Постанова 4875 № 904/3214/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" жовтня 2020 р. Справа № 904/3214/18 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Пелипенко Н.М. секретар судового засідання Євтушенко Є.В. за участю представників: скаржник - не з`явився; від боржника - не з`явився; від АТ «Сбербанк» - Алюніна О.О. (адвокат), за довіреністю та свідоцтвом; від ПАТ «Укрзалізниця» в особі РФ «Південна залізниця» - не з`явився; від АМК України - не з`явився; арбітражний керуючий - Демчан О.І. розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кошовського С.В., м. Харків вх. № 2203Х/З на постанову господарського суду Харківської області від 30.07.2020 р. у справі № 904/3214/18 (суддя - Міньковський С.В., повний текст складено та підписано 05.08.2020 р.) за заявою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», м. Харків про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Дніпроспецмаш», м. Харків ВСТАНОВИЛА: Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2018 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Дніпроспецмаш» (далі - ТОВ «НВК «Дніпроспецмаш», боржник, банкрут), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Гришина М.А. та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна у розмірі 2 мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування кредитором, що вноситься на депозитний рахунок нотаріусу. Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2018 р. звільнено арбітражного керуючого Гришина М.А. від виконання обов`язків розпорядником майна банкрута та призначено розпорядником його майна АК Кошовського С.В. Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2019 р. затверджено реєстр грошових вимог кредиторів (ПАТ «Укрзалізниця» в особі РФ «Південна залізниця», АТ «Сбербанк» та Одеського обласного територіального відділення АМК України). Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, яка постановою Верховного Суду від 10.06.2020 р. залишена без змін, ухвалу господарського суду Харківської області від 07.05.2019 у справі №904/3214/18 в частині включення грошових вимог Акціонерного товариства "Сбербанк" в сумі 182 165 652,14 грн. як таких, що забезпечені заставою майна боржника, окремо до реєстру вимог кредиторів, скасовано частково; пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 07.05.2019 викладено в такій редакції: "1. Затвердити реєстр грошових вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш" з такими вимогами: - Публічного АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" - 20 790 433,60 грн. (четверта черга), 5 539 973,06 грн. штрафних санкцій і пені (шоста черга); - АТ "Сбербанк" - 3 524,00 грн. судових витрат (перша черга); 41 491 899,72 грн. (четверта черга); 2 241 786,52 грн. пені (шоста черга); - Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - 3 842,00 грн. судових витрат (перша черга).

2. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш" вимоги АТ "Сбербанк", які забезпечені заставою майна боржника, в розмірі 22 209 307,00 грн.» В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 07.05.2019 (пункти 3, 4, 5, 6, 7) залишено без змін. Згідно з супровідним листом Верховного Суду № 22.2-16/538 від 23.06.2020 р. матеріали справи № 904/3214/18 були повернуті до господарського суду Харківської області та отримані судом першої інстанції 07.07.2020 р. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2020 р. призначено справу до розгляду у підсумковому засіданні на 23.07.2020 р., зобов`язавши розпорядника майна надати суду докази виконання п. 6 резолютивної частини ухвали суду від 07.05.2019 р. - організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. 23.07.2020 р. до місцевого господарського суду від АК Кошовського С.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого він посилається на зайнятість в іншому судовому процесі, а також на те, що тільки цього дня йому стало відомо про призначення ухвалою від 14.07.2020 р. підсумкового засідання на 23.07.2020 р., зазначивши, що ухвалу він не отримував, про призначення засідання повідомлений завчасно не був, у зв`язку з чим виконання вимог суду є об`єктивно неможливим. У судовому засіданні суду першої інстанції 23.07.2020 р. оголошено перерву до 30.07.2020 р., про що відповідною ухвалою від 23.07.2020 р. повідомлено учасників справи. 30.07.2020 р. судом першої інстанції прийнято постанову про визнання боржника банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника - АК Кошовського С.В., визнано ТОВ «НВК «Дніпроспецмаш» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута АК Демчан О.