимог Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного соціального внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за період з 01.01.2014 по 03.12.2015, за результатами якої складено акт, який слугував винесенню податкового повідомлення - рішення №0011561302 від 14.12.2016, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що підлягає сплаті до бюджету 592448,11 грн., в тому числі сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями - 394965,41 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 197482,70 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та отримано ним 26.12.2016, тобто саме з 26.12.2016 - моменту отримання повідомлення-рішення відраховується відлік часу на його погашення та податкове зобов`язання вважається узгодженим. Поряд із цим, зазначено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено - скасовано податкове повідомлення-рішення №0011561302 від 14.12.2016, яке в подальшому постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили з моменту проголошення та була надіслана судом 28.09.2017, а отримано позивачем 12.10.2017, а тому, на думку відповідача, саме з вказаної дати розпочався відлік часу для сплати узгодженого податкового зобов`язання. Проте, як відмітив представник відповідача, самостійне погашення платником податків даного зобов`язання відбулося 08.02.2018 та 01.03.2018 (частинами). Відповідно на суму погашеного боргу, під час проведення 03.10.2019 камеральної перевірки встановлено порушення граничних строків сплати і застосовано штрафну санкцію передбачену п.126.1 ст.126 ПК України у розмірі 20% із затримкою в розрахунках із бюджетом в 119 та 140 календарних днів (відповідно). Враховуючи встановлені обставини, суд не погодився із твердженням представника відповідача, викладеним у додаткових поясненнях (а.с.95), що саме з 12.10.2017 (дата отримання позивачем постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017) розпочався відлік часу для сплати узгодженого податкового зобов`язання та зазначив, що вказані податкові зобов`язання набули статусу узгоджених - 08.02.2019 (з наступного дня після набрання законної сили рішення у справі 806/70/17), а тому у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату у період з 12.10.2017 до 08.02.2019. Крім того, відповідно до даних інтегрованої картки (а.с.99) станом на 30.04.2018 у позивача існувала заборгованість у розмірі 787797,05 грн., в свою чергу 17.05.2018 контролюючим органом на підставі судового рішення виключено із обліку штрафну санкцію у розмірі 197482,70 грн., при цьому заборгованість позивача станом на 17.05.2018, відповідно до відомостей інтегрованої картки не змінилася. Дослідивши інтегровану картку, надану відповідачем, співставивши розрахунок штрафної санкції за порушення строку сплати податкових зобов`язань позивачем (а.с.78) з врахуванням обставин справи встановлених в судовому засіданні, суд дійшов правомірного висновку, що відповідач неправомірно нарахував штрафні санкції до позивача на несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, які виникли на підставі податкового-повідомлення рішення №0011561302 від 14.12.2016, а тому спірне податкове повідомлення-рішення №0113135013 від 11.10.2019, як неправомірне - скасовано. Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.10.2019 №0113155013. Зі змісту розрахунку штрафної санкції застосованої до позивача, який міститься в матеріалах справи (а.с.78) слідує, що 06.03.2019 позивачем подано уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи для підприємців та осіб, які припинили підприємницьку діяльність, де відображено уточнення щодо сплати податку (а.с.17-19), яка прийнята контролюючим органом, про що свідчить квитанція №2 (а.с.20). У той самий день - 06.03.2019 позивачем було сплачено на відповідний розрахунковий рахунок ПДФО з підприємницької діяльності за 2018 рік, в розмірі 564 грн. та 56 грн. військового збору з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування за 2018 рік, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №127 від 06.03.2019 (а.с.21). Однак, на думку відповідача, податкове зобов`язання у розмірі 564 грн. не було сплачено у встановленні строки. Суд не погодився із такими твердженнями, та дійшов обгрунтованого висноку, що сплата позивачем податкового зобов`язання у розмірі 564 грн. відбулася у той самий день, що і подана уточнююча податкова декларація. Погашення недоїмки також відображене в інтегрованій картці платника податків (а.с.52 на звороті). Таким чином в суді доведено відсутність факту несплати узгодженого грошового зобов`язання та підстав для нарахування штрафу за ст.126 ПК України зі складенням податкового повідомлення-рішення №0113155013 від 11.10.2019. Отже, колегія суддів вважає, що виходячи із доводів заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів та наведених висновків, суд першої інстанції дійшов дійшов правомірного висновку щодо обгрунтованості позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Виходячи з прийнятого судом рішення, суд першої інстанції вірно визначився з наявністю правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, а саме судового збору за подання адміністративного позову, сплаченого позивачем у розмірі 1710,30 грн. та 7000 грн. (із заявлених 10000,00 грн.) витрат на правничу допомогу, в тому числі 3000 грн. - за участь у підготовчому та судовому засіданнях представника позивача (10.12.2019 - з 11:41 до 11:47; 30.01.2020 - з 11:34 до 12:23, 25.02.2020 - з 10:05 до 10:08; 26.05.2020 з 12:39 до 13:24; 03.06.2020 з 14:25 до 16:08) та 4000 грн. за підготовку позовної заяви та усіх заяв по суті поданих до суду під час розгляду вказаної справи. Наведені в апеляційній скарзі твердження відповідача, щодо ненадання позивачем жодного підтверджуючого документа які б свідчили про понесені ним витрати на правничу допомогу, є безпідставними, так як в матеріалах справи (а.с.36-38, 135-141) міститься документальне підтвердження обгрунтування понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а саме: ордер серія ЖТ №071121 від 01.11.2019; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №411; договір №41 "Про надання правової допомоги" від 04.11.2019 року; клопотання про стягнення судових витрат; рахунок-фактура 5 від 05.05.2020 про оплату 10000,00 грн. по договору №41;; Акт приймання-передачі наданих послуг, тощо. За вказаних обставин, враховуючи складність справи та докази щодо обсягу виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині суми відшкодування судових витрат на правничу допомогу. При цьому, колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 та від 19.12.2019 у справі №520/1849/19. За таких обставин, враховуючи складність справи та докази щодо обсягу виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині суми відшкодування судових витрат на правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 26 жовтня 2020 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.