Постанова 4852 № 280/6031/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6031/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., за участю: представника відповідача-2: Шавло Р.О.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року, (суддя суду першої інстанції Калашник Ю.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження, в адміністративній справі №280/6031/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-ОПТ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ОПТ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про внесення ТОВ«ФОРВАРД-ОПТ» до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом №10 від 11.09.2019 та зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити ТОВ «ФОРВАРД-ОПТ» з переліку ризикових суб`єктів господарювання; - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 31.10.2019 №1319227/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 41 від 30.09.2019; від 31.10.2019 № 1319225/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 28 від 24.09.2019; від 31.10.2019 № 1319216/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 04.09.2019; від 31.10.2019 № 1319194/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 23.09.2019; від 31.10.2019 № 1319223/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.09.2019; від 31.10.2019 № 1319205/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 18.09.2019; від 31.10.2019 №1319238/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 02.09.2019; від 31.10.2019 № 1319193/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 19.09.2019; від 31.10.2019 № 1319226/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 34 від 26.09.2019; від 30.10.2019 № 1318504/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 39 від 28.09.2019; від 30.10.2019 № 1318492/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 36 від 27.09.2019; від 30.10.2019 № 1318490/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 20.09.2019; від 30.10.2019 №1318488/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 18.09.2019; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 41 від 30.09.2019, № 28 від 24.09.2019. № 4 від 04.09.2019, № 25 від 23.09.2019, № 3 від 03.09.2019, № 15 від 18.09.2019, № 2 від 02.09.2019, № 19 від 19.09.2019, № 34 від 26.09.2019, № 39 від 28.09.2019, № 36 від 27.09.2019, № 23 від 20.09.2019, № 14 від 18.09.2019. В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що останній надав всі первинні документи, які підтверджували факт реальності господарських операцій з контратегнтами, що зумовлює обґрунтованість складення податкових накладних № 41 від 30.09.2019, № 28 від 24.09.2019. № 4 від 04.09.2019, № 25 від 23.09.2019, № 3 від 03.09.2019, № 15 від 18.09.2019, № 2 від 02.09.2019, № 19 від 19.09.2019, № 34 від 26.09.2019, № 39 від 28.09.2019, № 36 від 27.09.2019, № 23 від 20.09.2019, № 14 від 18.09.2019 та протиправності рішень відповідача про відмову в їх реєстрації. Зауважено, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містять обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ОПТ» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ОПТ» до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом від 11.09.2019 №

10. Зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ОПТ» з переліку ризикових суб`єктів господарювання. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.10.2019 №1319227/42568992; від 31.10.2019 № 1319225/42568992; від 31.10.2019 №1319216/42568992; від 31.10.2019 № 1319194/42568992; від 31.10.2019 №1319223/42568992; від 31.10.2019 № 1319205/42568992; від 31.10.2019 №1319238/42568992; від 31.10.2019 № 1319193/42568992; від 31.10.2019 №1319226/42568992; від 30.10.2019 № 1318504/42568992; від 30.10.2019 №1318492/42568992; від 30.10.2019 № 1318490/42568992; від 30.10.2019 №1318488/42568992. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 41 від 30.09.2019, № 28 від 24.09.2019, № 4 від 04.09.2019, № 25 від 23.09.2019, № 3 від 03.09.2019, № 15 від 18.09.2019, № 2 від 02.09.2019, № 19 від 19.09.2019, № 34 від 26.09.2019, № 39 від 28.09.2019, № 36 від 27.09.2019, № 23 від 20.09.2019, № 14 від 18.09.2019. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріалього та процесуального права, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних були прийняті у відповідності до приписів чинного законодавства, оскільки позивачем не було надано договорів, первинних документів щодо придбання та продажу послуги, розрахункових документів при придбанні, які б підтверджували факт здійснення господарської операції. Зауважено, що податковий орган має беззапереченне право за результатом інформаційно-аналітичного опрацювання даних по ланцюгу постачання та придбання товарів з єдиного реєстру податкових накладних. Зауважено, що спірне рішення про віднесення позивача до ризикових платників не утворює у відношенні позивача жодних прямих та невідворотних наслідків і не порушує його права. Від позивача на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, ТОВ «ФОРВАРД-ОПТ» зареєстроване як юридична особа 23.10.2018 номер запису: 11031020000045507, як платник податку на додану вартість зареєстроване 01.12.2018, що підтверджується Витягом з Реєстру платників податку на додану вартість № 1808264500131 від 29.11.2018. Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює економічну діяльність за наступними видами: оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (основний) (код КВЕД 46.32); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11); роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.22); роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.29); роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.81); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20). 