І., що виконує з дня свого призначення функції з управління та розпорядження майном банкрута та виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Постанова місцевого господарського суду мотивована, зокрема, з тих підстав, що: - від АТ «Сбербанк» надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а також про призначення ліквідатором банкрута АК Демчан О.І.; - згідно з протоколами зборів кредиторів від 28.11.2019 р. та від 02.12.2019 р. кредиторами боржника більшістю голосів було прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури відносно боржника, оскільки розпорядник майна не розробив плану санації боржника, не надав жодної пропозиції щодо відновлення платоспроможності, натомість у своїх звітах постійно зазначав про стійку неплатоспроможність підприємства; на час проведення засідання кредиторів боржник неспроможний погасити борги перед кредиторами у зв`язку з відсутністю осіб, які бажають взяти участь у санації боржника та недостатністю майна боржника для задоволення вимог кредиторів; - згідно зі звітом розпорядника майна АК Кошовського С.В. активи боржника на суму 22 209 307,00 грн. складаються з майна, яке перебуває в заставі АТ «Сбербанк», відтак не можуть бути направлені на задоволення вимог інших кредиторів, дебіторську заборгованість не виявлено, проте загальна сума заборгованості боржника складає 94 213 222,33 грн.; - за результатами аналізу фінансового стану, розробленого ТОВ «Юридична компанія «Брейн» у 2019 році, вбачаються ознаки стійкої фінансової неспроможності підприємства. Не погоджуючись з прийнятою постановою, АК Кошовський С.В. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду на стадії розпорядження майном (підсумкового засідання) у іншому складі суду. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що призначення судового засідання ухвалою суду від 14.07.2020 р. через 9 днів, враховуючи час документообігу для виготовлення ухвали та її фактичного направлення канцелярією суду, час поштового пробігу, а також час отримання кореспонденції адресатом, саме по собі створює вірогідність неотримання завчасно зазначеної ухвали та неможливість належним чином підготуватися до засідання, виконати вимоги суду у зв`язку з відсутністю для цього достатньої кількості часу. На думку скаржника, наступне судове засідання після повернення матеріалів справи також було призначено з порушенням вимог ГПК України у зв`язку з неналежним повідомленням розпорядника майна про його дату та час, що об`єктивно унеможливило підготовку та участь у цьому засіданні, подання відповідних документів, виконання вимог суду. За доводами апеляційної скарги, строк процедури розпорядження майном давно сплив з причин, що не залежали від розпорядника майна та самого боржника (справа досить тривалий час знаходилася в КГС ВС за касаційною скаргою АТ «Сбербанк»), звіт про витрати подати у встановлений абз. 3 ч. 6 ст. 30 КУБП строк було неможливим, проте зазначена норма прямо передбачає, що такий звіт має бути розглянутий судом з винесенням ухвали (яка також підлягає оскарженню). АК Кошовський С.В. вважає, що не розглянувши звіт про витрати, суд позбавив розпорядника майна права на затвердження його винагороди та компенсацію витрат, а також права на оскарження відповідної ухвали, оскільки такої ухвали судом не винесено, а в ліквідаційній процедурі розгляду зазначеного звіту про витрати саме за підсумками розпорядження майном не передбачено. Скаржник зауважує, що він виконав усі вимоги попередніх ухвал суду у повному обсязі, в т.ч. і п. 6 резолютивної частини ухвали суду від 07.05.2019 р. щодо проведення зборів та комітету кредиторів та надання суду відповідних протоколів. Розпорядником майна, за його твердженням, вживалися активні заходи, спрямовані на пошук інвесторів та розроблення плану санації, про що доповідалося на засіданнях комітету кредиторів, але докази вжитих розпорядником майна заходів щодо санації боржника не було подано до суду із зазначених вище причин. АК Кошовський С.В. стверджує, що суд першої інстанції не звернув уваги та не надав належної оцінки тій обставині, що в протоколах засідання комітету кредиторів розпорядником майна зазначається (з посиланням на документи) про вжиття заходів з пошуку інвесторів, проведення відповідних переговорів, розробку та підготовку плану проведення санаційних заходів, про реальну перспективу та наявність необхідних передумов для відновлення платоспроможності боржника, що забезпечить задоволення вимог усіх кредиторів, а не тільки частково АТ «Сбербанк», тому без дослідження необхідних матеріалів та встановлення істотних обставин суд дійшов безпідставного та передчасного висновку про введення ліквідаційної процедури лише на підставі відповідного рішення комітету кредиторів, яке належним чином не обґрунтовано, є однобоким та прийнятим виключно в інтересах одного кредитора - АТ «Сбербанк», без урахування як позиції інших кредиторів, так і об`єктивних обставин щодо реальної можливості відновлення платоспроможності боржника. У визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 р. строк, від ліквідатора ТОВ «НВК «Дніпроспецмаш» Демчан О.