Ухвала КАС ВС № 200/12377/19-а

УХВАЛА 27 жовтня 2020 року м. Київ справа № 200/12377/19-а адміністративне провадження № К/9901/26200/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шишова О.О. перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 200/12377/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Чкалова» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2019 року № 0006511414 та № 0006451414, УСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Чкалова» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2019 року № 0006511414 та № 0006451414 Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19 вересня 2019 року № 0006511414 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Чкалова» податку на додану вартість у сумі 166733,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19 вересня 2019 року № 0006451414 в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Чкалова» податку на додану вартість у сумі 3565352,2 грн. та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 891337,9 грн. У іншій частині позовних вимог - відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № 200/12377/19-а в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19 вересня 2019 року № 0006451414 в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Чкалова» податку на додану вартість у сумі 3565352,2 грн. та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 891337,9 грн. У цій частині прийнято нову постанову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19 вересня 2019 року № 0006451414 щодо збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Чкалова» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3481984,2 грн та за штрафними санкціями в сумі 870496,05 грн. У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі №200/12377/19-а - залишено без змін. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, 12 жовтня 2020 року від Головного управління ДФС у Донецькій області надійшла касаційна скарга. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Відповідно пункту першого частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіркою змісту поданої касаційної скарги встановлено, що у ній формально наведено підставу касаційного оскарження судових рішень - пункт перший частини четвертої статті 328 КАС України та постанови Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №2а-44807/09/1670, від 06.11.2018 у справі №805/3183/17-а та від 11.06.2018 у справі №826/13018/18. Обґрунтування цієї підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування постанов Верховного Суду та норм Податкового кодексу України, які на переконання скаржника свідчать про відсутність підстав для задоволення позову, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Заявником викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України У цілому його доводи зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду. Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, та стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Окрім цього, тотожність застосування норми (норм) права у подібних правовідносинах скаржником не доведена. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Водночас, податковий орган зазначаючи пункт перший частини четвертої статті 328 КАС України та постанови Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №2а-44807/09/1670, від 06.11.2018 у справі №805/3183/17-а та від 11.06.2018 у справі №826/13018/18 не обґрунтовує які саме висновки щодо застосування норм права не були враховані при прийнятті судових рішень. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Посилання на постанови Верховного Суду в частині надання правової оцінки доводам контролюючого органу не є свідченням застосування судом апеляційної інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. У касаційній скарзі скаржник повинен зазначити постанови Верховного Суду у яких викладені висновки, від яких скаржник вважає за необхідне відступити та обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДФС у Донецькій області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 200/12377/19-а. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 200/12377/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Чкалова» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2019 року № 0006511414 та № 0006451414, повернути особі, яка її подала. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов