Постанова Київський апеляційний суд № 761/21324/20

Справа № 761/21324/20 Головуючий у І інстанції Хардін О.П. Провадження № 33/8243842/2020 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ « 19 » жовтня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Ященко І.Ю., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Некрасова О.В., прокурора Прокопова О.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Некрасова О.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді голови Державної служби геології та надр України, - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., - в с т а н о в и в : Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, перебуваючи на посаді голови Державної служби геології та надр України, являючись державним службовцем, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, всупереч вимогам частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно 15.03.2020р., з порушенням десятиденного строку, подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, а саме про придбання відповідно до договору купівлі - продажу від 07.02.2020 р. квартири загальною площею 116,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 4 152 306 грн. (право власності на вказану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.02.2020р.), що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.172-6 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Некрасов О.С. в інтересах ОСОБА_1 просив скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.п.1,7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення та закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт послався на незаконність постанови та її необґрунтованість, оскільки, на його думку, суд І інстанції односторонньо, неповно дослідив обставини справи, неправильно застосував норми чинного законодавства; встановивши факт пропущення строків ОСОБА_1 подачі повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, суд повинен був закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП, що суд не зробив; апелянт вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, т.я. укладенням нотаріально посвідченого договору, предметом якого є квартира, фактично відбулося юридичне оформлення права власності на квартиру, при цьому, жодної фактичної зміни в кількісному показнику його майнового стану в розумінні норм цивільного законодавства не відбулося, т.я. у декларації за 2018 рік, як кандидата на посаду Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_1 вже зазначав інформацію про вказану квартиру, як об`єкт незавершеного будівництва інвестиційний внесок за який був сплачений ОСОБА_1 раніше, що підтверджується довідкою № 11 від 20.05.2019 виданою ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Укрфінінвест». Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Некрасова О.С., які підтримали апеляційну скаргу, просили закрити провадження у справі на підставі п.п.1,7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення та закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП, думку прокурора Прокопова О.Є., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги вважаючи постанову законною і обгрунтованою, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи скарги, апеляційний суд виходить з наступного. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З оскаржуваної постанови вбачається, що судом 1 інстанції при розгляді даної справи дотримані вказані вимоги закону, суд повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, за обставин викладених у постанові, який відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у справі доказами. Доводи захисника Некрасова О.С. про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення є необґрунтованими. Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Таким чином, об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення має активну форму прояву та полягає у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні без поважних причин про суттєві зміни у майновому стані. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, або мала непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у вигляді неподання або несвоєчасного подання декларації. Згідно примітки до ст.172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України`Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до п/п «в» ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення був суб`єктом на який поширюється дія вказаного Закону, що не заперечується і в апеляційній скарзі. Відповідно до п.15.4 особової картки державного службовця №318 ( а.с.17) ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис із обмеженнями встановленими Законом України «Про запобігання корупції». Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції" у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство; зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 07.02.2020р. ОСОБА_1 07.02.2020р. набув у власність квартиру загальною площею 116,4 кв.м, житлова площа 56.1 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 вартістю 4 152 306, 00 грн. Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 07.02.2020р. отримав право власності на вищезазначену квартиру. За таких обставин, враховуючи вимоги Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 зобов`язаний був повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані протягом 10 календарних днів про купівлю-продаж квартири, що ним у зазначений строк зроблено не було. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що фактичної зміни в кількісному показнику майнового стану ОСОБА_1 в розумінні норм цивільного законодавства не відбулося, не ґрунтуються на вимогах закону. Так, відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), при цьому, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Таким чином, ОСОБА_1 був зобовязаний до 23:59:59 год. 17.02.2020р. подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному сайті НАЗК. Разом з тим, декларація ОСОБА_1 була подана лише 15.03.2020р., тобто несвоєчасно. Доводи захисника та ОСОБА_1 про те, ОСОБА_1 не був належним чином обізнаним про обов`язок, в даному випадку, подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та не мав умислу на приховування інформації щодо права власності на квартиру, не спростовують винуватості Опімаха у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП в діях якого наявний склад вказаного правопорушення, в тому числі і суб`єктивної сторони, оскільки ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своїх дій і мав непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у вигляді несвоєчасного подання декларації. Отже, на думку апеляційного суду, суд І інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Необгрунтованими апеляційний суд вважає і доводи апеляційної скарги про закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Так, згідно ч.3 ст.38 КУпАП, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення днем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП обґрунтовано встановлено 18.02.2020р. Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з зазначеною у протоколі датою виявлення правопорушення, а саме 14.07.2020р., оскільки з матеріалів адміністративної справи вбачається, що 11.06.2020р. до Національного агентства України з питань запобігання корупції надійшла інформація голови громадської організації «Мораль і порядок» про неподання ОСОБА_1 у 10-денний строк декларації за наслідками суттєвої зміни майнового стану( а.с.7-10), тобто саме з цього часу НАЗК стало відомо про несвоєчасність подання ОСОБА_1 відомостей щодо суттєвої зміни його майнового стану. Тому, апеляційний суд вважає, що саме 11.06.2020р. є днем виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП. Отже, станом на час розгляду справи судом першої інстанції, а саме на 18.08.2020р. тримісячний строк з дня виявлення правопорушення не закінчився, а тому на ОСОБА_1 обґрунтовано накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення. За таких обставин, постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу з доповненнями захисника Некрасова О.С. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя ________________