І., кредиторів АТ «Укрзалізниця» в особі РФ «Південна залізниця» та АТ «Сбербанк» надійшли відзиви на апеляційну скаргу. 26.10.2020 р. до початку судового засідання від скаржника отримано клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого АК Кошовський С.В. посилається на зайнятість у інших судових процесах. Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Оскільки чинне процесуальне законодавство не визначає пріоритетності одних судових процесів перед іншими, тому викладені у клопотанні причини неявки скаржника не визнаються судом апеляційної інстанції поважними, у зв`язку з чим зазначене клопотання АК Кошовського С.В. відхилено у судовому засіданні. Представник АТ «Сбербанк» та АК Демчан О.І. у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили за доводами, викладеними у відзивах на апеляційну скаргу. Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Посилаючись на п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України, скаржник вимагає скасування постанови місцевого господарського суду внаслідок неналежного повідомлення про час та дату судового засідання, з чим судова колегія не погоджується. Ухвала суду від 14.07.2020 р. про призначення підсумкового засідання на 23.07.2020 р. в той же день надіслана учасникам справи, в т.ч. й АК Кошовському С.В. (61022, м. Харків, а/с 4596), що підтверджується відповідним штампом вихідної кореспонденції канцелярії суду. Проте, копія цієї ухвали не була вручена адресату та 24.07.2020 р. повернулася на адресу суду. Згідно з довідкою підприємства поштового зв`язку, дане поштове надсилання повернуто за зворотною адресу за закінченням встановленого строку зберігання. Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина перша статті 2 Закону України «Про поштовий зв`язок»). Відповідно до абзаців другого, восьмого частини першої статті 3 Закону України «Про поштовий зв`язок», основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку є захист інтересів користувачів у сфері надання послуг поштового зв`язку та єдність правил, стандартів і норм у сфері надання послуг поштового зв`язку. Згідно з абзацами шістнадцятим, дев`ятнадцятим частини першої статті 1 Закону «Про поштовий зв`язок», пересилання поштових відправлень - сукупність операцій з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень. Послуги поштового зв`язку - продукт діяльності оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про поштовий зв`язок», Національний оператор, яким є АТ «Укрпошта» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року №10-р «Про національного оператора поштового зв`язку»), забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв`язку за переліком. АТ «Укрпошта» входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, є правонаступником УДППЗ «Укрпошта» і національним оператором поштового зв`язку України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року і у свої діяльності керується Законом України «Про поштовий зв`язок» та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють надання послуг поштового зв`язку. Відповідно до умов пункту 1.3 Статуту АТ «Укрпошта», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14 грудня 2018 року №611 (далі - "Статут"), АТ «Укрпошта» є правонаступником Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта». Згідно з абзацом другим пункту 2.1 Статуту, АТ «Укрпошта» здійснює надання послуг поштового зв`язку, зокрема універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України, з метою повного задоволення потреб користувачів у послугах поштового зв`язку та забезпечення ефективного розвитку єдиної національної мережі поштового зв`язку України. Відповідно до пункту 3.2 Статуту, АТ «Укрпошта» у своїй діяльності керується Конституцією України, законодавством України, у тому числі законодавством щодо запобігання корупції, актами Всесвітнього поштового союзу, Статутом, а також внутрішніми документами АТ «Укрпошта», прийнятими відповідно до Статуту. Порядок надання послуг поштового зв`язку і порядок оформлень поштових відправлень, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, встановлено «Правилами надання послуг поштового зв`язку», які затверджені постановою Кабінетів Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (надалі також - "Правила"). Відповідно до пункту 9 Правил, Національний оператор поштового зв`язку забезпечує надання універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України. До