Постанова 4851 № 440/1424/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 р. Справа № 440/1424/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 17.04.20 року по справі № 440/1424/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №47 від 05.03.2020 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27.02.2020 про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії в розмірі 60 відсотків від суми місячного заробітку згідно довідки виданої прокуратурою Полтавської області від 26.02.2020 № 18-151вих20; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 60 відсотків від загальної суми місячного заробітку (окладу, класного чину, вислуги років, інших виплат, які передбачені чинним законодавством) з 13 грудня 2019 року на підставі довідки виданої прокуратурою Полтавської області від 26.02.2020 № 18-151вих20 з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пенсійним органом протиправно відмовлено у перерахунку пенсії з огляду на підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27.02.2020 про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії в розмірі 60 відсотків від суми місячного заробітку згідно довідки виданої прокуратурою Полтавської області від 26.02.2020 № 18-151вих20. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 60 відсотків від загальної суми місячного заробітку з 13 грудня 2019 року на підставі довідки виданої прокуратурою Полтавської області від 26.02.2020 № 18-151вих20 з урахуванням виплачених сум. У задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем ГУ ПФУ в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача з огляду на невідповідність наданої ним довідки вимогам чинного законодавства та відсутність у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій прокурорам. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, якій з 26.09.2016 року призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України "Про прокуратуру" в розмірі 60% від місячного заробітку. Позивач перебуває на обліку в ГУПФ України в Полтавській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 та встановлено нові розміри посадових окладів працівникам органів прокуратури. 26.02.2020 прокуратурою Полтавської області видано інформаційну довідку вих.№18-151вих18 про заробітну плату за відповідною (прирівняною) посадою прокурор прокуратури за нормами чинними на 06.09.2017. 27.02.2020 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 №18-151вих20 про заробітну плату. Рішенням ГУПФ України в Полтавській області від 05.03.2020 №47 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку її пенсії з посиланнями на надання останнім інформаційної довідки, що не відповідає нормам чинного законодавства, та відсутність в чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій. Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Колегія суддів зазначає, пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ. Відповідно до частин 1, 2 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Частиною 12 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Надалі, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VІ до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку. Разом з тим, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави. Так, згідно з частинами 13, 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 3668-VІ від 08.07.2011), обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. В подальшому, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VІІІ до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. 14.10.2014 прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ, який набрав чинності з 15.07.2015. Відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України. Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що: частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України. Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Згідно зі статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. У Рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю. У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.01.2019 у справі № 820/2462/17, від 19.11.2018 у справі № 755/4893/18, від 15.05.2019 у справі № 640/20317/16а. Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з 13.12.2019. Відтак, з 13.12.2019 Закон № 1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Матеріалами справи встановлено, що за змістом довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 18-151, виданої 26.02.2020 прокуратурою Полтавської області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017, розмір заробітної плати (грошового забезпечення), за нормами, чинними на 06.09.2017, за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу, з урахуванням усіх складових, становить 32126,83 грн. Вказана довідка долучена позивачкою до заяви про перерахунок пенсії. Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні № 7-р(ІІ)/2019, питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Крім того, 18.02.2020 Офіс Генерального прокурора звернувся до Міністерства соціальної політики України з листом №21-698 вих. 20 для погодження порядку проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019. Міністерство соціальної політики України Листом від 21.02.2020 погодило порядок дій, запропонований у листі Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 № 21-698вих20. Надана позивачкою довідка прокуратури Полтавської області складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення) за аналогічною посадою, зазначено прізвище, ім`я та по-батькові особи, які видано таку довідку. Отже, вказана довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на підставі такої довідки має бути проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Проте, відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача з 13.12.2019 (з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019). Більше того, ГУ ПФУ в Полтавській області взагалі заперечує право позивача на такий перерахунок на даний час. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Полтавській області, що виразилось у відмові здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 № 18-151. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушене право позивачки підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.03.2020 № 47 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років. Проте, колегія суддів вважає помилковим посилання позивача та суду першої інстанції на те, що такий перерахунок має бути здійснений, виходячи з розміру 60% від заробітної плати, виходячи з наступного. Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Колегія суддів зазначає, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 від 14.09.2020. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо позивачка за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, перерахунку буде незгодна з відсотковим значенням пенсії, вона не позбавлена права звернутися до суду із відповідним позовом. Отже, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивачки є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13.12.2019 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 № 18-151, з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ Оскільки означені обставини залишені судом першої інстанції по заувагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, керуючись ст. 317 КАС України, частково задовольняє вимоги апеляційної скарги ГУ ПФУ в Полтавській області та частково скасовує судове рішення. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 по справі № 440/1424/20 - скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27.02.2020 про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії згідно довідки виданої прокуратурою Полтавської області від 26.02.2020 № 18-151вих20. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" з 13 грудня 2019 року на підставі довідки виданої прокуратурою Полтавської області від 26.02.2020 № 18-151вих20 з урахуванням виплачених сум. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова