Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/2432/20-а
від 28.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року справа №200/2432/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Гайдара А.В., Міронової Г.М., секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л., за участю: представника відповідача - Пономарьова А.О.. діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 200/2432/20-а (головуючий І інстанції Арестова Л.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002701304 від 21 лютого 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 8178,90 грн. та застосовано штрафні санкції 2044,73 грн., всього - 10223,63 грн. (а.с. 1-3). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року позов задоволений: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 0002701304 від 21 лютого 2019 року, яким зазначено, що ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 8178,90 грн., а також визначена сума штрафних санкцій у розмірі 2044,73 грн., на загальну суму 10223,63 грн. (а.с. 154-157). Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, через неповне з`ясування, неврахування обставин, що мають значення для справи, ненадання вірної оцінки обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування посилався на те, що правомірність спірного податкового повідомлення-рішення підтверджено висновками акту перевірки (а.с. 160-163). Позивачем подані письмові пояснення, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи. 20 грудня 2006 року між позивачем та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено кредитний договір № СМ-SME 102/089/2006 на суму 594059 доларів США зі сплатою 2 % річних від суми часткового або повного дострокового виконання боргових зобов`язань, протягом першого року з моменту отримання повної суми кредиту та 1 % від суми часткового чи повного дострокового виконання боргових зобов`язань, починаючи з другого року з моменту отримання повної суми кредиту і до повного виконання боргових зобов`язань, із датою остаточного повернення кредиту 20 грудня 2016 року, для придбання нерухомого майна, а саме, нежилих приміщень № 65, 66, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 132-139). 18 листопада 2015 року між позивачем (Позичальник) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (Банк) було укладено додатковий договір № 7, відповідно до якого сторони домовились, що Банк застосовує відносно Позичальника процедуру прощення боргу за кредитним договором відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України в розмірі 545948,41 грн. за умови сплати позичальником 18 листопада 2015 року боргових зобов`язань в розмірі 300000 грн. (а.с. 131). Пунктом 3.7 зазначеного додаткового договору визначено, що підписанням цього додаткового договору позичальник підтверджує, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу в річній податковій декларації. 20 вересня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області направило АТ «ОТП Банк» лист про надання інформації про суми нарахованого/сплаченого доходу на користь платників податку та сум утриманого з них податку платникам податків згідно переліку, зокрема, щодо ОСОБА_1 (а.с. 88-91). АТ «ОТП Банк» листом від 26.09.2018 року № 01-05-19-6/7133 повідомив ГУ ДФС у Донецькій області що, інформація яка запитувалась містить банківську таємницю та повідомило про застосування процедури анулювання (прощення) боргу до фізичних осіб, в переліку яких зазначено ОСОБА_1 (а.с.86- 87). На підставі наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 12.10.2018 року № 1827 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року (доходи від підприємницької діяльності не перевірялись), за наслідками якої складений акт № 1471/05-99-13-04/ НОМЕР_1 від 13 грудня 2018 року (а.с. 75-82). Актом встановлено, що ОСОБА_1 отримав у 2 кварталі 2016 року дохід у сумі 545948,41 грн. за ознакою доходу «126» - додаткове благо від АТ «ОТП Банк». Згідно з підпунктом «б» пункту 176.2 ст. 176 ПК України сума доходу платника податку - фізичної особи ОСОБА_1 - боржника у вигляді суми анульованого (спрощеного) основного боргу у розмірі 545948,41 грн. відображено кредитором банківською установою АТ «ОТП Банк» у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за формою № 1ДФ за підсумками звітного періоду - ІІ квартал 2016 року, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу «126». На підставі висновків акту 21 лютого 2019 року ГУДФС у Донецькій області, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002701304, яким збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору на 8178,90 грн. та застосовані штрафні санкції - 2044,73 грн. (а.с. 25). Згідно п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до пп.14.1.54 ПКУ доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. За змістом з пп.14.1.47 п.14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Згідно п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Таким чином, до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі. Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України. Згідно пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Відповідно до пп. «б» п.176.2 ПК України сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу «126». Банк вчинив дії, які свідчать про визнання ним суми прощеного боргу доходом позичальника 18 листопада 2015 року, однак в акті перевірки зазначено, що дохід позивач отримав у 2016 році, що не відповідає встановленим обставинам справи. Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, законодавцем було доповнено підрозділ 1 розділу XX, пунктом 8 згідно із Законом № 321-УПІ від 9 квітня 2015 року Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань, яким, зокрема, встановлено, що: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року. Таким чином, після глибокої девальвації, яка мала місце в Україні в 2014-2015 роках, зобов`язання валютних позичальників суттєво зросли, що робить цілком логічним й доречним рішення держави надати для них податкові преференції. Таким чином, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі спрощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню. Сторонами кредитних договорів було визначено розмір прощеної частини боргу у розмірі 545948 грн. Таким чином, додатковим договором № 7 від 18 листопада 2015 року було змінено валюту договору з доларів США на гривню. Доходом (додатковим благом) для позивача вважається сума 545948,41 грн. Оскільки при проведенні перевірки відповідачем не досліджено додатковий договір № 7 від 18 листопада 2015 року, укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», в акті перевірки невірно зазначено період, в якому позивач отримав додаткове благо (дохід). На підставі зазначеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не було отримано в 2016 році оподатковуваного доходу в тому розмірі, як зазначено в акті перевірки, а саме - 545948,41 грн., тому що сума валюти кредиту була змінена. На підставі викладеного, суд, констатуючи правильність висновків податкової інспекції про заниження позивачем доходу але не за 2016 рік, а за 2015 рік та заниження відповідно об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, не погоджується із розмірами такого заниження. Суд не може визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення в якійсь конкретній сумі загального боргу та штрафних санкцій, оскільки суд не повинен підміняти державний орган, рішення якого оскаржуються, приймаючи замість рішень, які визнаються протиправним, інші рішення, які б відповідали закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Приймаючи до уваги викладене, рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, є недійсним в цілому. Суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Рішення суду, яка набере законної сили, надасть податковому органу можливість визначити в установленому законодавством порядку дійсний розмір заниження доходу позивача, та прийняти нове рішення, яким визначити суму військового збору у відповідності до вимог чинного законодавства. На підставі викладеного, суд апеляційної інстацнії погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України щляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 0002701304 від 21 лютого 2019 року. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 200/2432/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення- залишити без змін. Повний текст постанови складений 28 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.В. Гайдар Г.М. Міронова