універсальних послуг поштового зв`язку належать послуги з пересилання поштових карток, листів, бандеролей, секограм - простих та рекомендованих. Згідно з пунктом 10 Правил, оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати, зокрема, надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку (до яких віднесено пересилання рекомендованих листів), у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури. Згідно з пунктом 99-1 Правил, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. Отже, несвоєчасна доставка зворотних повідомлень щодо вручення учасникам провадження поштової кореспонденції або поштових повернень і неправильне фіксування підстав невручення поштової кореспонденції призводить до порушення прав учасників судового провадження і гарантованих прав осіб, що є неприпустимим у демократичному суспільстві (може бути підставою як дисциплінарної, так і іншої відповідальності, свідчити про недбалість тощо). Виходячи з того, що рекомендований лист з позначкою «Судова повістка» може бути не врученим лише з поважних причин, якими можуть бути лише об`єктивні обставини (відсутність адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї), смерть адресата), - поштове відправлення з позначкою «Судова повістка» не може бути повернуто з підстав «за закінченням встановленого строку зберігання» або «за закінченням встановленого строку зберігання, за межами обслуговування», які не належать до об`єктивних причин невручення, а тому не можуть вказуватись на таких відправленнях. Отже, законодавство визначає основоположним процесуальним правом особи, яка бере участь у справі, право бути належно повідомленою про час і місце судового розгляду. Для цього існує спеціальна форма повідомлення - судова повістка, яка, крім форми і змісту, передбачає ще й порядок вручення і повернення до суду, які повинні забезпечуватися АТ «Укрпошта». Приписи ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення судової повістки з вказівкою причини повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання» або «за закінченням встановленого строку зберігання, за межами обслуговування» є доказом належного інформування учасника справи про час і місце її розгляду. Повернення із вказаних причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду. Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17. З огляду на викладене, АК Кошовський С.В. протягом трьох робочих днів не з`являвся до відділення АТ «Укрпошта», у зв`язку з чим на вимогу п. 99-1 Правил копія ухвали суду від 14.07.2020 р. й була повернута за зворотною адресою. Тобто, дана ухвала не була вручена скаржнику з незалежних від суду причин. Аналогічні обставини мають місце і з неврученням ухвали суду від 23.07.2020 р. Водночас слід враховувати, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, незважаючи на те, що у ч. 6 ст. 242 ГПК України законодавцем не закріплено того, що повернення до суду судового рішення за закінченням терміну зберігання є днем його вручення адресату, АК Кошовський С.В. не вжив жодних заходів, спрямованих на прискорення процедури слухання справи. Крім того, як стверджує скаржник у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи від 23.07.2020 р., про призначення підсумкового засідання на 23.07.2020 р. він дізнався в цей же день з ЄДРСР, проте в матеріалах справи відсутні докази, спрямовані на подальшу зацікавленість АК Кошовського С.В. у розгляді справи (ознайомлення з матеріалами справи, надання звіту, інших документів тощо). Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив вимоги ч. 4 ст. 120 ГПК України також не приймаються до уваги, оскільки: - як зазначає сам скаржник в апеляційній скарзі, строки процедури розпорядження майном вже спливли; - частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом; - відповідно до ч. 2 ст. 44 КУПБ, процедура розпорядження майном вводиться строком до 170 календарних днів, а за приписами ч. 1 ст. 49 цього кодексу саме у процедурі розпорядження майном у підсумковому засіданні здійснюється перехід до наступної судової процедури. Отже, невиправдане затягування судового процесу після спливу строків процедури розпорядження майном внаслідок пасивної процесуальної поведінки розпорядника майна банкрута є порушенням процесуальних прав інших учасників справи. Відносно доводів апеляційної скарги про передчасність прийняття місцевим господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у зв`язку з неповним дослідженням питання можливості введення процедури санації боржника, зазначається наступне. Згідно з протоколом зборів кредиторів ТОВ «НВК «Дніпроспецмаш» від 28.11.2019 р.: - прийнято рішення щодо дострокового припинення повноважень комітету кредиторів, утвореного 17.05.2019 р.; - визначено склад комітету кредиторів у кількості 2-х кредиторів, до складу якого увійдуть АТ «Сбербанк» та РФ «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця»; - у зв`язку із закінченням часу, відведеного для зборів, звіт розпорядника майна Кошовського С.В. від 25.11.2019 р. про виконану роботу не заслуховувався. При цьому, у даному протоколі зазначено, що банком 11.10.2019 р. направлено розпоряднику майна вимогу про скликання кредиторів, а у зв`язку з ігноруванням даної вимоги банк скористався своїм правом та 01.11.2019 р. направив повторну вимогу про скликання зборів кредиторів боржника (т. 9, а.с. 99-104), проте розпорядник майна проігнорував всі вимоги банку та не скликав збори кредиторів. Тобто, збори кредиторів 28.11.2019 р. були скликані не розпорядником майна, а АТ «Сбербанк». На зборах кредиторів, які відбулися 02.12.2019 р., був заслуханий звіт розпорядника майна АК Кошовського С.В. від 25.11.2019 р., зокрема, щодо пошуку інвесторів. Відповідно до протоколу від 02.12.2019 р.: «Розпорядником майна вжито заходів для пошуку потенційних інвесторів. На адресу розпорядника майна надійшов ряд пропозицій від потенційних інвесторів щодо готовності виступити інвестором та взяти участь у санації боржника ТОВ «НВК «Дніпроспецмаш» (надано кредиторам для огляду). Одним із потенційних інвесторів було ТОВ «Науково-виробничий центр Європейські технології машинобудування», проте переговори не дали результату. Наразі ведуться активні переговори з ТОВ «КУА «Спільна інвест», компанією з 240 млн.грн. активом та великим досвідом інвестиційної діяльності. В рамках зазначених переговорів розпорядником майна, на прохання потенційного інвестора, розроблено презентацію виробничих можливостей, продукції та послуг підприємства (надано зборам кредиторів для огляду). Таким чином, враховуючи наявність у власності боржника потужностей для виробництва, можливість повернення нерухомого майна у власність, за умови залучення коштів інвестора, наявні всі умови для оздоровлення фінансово-господарського становища боржника; план санації розробляється за участю інвестора». За даними протоколу від 02.12.2019 р., визнано незадовільною роботу розпорядника майна боржника АК Кошовського С.В. До того ж, банк зауважив, що Кошовський С.В. не отримує кореспонденцію, направлену поштою. При розгляді питання про прийняття рішення щодо подальшої процедури банкрутства представником банку зазначені наступні обставини: - з 02.10.2018 р. розпорядником майна не надано жодної пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності та не розроблено й не надано кредиторам план санації; - з 2018 року боржник не здійснює свою діяльність; - відносно наданого листа розпорядника майна лише 02.12.2019 р. від підприємства щодо пропозиції розпочати переговори, КУПБ не передбачено такої процедури як ведення переговорів з потенційним інвестором, натомість цим кодексом передбачено надання розпорядником майна дієвого плану санації із заходами, які передбачають повне погашення заборгованості перед кредиторами, який може бути розроблений з інвестором; - з листів потенційного інвестора не вбачається жодної дієвої пропозиції щодо заходів та механізму відновлення платоспроможності та погашення заборгованості; - введення санації без плану санації та потужностей підприємства, які відсутні - лише затягування процедури банкрутства, що в подальшому призводить до більших збитків кредитора. На цих зборах 02.12.2019 р. кредиторами вирішено звернутися до господарського суду Харківської області з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури: РФ «Південна залізниця» проголосувала «проти», кількість голосів 20 790; АТ «Сбербанк» - «за», кількість голосів 41 491, а Одеське ОТВ АМКУ з правом дорадчого голосу - «проти». Аналогічним чином відбулося голосування з прийнятого рішення про погодження кандидатури АК Демчан О.І. про призначення ліквідатором ТОВ «НВК «Дніпроспецмаш», а також щодо надання банку повноважень на звернення до суду з відповідним клопотанням. 08.01.2020 р. до суду першої інстанції надійшло клопотання АТ «Сбербанк» про визнання ТОВ «НВК «Дніпроспецмаш» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також про призначення ліквідатором банкрута АК Демчан О.І. (т. 9, а.с. 87-88). Відповідно до ч. 3 ст. 44 КУПБ, розпорядник майна зобов`язаний за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів. Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 45 КУПБ, фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо). У процедурі розпорядження майном розпорядник майна за участю боржника розробляє план санації боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів. За приписами ч. 5 ст. 48 КУПБ, до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; 2) дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; 3) схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; 5) обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; 6) інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 48 КУПБ, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 49 КУПБ, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Частиною 3 згаданої статті встановлено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство. Отже, саме на розпорядника майна боржника покладений обов`язок щодо розроблення плану санації у випадку можливості її проведення, який подається на розгляд зборів/комітету кредиторів. Такий план санації в матеріалах справи відсутній, а посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що в протоколах засідання комітету кредиторів розпорядником майна зазначається (з посиланням на документи) про вжиття заходів з пошуку інвесторів, проведення відповідних переговорів, розробку та підготовку плану проведення санаційних заходів, про реальну перспективу та наявність необхідних передумов для відновлення платоспроможності боржника, що забезпечить задоволення вимог усіх кредиторів - не ґрунтуються на зазначених вище вимогах чинного законодавства, оскільки зборами/комітетом кредиторів розглядається та схвалюється виключно план санації, після чого такий план затверджується господарським судом. Таким чином, місцевий господарський суд не зобов`язаний надавати оцінку переговорам чи листуванню арбітражного керуючого з потенційними інвесторами. Крім того, такі докази АК Кошовським С.В. до матеріалів справи не надані. Враховуючи, що провадження у справі про банкрутство відкрито 02.10.2018 р., АК Кошовський С.В. призначений розпорядником майна боржника 15.11.2018 р., а рішення про перехід до процедури ліквідації було прийнято комітетом кредиторів 02.12.2019 р., розпорядник майна мав достатньо часу для складання плану санації за наявності відповідного інвестора, чого ним здійснено не було. Отже, доводи апеляційної скарги про неповне дослідження місцевим господарським судом всіх обставин справи та передчасність прийняття оскаржуваної постанови за можливості введення процедури санації відносно боржника не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Згідно з ч. 6 ст. 30 КУПБ, арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. З матеріалів справи вбачається, що такої ухвали судом першої інстанції винесено не було, оскільки АК Кошовський С.В. не подавав суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном, незважаючи на те, що 23.07.2020 р. (за його твердженням) дізнався про повернення матеріалів справи до місцевого господарського суду після закінчення касаційного провадження Верховним Судом та про призначення господарським судом Харківської області підсумкового засідання у справі. Таким чином, слід дійти висновку, що саме внаслідок бездіяльності та пасивної процесуальної поведінки АК Кошовського С.В. господарським судом Харківської області не було розглянуто звіт, про який йдеться у ч. 6 ст. 30 КУПБ, та не було постановлено відповідну ухвалу. Судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься звіт розпорядника майна № 95/123 від 11.10.2019 р., згідно з яким: - розмір нарахованої винагороди розпорядника майна по 11.10.2019 р. включно становить 86 283,00 грн.; - розмір фактично сплаченої винагороди (за період з моменту призначення до 31.08.2019 р.) становить 77 937,00 грн.; - загальний розмір витрат, понесених безпосередньо розпорядником майна, що підлягають відшкодуванню, становить 31 037,29 грн. Тобто, за період з 15.11.2018 р. по 31.08.2019 р. АК Кошовському С.В. за виконання повноважень розпорядника майна банкрута сплачено винагороду в сумі 77 937,00 грн., а доводи скаржника про те, що суд позбавив розпорядника майна права на затвердження його винагороди та компенсацію витрат відхиляються за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки зазначене обумовлено виключно бездіяльністю самого скаржника. Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи та перевірки законності і обґрунтованості постанови господарського суду Харківської області в межах доводів та вимог апеляційної скарги у розумінні ч. 1 ст. 269 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про залишення оскаржуваної постанови суду без змін, а апеляційної скарги АК Кошовського С.В. - без задоволення. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Постанову господарського суду Харківської області від 30.07.2020 р. у справі № 904/3214/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів. Повний текст постанови складено 27.10.2020 р. Головуючий суддя В.І. Пушай Суддя Д.О. Попков Суддя Н.М. Пелипенко