Постанова 4813 № 522/11983/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/5585/20 Номер справи місцевого суду: 522/11983/15-ц Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.10.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С., за участю: секретаря Ющак А.Ю., апелянта ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2020 року про залишення без розгляду клопотання про забезпечення доказів та клопотання про призначення повторної експертизи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Плужник Ганни Олександрівни про визнання заповіту недійсним, скасування свідоцтва на спадщину за заповітом, встановив: У провадженні Приморського районного суду м.Одеси з 11.06.2015 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, скасування свідоцтва на спадщину за заповітом, провадження по якій після усунення недоліків позовної заяви було відкрито 19.06.2015 року (т.1, а.с.36). В подальшому до участі у справі в якості відповідача уточненою позовною заявою була заучена приватний нотаріус Плужник Г.О. (т.1, а.с.182-184). 05 лютого 2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення доказів, згідно якого він просив витребувати у судове засідання для перегляду том 4,5,6 за 2006 рік реєстру нотаріуса Плужник Г.О.; журнал, або інші відомості про дату та час реєстрації реєстрів ОСОБА_3 за 2006 рік, які повинні знаходитись у південному міжрегіональному управлінні міністерства юстиції Одеської області; зобов`язати південне міжрегіональне управління міністерства юстиції в Одеській області надати до суду завірену копію нормативного документу щодо встановленого порядку реєстрації нотаріусів у журналі у продовж 2006 року. Крім того, 05 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання про призначення повторної експертизи, відповідно до якого позивач просив витребувати для перегляду у судовому засіданні кримінальну справу заведену на ОСОБА_4 та призначити повторну судову психіатричну експертизу з призначенням інших експертів у зв`язку з тим, що висновок є неповним, неясним, необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалами справи, викликає сумніви в його правильності та обґрунтованості. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2020 рокуклопотання позивача про забезпечення доказів від 05.02.2020 року та клопотання позивача про призначення повторної експертизи від 05.02.2020 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Плужник Г.О. про визнання заповіту недійсним, скасування свідоцтва на спадщину за заповітом було залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2020 року про залишення без розгляду клопотання про забезпечення доказів та клопотання про призначення повторної експертизи у справі та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Справа призначалась до розгляду в суді апеляційної інстанції на 02.07.2020 року, на 16.00 год., однак за заявою заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 та через спалах захворювання на Коронавірус, розгляд справи був відкладений на 21.10.2020 року, на 15.00 год. (т.3, а.с.106-108), про що учасники справи повідомлені належним чином. При цьому колегія суддів враховує, що відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Бороган В.В. просили розглянути справу в суді апеляційної інстанції без їх участі, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 просили відмовити (т.3, а.с.103). Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Залишаючи без розгляду клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів та клопотання про призначення повторної експертизи, районний суд виходив із того, що клопотання про витребування доказів та призначення повторної експертизи подано з пропуском строку, під час судового розгляду по суті, без зазначення поважних причин щодо неподання клопотань в підготовчому засіданні, а тому на підставі ч. 2 ст. 222 ЦПК країни, суд залишив без розгляду подані клопотання. Крім того, судом враховано, що підставою позову не є обставина щодо справжності підпису на заповіті ОСОБА_5 . З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини. У ст. 13 ЦПК України зазначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. У ч. 2 ст. 222 ЦПК України йдеться про те, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Як вбачається з матеріалів справи, раніше, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, була повернута позивачу через не усунення недоліків позовної заяви (т.1, а.с.117). Крім того, ухвалою того ж суду від 11 грудня 2014 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, була залишена без розгляду за заявою позивача (т.1, а.с.102). В подальшому, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2015 року було відкрито провадження по даній цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, та призначено попереднє судове засідання (т.1, а.с. 36). Ухвалою суду від 18.01.2016 року цивільну справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.02.2016 року, на 10.00 год. (т.1, а.с.195). Ухвалою суду від 10.10.2016 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено по цивільній справі судову-психіатричну експертизу (т.2, а.с.40-41). 14.06.2017 року на адресу суду надійшов висновок експерта №239, складений 06.06.2017 року, згідно якого відповіді на питання суду не видалось надати можливим у зв`язку з дефіцитом наданих відомостей (т.2, а.с.52-55). Ухвалою суду від 19.09.2017 року судом знову було призначено судову-психіатричну експертизу, на час проведення якої провадження у справі було зупинено (т.2, а.с.82). 23.06.2018 року матеріли цивільної справи були повернуті суду разом з висновком судово-психіатричних експертів №221 від 25 травня 2018 року (т.2, а.