Постанова Північний апеляційний господарський суд № 927/362/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" жовтня 2020 р. Справа № 927/362/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Пашкіної С.А. Дідиченко М.А. представники сторін не викликались, розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення господарського суду Чернігівської області від 30.06.2020 р. (повний текст складено 30.06.2020 р.) у справі № 927/362/20 (суддя - Фесюра М.В.) за позовом Чернігівського міського центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про стягнення 9 639,80 грн., - В С Т А Н О В И В: Чернігівський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Пенсійний фонд) про стягнення 9 639,80 грн. В обґрунтування позову позивач вказував на неправомірні дії Пенсійного фонду, які полягали в протиправній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим позивачем безпідставно виплачено вказаній особі матеріальну допомогу по безробіттю на суму 9 639,80 грн., чим завдано позивачу матеріальної шкоди. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.06.2020 р. у справі № 927/362/20 позов задоволено повністю: стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь Чернігівського міського центру зайнятості 9 639,80 грн. матеріальної шкоди та 2 102,00 грн. судового збору за подання позову. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок протиправної відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії, що підтверджується судовими рішеннями у справі № 620/1391/19, позивачу завдана шкода у розмірі виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 9 639,80 грн., оскільки позивач не здійснював би виплати такої допомоги у разі своєчасного призначення та виплати вказаному громадянину пенсії за віком на пільгових умовах. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначав, що судом першої інстанції було застосовано невірні норми матеріального права, а також посилався на відсутність у позивача повноважень стягувати кошти, які виплачені особі як допомога по безробіттю, з органу Пенсійного фонду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пашкіна С.А., відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). 17.08.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 11.01.2019 р. до Чернігівського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 в пошуках роботи, однак у зв`язку з відсутністю підходящої роботи на підставі поданої заяви позивачем прийнято накази № НТ190513 від 13.05.2019 р., № НТ190514 від 14.05.2019 р. про надання ОСОБА_1 статусу безробітного та призначення йому виплати допомоги по безробіттю. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 р. по справі № 620/1391/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 р., за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено: - визнано протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 31.05.2018 р.; - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України судові витрати у сумі 768,40 грн. Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 11956/03-14 від 21.12.2019 р., ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах з 31.05.2018 р. Відповідно довідки-розрахунку матеріального забезпечення Чернігівського міського центру зайнятості № 06/3979 від 27.12.2019 р. ОСОБА_1 з 14.05.2019 р. по 10.11.2019 р. була виплачена допомога по безробіттю в сумі 9 639,80 грн. 28.12.2019 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 05/3986, в якій просив відшкодувати 9 636,80 грн., виплачених ОСОБА_1 коштів в якості допомоги по безробіттю. У відповідь, листом № 2500-0802-9/255 від 23.01.2020 р. відповідач повідомив про відсутність правових підстав для оплати цих коштів. Предметом спору є право позивача на відшкодування відповідачем виплаченої ОСОБА_1 матеріальної допомоги по безробіттю, у зв`язку із протиправними діями Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні громадянину пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду. У відповідності до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Протиправна поведінка відповідача, яка полягала у незаконній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії, встановлена рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 р. по справі № 620/1391/19, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині 1 цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"). Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону. Пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку. Таким чином, виплата ОСОБА_1 допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення". Відповідно до положень частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України. Виходячи з наведених вище положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю особі, якій призначено пенсію, є витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати Пенсійним фондом пенсії ОСОБА_1 . Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 своєчасно не отримав пенсійне забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а позивач безпідставно здійснив громадянину виплату допомоги по безробіттю, як особі, яка не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками. Таким чином, неправомірні дії відповідача, призвели до відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 і завдали матеріальної шкоди позивачу, яка у відповідності до ст.ст. 1166, 1173 ЦК України має відшкодуватися Пенсійним фондом на користь позивача. Аналогічна правова позиція щодо застосування статей 1166 та 1173 ЦК України та статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у подібних правовідносинах викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 р. у справі № 915/282/17, від 02.03.2018 р. у справі № 916/336/17. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог позову, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9 639,80 грн. на відшкодування завданої шкоди. Доводи апелянта правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення господарського суду Чернігівської області від 30.06.2020 р. у справі № 927/362/20 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Чернігівської області від 30.06.2020 р. у справі № 927/362/20 залишити без змін. Матеріали справи № 927/362/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 27.10.2020 р. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді С.А. Пашкіна М.А. Дідиченко