25.11.2019, позивачем в Електронному кабінеті платника виявлено інформацію про відповідність ТОВ «ФОРВАРД-ОПТ» критеріям ризиковості платника податків, період дії ознаки ризиковості: дата початку: 11.09.2019, Тип ознаки, за якою внесено в реєстр ризикових платників: пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Листом від 29.11.2019 б/н, позивач звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області із запитом про надання копії протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «ФОРВАРД-ОПТ» до переліку ризикових суб`єктів господарювання. У запиті також позивач просив повідомити про підстави включення ТОВ «ФОРВАРД-ОПТ» до переліку ризикових платників із зазначенням конкретного абзацу підпункту 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Листом від 17.12.2019 №21768/10/08-01-06-03-17 ГУ ДПС у Запорізькій області надано відповідь, в якому зазначено, що протоколом Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.09.2019 ТОВ «ФОРВАРД-ОПТ» (код ЄДРПОУ 42568992) віднесене до переліку ризикових платників у зв`язку з наявністю ознак ризиковості, а саме: наявністю податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності та визначає ризиковість здійснення господарських операцій платником. Також, контролюючим органом надано витяг з протоколу № 10 від 11.09.2019 засідання Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, створеної відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.03.2018 №799, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою встановлено порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядок роботи комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Також, в межах господарської діяльності позивачем було складено податкові накладні №41 від 30.09.2019, № 28 від 24.09.2019, № 4 від 04.09.2019, №25 від 23.09.2019, № 3 від 03.09.2019, № 15 від 18.09.2019, № 2 від 02.09.2019, № 19 від 19.09.2019, № 34 від 26.09.2019, № 39 від 28.09.2019, № 36 від 27.09.2019, № 23 від 20.09.2019, №14 від 18.09.2019 за фактом поставки товару (м`яса птиці) у межах виконання Договору №3/19 поставки товару від 11.02.2019, укладеного з ТОВ «АГРО СИРОВИНА», та Договору № 12/19 поставки товару від 01.09.2019, укладеного з ФОП ОСОБА_1 та направлено останні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до квитанції від 27.09.2019 та від 15.10.2019 податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено посилаючись на п. 201.16 ст. 201 ПК України та пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових. 22.10.2019 та 23.10.2019 позивачем, на підставі п. 14 Постанови КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 117 від 21.02.2018 (далі Постанова № 117), та п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України направлено письмові пояснення з копіями документів про підтвердження реальності здійснення операцій, по спірним податковим накладним. Однак, Комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення від 31.10.2019 №1319227/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 41 від 30.09.2019; від 31.10.2019 № 1319225/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 28 від 24.09.2019; від 31.10.2019 № 1319216/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 04.09.2019; від 31.10.2019 № 1319194/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 23.09.2019; від 31.10.2019 № 1319223/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.09.2019; від 31.10.2019 № 1319205/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 18.09.2019; від 31.10.2019 №1319238/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 02.09.2019; від 31.10.2019 № 1319193/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 19.09.2019; від 31.10.2019 № 1319226/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 34 від 26.09.2019; від 30.10.2019 № 1318504/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 39 від 28.09.2019; від 30.10.2019 № 1318492/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 36 від 27.09.2019; від 30.10.2019 № 1318490/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 20.09.2019; від 30.10.2019 №1318488/42568992 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 18.09.2019 року. Не погодившись з обгрунтованістю наведених рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 31.10.2019 №1319227/42568992; від 31.10.2019 №1319225/42568992; від 31.10.2019 № 1319216/42568992; від 31.10.2019 №1319194/42568992; від 31.10.2019 № 1319223/42568992; від 31.10.2019 №1319205/42568992; від 31.10.2019 №1319238/42568992; від 31.10.2019 №1319193/42568992; від 31.10.2019 №1319226/42568992; від 30.10.2019 № 1318504/42568992; від 30.10.2019 №1318492/42568992; від 30.10.2019 № 1318490/42568992; від 30.10.2019 №1318488/42568992 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, не розсудливо, а отже є неправомірними і підлягають скасуванню. Зауважено, що рішення комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом від 11.09.2018 №10, про внесення до бази ризикових платників-підприємства, що відповідають критеріям ризиковості ТОВ«ФОРВАРД-ОПТ» є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі Порядок №117). Згідно п. 3 Порядку № 117, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0,20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. Відповідно до п.5 - 11 Порядку №117 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин між сторонами): Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті. Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті. Отже, вказаними положеннями Порядку № 117 визначено як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (результати моніторингу податкових накладних на предмет критеріям ризиковості платника податку) так і порядок визначення критеріїв ризиковості платника податку. Так, критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, з урахуванням внесених змін викладені в листі № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року. Відповідно до пункту 1 вказаного листа платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби України (далі - ДФС); 1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС; 1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами; 1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками; 1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби"; 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування. Як