с.94-98). Ухвалою суду від 26.06.2018 року було поновлено провадження та призначено зазначену справу до судового розгляду на 30.10.2018 року, на 12.00 год. (т.2, а.с.100). Крім того, ухвалою суду від 16.11.2018 року по справі витребувано додаткові докази та призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам ОНДІСЕ (т.2, а.с.124-125). Однак, 12.03.2019 року матеріали цивільної справи були повернуті суду, разом з листом директора ОНДІСЕ про неможливість виконання експертного дослідження (т.2, а.с.131). У зв`язку з цими, ухвалою суду від 13.03.2019 року було поновлено провадження та призначено справу до судового розгляду по суті позовних вимог, на 30.05.2019 року, на 11.30 год. (т.2, а.с.138-139). Ухвалою того ж суду від 30.05.2019 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано від Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса оригінали заяв ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про прийняття спадщини щодо майна померлої ОСОБА_6 (спадкова справа №749/2006), про надання довіреності на ОСОБА_7 або інші документи, які можливо є у зазначеній нотаріальній конторі за період 2005-2014 років (т.2, а.с.155). Крім того, витребувано з Приморської ДПІ Південного управління у м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області заяви або інші документи за підписом ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який отримав картку податків фізичної особи 14.04.2006 року та дублікат картки податків 24 жовтня 2006 року. Також витребувано з Приморського районного відділу в місті Одеса ДМС України оригінали документів за підписом ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який у лютому 2000 року отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 та 28 вересня 2012 року паспорт серії НОМЕР_3 . Витребувано у приватного нотаріуса Плужник Г.О. для огляду у судовому засіданні оригінал реєстру для реєстрації нотаріальних дій (справа №02-11, т. 5 від 31.08.2006 року). 19.09.2019 року позивач ОСОБА_1 надав суду клопотання про забезпечення доказів, відповідно до якого зазначив, що ухвала суду від 30.05.2019 року не виконана в повному обсязі, а саме Шоста державна нотаріальна контора, де ОСОБА_5 складав заяву про прийняття спадщини та склав довіреність на ОСОБА_7 , виконала частково ухвалу суду. Так Шостою державною нотаріальною конторою було надано копію заяви ОСОБА_5 на прийняття спадщини та копію довіреності на ОСОБА_7 . Але додатково 2 відповідні підписи повинні бути ще у реєстрі нотаріуса цієї державної нотаріальної контори за 2006 р. та за 2013 рік. Крім того, від міграційної служби Приморського району м. Одеси, де у лютому 2000 року ОСОБА_5 отримав паспорт громадянина України НОМЕР_2 та 28 вересня 2012 року паспорт НОМЕР_3 , надійшло повідомлення про перенаправлення ухвали суду до ДП «Документ» до виконання з вимогою направлення зазначених документів до ДМС України. Однак, виявилось, що підписів ОСОБА_5 недостатньо для проведення експертизи, у зв`язку з чим додатково необхідно отримати підписи з пенсійної справи та з місця отримання пенсії. На цей час невідомо яким чином ОСОБА_5 отримав пенсію. Вірогідно ОСОБА_5 отримав пенсію поштою, так як платіжною карткою він не міг впоратися. У зв`язку з наявністю вимоги експерта на представлення 10-15 зразків підпису ОСОБА_5 для проведення експертизи позивач просив витребувати з Шостої державної нотаріальної контори, де ОСОБА_5 складав заяву про прийняття спадщини та склав довіреність на ОСОБА_7 , додатково надати копії з журналу реєстрів нотаріальних дій, де є підпис ОСОБА_5 . Також на думку позивача слід витребувати з міграційної служби Приморського району м. Одеси докази та надати повторний запит із встановленням строків виконання рішення суду про забезпечення доказів. Крім того, позивач просив витребувати у директора Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» Дрозда С.Я. відомості про отримання пенсії ОСОБА_5 з 2010 р. по 2013 роки та витребувати з Управління пенсійного фонду України пенсійну справу та копії журналу реєстрації заяв та документів отримання пенсії, де можуть бути зразки підпису ОСОБА_5 . Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2019 року клопотання позивача про витребування доказів було задоволено частково. Витребувано з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі пенсійну справу померлого ОСОБА_5 , який проживав АДРЕСА_1 та копії журналу реєстрації заяв та документів для отримання пенсії, де можуть бути зразки підпису ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (т.2, а.с.208-210). Зазначена пенсійна справа надіслана суду (т.2, а.с.222). Крім того, ухвалою того ж суду від 30.10.2019 року клопотання позивача про витребування доказів було задоволено частково. Витребувано із Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» оригінали документів (відомості) про отримання пенсії ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживав АДРЕСА_1 , за період з 2010 року по 2013 роки, в яких містяться зразки підписів останнього (т.2, а.с.233-234). Разом з тим, у судовому засіданні 26.11.2019 року позивач надав суду заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої зазначив, що оцінюючи докази та пояснення сторін, позивач прийшов до висновку, що потрібно доповнювати підстави позову та почати збір додаткових доказів. Вважає, що додаткові факти з`явились після початку розгляду справи та він не мав можливості посилатись у позові на зазначені підстави та отримати будь-які вище зазначені докази у встановлені законом строки (т.3, а.с.6-7). Однак, оскільки вищевказане має пряме відношення до предмету спору, то позивач просив залишити предмет позову «визнання заповіту недійсним та скасування свідоцтва на спадщину за заповітом» без змін. Разом з тим, позивач змінив підстави позову та зазначив, що рідний дядько позивача ОСОБА_5 під час укладання заповіту 31.08.2006 року хворів. Також в позові зазначені посилання на ст. 225 ЦК України, тобто на те, що ОСОБА_5 на час укладання заповіту не міг усвідомлювати та керувати своїми діями, оскільки зловживав спиртними напоями, був на обліку у наркологічному диспансері, ухилявся та не приймав відповідного лікування, про що свідчать історії хвороб №1423 за 1990 рік та №1208 за 2005 рік та копії матеріалів від наркологічного диспансеру. Крім того, на думку позивача, нотаріусом Плужник Г.О. та нотаріусом Шостої державної нотаріальної контори було допущено порушення закону під час здійснення правочину, пов`язаного з реєстрацією заповіту та свідоцтвом про право власності. Однак, розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , суд першої інстанції своєю ухвалою від 26.11.2019 року залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову (т.3, а.с.11-13). Крім того, 31.01.2020р. до суду надійшло клопотання позивача про застосування процесуального примусу до відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Бороган В.В. з посиланням на ст.ст.143,144 та п.4 ст. 57 ЦПК України. В обґрунтування клопотання зазначив, що в суді на розгляді знаходиться вказана цивільна справа № 522/11983/15-ц та ухвалою суду від 22.09.2016р. суд заборонив відповідачу використовувати спірну 1/4 частину квартири. Однак ОСОБА_2 продовжує використовувати всю квартиру. 13.01.2016р. позивач викликав поліцію до квартири, де побачив невідомих людей, які надали договір оренди з відповідачкою. Тобто, оскільки квартиру використовують невідомі позивачу люди, то на його думку вищевказана ухвала суду не виконується. В свою чергу, поведінка відповідачки та адвоката Бороган В.В. свідчать про зловживання ними своїми процесуальними правами та обов`язками з метою затягування судового розгляду та перешкоджанню правосуддю. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.02.2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу від 31.01.2020 року відмовлено. Разом з тим, 05.02.2020 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про забезпечення доказів, згідно якого він просив витребувати у судове засідання для перегляду томи 4,5,6 за 2006 рік реєстру нотаріуса Плужник Г.О.; Журналу, або інших відомостей про дату та час реєстрації реєстрів ОСОБА_3 за 2006 рік, які повинні знаходитись у південному міжрегіональному управлінні міністерства юстиції Одеської області; зобов`язати південне міжрегіональне управління міністерства юстиції в Одеській області надати до суду завірену копію нормативного документу щодо встановленого порядку реєстрації нотаріусів у журналі впродовж 2006 року (т.3, а.с.37-39). Крім того, 05.02.2020 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про призначення повторної експертизи, відповідно до якого позивач просив витребувати для огляду у судовому засіданні кримінальну справу, заведену на ОСОБА_4 та призначити повторну судову психіатричну експертизу з призначенням інших експертів у зв`язку з тим, що висновок є неповним, неясним, необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалами справи, викликає сумніви в його правильності та обґрунтованості (т.3, а.с. 34-35). Проте, залишаючи дані клопотання без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що по справі вже проведено підготовче судове засідання і розгляд даної справи фактично закінчений. При цьому, суд обгрунтовано вказав в ухвалі, що згідно ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Однак, таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Згідно частин 2, 3 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи. Жодних клопотань з боку як позивача, так і відповідачів в підготовчому засіданні суду не заявлено. Більше того, як було вказано вище, ухвалою суду від 18.01.2016 року цивільну справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Сторони по справі надали пояснення по суті та судом вже було з`ясовано обставини по справі та досліджено письмові докази. За змістом ч. 1 ст. 222 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Крім того, ч. 2 ст. 222 ЦПК України передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що клопотання про витребування доказів та призначення потворної експертизи подано з пропуском строку, під час судового розгляду по суті, без зазначення поважних причин щодо неподання клопотань в підготовчому засіданні, а тому на підставі ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд обгрунтовано залишив без розгляду подані клопотання, про що вині оскаржувану ухвалу суду від 07 лютого 2020 року (т.3, а.с.49-52). Доводи заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд незаконно не призначив у справі судової почеркознавчої експертизи не може бути предметом даного апеляційного розгляду, так як апеляційна скарга ОСОБА_1 пов`язана із залишенням без розгляду його клопотань про витребування у справі додаткових доказів та призначення у справі саме повторної судової психіатричної експертизи, а не почеркознавчої. Тобто, оскільки у справі проведена судова психіатрична експертиза, то мова може йти лише про призначення повторної судової психіатричної експертизи, а не почеркознавчої. Також є необгрунтованими доводи заявника апеляційної скарги про те, що суд перейшов до судових дебатів, не вирішивши це питання ухвалою суду, оскільки матеріали справи не містять доказів проведення судових дебатів. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2020 року про залишення без розгляду клопотання про забезпечення доказів та клопотання про призначення повторної експертизиу справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27.10.2020 року. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда Л.А. Гірняк О.С. Комлева