вбачається зі змісту квитанцій, прийнятих за результатом опрацювання податкових нгакладних № 41 від 30.09.2019, № 28 від 24.09.2019. № 4 від 04.09.2019, № 25 від 23.09.2019, № 3 від 03.09.2019, № 15 від 18.09.2019, № 2 від 02.09.2019, № 19 від 19.09.2019, № 34 від 26.09.2019, № 39 від 28.09.2019, № 36 від 27.09.2019, № 23 від 20.09.2019, № 14 від 18.09.2019, реєстрація останніх була зупинена з огляду на їх відповідність вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Однак, у вказаних квитанціях відповідачем не було наведено конкретних обставин відповідності податкових накладних вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, відповідачем не було надано суду доказів обґрунтованості віднесення позивача до ризикових платників податків. Суд апеляційної інстанції зазначає, що пп. 1.6 містить декілька підстав для встановлення ризиковості платника податків, тому посилання на пп. 1.6 не є достатнім для визначення критерію ризиковості. Податковий орган зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію. Також, відповідно до пункту 21 Постанови № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вбачається зі змісту спірних рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ньому проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме в пункті Ненадання платником податку копій документів, а також в пункті, що містить загальний перелік документів, що не були надані, а саме Первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, накладні, в приписці до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Однак, вказані рішення не містять жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН Також, у рішеннях не зазначено конкретно, які саме документи складені з порушенням законодавства, в чому саме полягає невідповідність документів законодавству. Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Також, за приписами ст. 2 КАС України, які фактично визначають вимоги зокрема до рішень суб`єктів владних повноважень, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. В даному випадку, як було встановлено судом, оскаржувані рішення було прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки ним не було наведено жодних обставин, які б обумовлювали підстави їх прийняття. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області були прийняті з порушенням приписів податкового законодавства, у зв`язку з чим, останнє підлягають скасуванню із зобов`язанням Державну податкову службу України зареєструвати подані позивачем податкові накладні. Що стосується правомірності прийняття Головним управлінням ДПС у Запорізькій області рішення про внесення ТОВ «ФОРВАРД-ОПТ» до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом №10 від 11.09.2019 та зобов`язання відповідача виключити ТОВ «ФОРВАРД-ОПТ» з переліку ризикових суб`єктів господарювання, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України). В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117). Пунктом 2 Порядку № 117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування, шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку. Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Отже, аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що внесення до інформаційних баз даних ДФС та системи АІС "Податковий блок" податкової узагальненої податкової інформації та інформації, щодо відповідності підприємства критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а відтак останні безпосередньо не порушують прав та законних інтересів підприємств платників податку, а відтак правові підстави для скасування рішення відповідача про внесення ТОВ«ФОРВАРД-ОПТ» до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом №10 від 11.09.2019 року відсутні. Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.11.2019 року в адміністративній справі № 480/4006/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Щодо обґрунтованості стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000.00 грн., то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз вищенаведених положень закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем до суду було надано: договір про надання правничої допомоги від від 29.11.2019 року № 29/11/19 року, акт приймання передачі наданих послуг від 15.01.2020 року, платіжне доручення від 11.12.2019 року №

259. Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2020 року, Адвокатським бюро «Пшець Олександр» було наданно наступні послуги: - підгтовка позовної заяви - 4000.00 грн.; - підготовка відповіді на відзив - 2000.00 грн.; Всього 6000.00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 11.12.2019 року №259, позивачем було сплачено АБ «Пшець Олександр» гонорар згідно договору від 10.12.2019 року у розмірі 20000.00 грн. Перевіривши зміст наведених документів та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що стягнуті судом першої інстанції витртати на правничу допомогу у розмірі 3000.00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг). Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині визнаннґ протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ОПТ» (до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом від 11.09.2019 № 10 та зобов`язання Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ОПТ» з переліку ризикових суб`єктів господарювання з прийняття нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року в адміністративній справі №280/6031/19 - скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ОПТ» до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом від 11.09.2019 № 10 та зобов`язання Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ОПТ» з переліку ризикових суб`єктів господарювання та в цій частині позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року в адміністративній справі №280/6031/19 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за наявності підстав передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України. Постанова в повному обсязі складена 28.10.2020 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай