Постанова 4854 № 420/177/20
від 21.10.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/177/20 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді - Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г., при секретарі Жигайлової О.Е., за участю апелянта - ОСОБА_1 , представника апелянта - Абрамовича О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року, постановлену в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Южненської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення завданої шкоди, - ВСТАНОВИЛА: В січні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Южненської міської ради та зобов`язати надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га; стягнути з Южненської міської ради на користь позивача кошти в сумі 20000 грн. за шкоду, заподіяну бездіяльністю. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 вересня 2019 року позивач звернувся до Южненської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га, проте листом від 03.10.2019 року відповідач відмовив у наданні дозволу. Позивач, з посиланням на судову практику у подібних спорах, зазначає, що заява повинна бути розглянута місцевою радою в установленому порядку - чого не відбулось, оскільки виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. При цьому позивач зазначає, що своєю бездіяльністю Южненська міська рада завдала позивачу шкоду на загальну суму 20000 гривень, з яких матеріальна шкода 3600 грн., моральна шкода 16400 грн. З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Южненської міської ради щодо не прийняття на пленарному засіданні рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 16.09.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га та прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні.Зобов`язано Южненську міську раду повторно розглянути на пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 від 16.09.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Южненської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 810 (вісімсот десять) грн. та 80 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення в частині: «Зобов`язати Южненську міську раду повторно розглянути на пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 від 16.09.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо з введення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовити» та ухвалити нове: «Зобов`язати Южненську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведеної земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га на території Южненської міської ради. Стягнути з Южненської міської ради на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень за шкоду, заподіяну бездіяльністю». Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року в частині зобов`язання Южненську міську раду повторно розглянути на пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 від 16.09.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду - скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов`язано Южненську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га. В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року - залишено без змін. 17 червня 2020 року видано виконавчі листи. 10 серпня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зобов`язання Южненського міського голови Новацького В.М. подати звіт про виконання рішення суду, в якій ОСОБА_1 просить зобов`язати Южненського міського голови Новацького В.М. подати звіт про виконання рішення суду справа № 420/177/20 від 10.06.2020 року. Зазначену заяву обґрунтовано тим, що начальником відділу Южненського міського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)07.07.2020 року були винесені Постанови: ВП № 62492518 та ВП № 62492607 «Про відкриття виконавчого провадження». Рішення суду справа № 420/177/20, котре набрало законної сили 10.06.2020 року, Южненською міською радою не виконано на сьогоднішній день. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Южненського міського голову Новацького В.М. подати звіт про виконання рішення суду справа № 420/177/20 від 10.06.2020 р. Доводами апеляційної скарги зазначено, що поза увагою суду першої інстанції лишилось посилання апелянта в заяві від 10.08.2020 року, що начальником відділу Южненського міського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 07.07.2020 року були винесені постанови: ВП № 62492518 та ВП №62492607 «Про відкриття виконавчого провадження», копії котрих було додано до заяви від 10.08.2020 року. Постановою ВП № 62492518 від 07.07.2020 року було встановлено відповідачу (боржнику) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, тобто до 17.07.2020 року. Рішення суду справа №420/177/20 , котре набрало законної сили 10.06.2020 року , Южненською міською радою не виконано на сьогоднішній день і існує ризик його не виконання. Вищезазначене, на думку апелянта, підтверджує, що за відсутності судового контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Щодо зазначення судом про встановлення судового контролю у виключних випадках Постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі №807/220/18 наголошують, що звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду і така заява обкладається судовим збором. Вищенаведене підтверджує, що виключна міра, на котру посилається суд першої інстанції, як вимогу, приписами ст.382 КАС України не передбачено. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач в заяві не навів обставин які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення. При цьому позивач до заяви надав копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час триває примусове виконання рішення суду, а державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, ставити питання про притягнення до кримінальної відповідальності), у зв`язку з чим суд першої інстанції не знайшов підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за заявою ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом. Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу викладених норм вбачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі «Ліпісвіцька проти України» звернув увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13 червня 2006 року у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), N 2132/02). Крім того, у пункті 25 рішення від 22 лютого 2005 року у справі «Шаренок проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (див. п. 34 рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 589498/0). Колегія суддів наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року№ 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII). При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, якою визначено особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Матеріалами справи встановлено, що 17 червня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчі листи з виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 р. (а. с. 115, 116). Вказані виконавчі листи були отримані ОСОБА_1 01.07.2020 р., про що в матеріалах справи на а.с. 117 міститься розписка. 07.07.2020 р. начальником відділу Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерстваюстиції (м. Одеса) Свір В.О. були відкриті виконавчі провадження по викоання вищезазначених виконавих листів, а саме: виконавчого листа № 420/177/20 виданий 10.06.2020 р. суддею Одеського окружного адміністративного суду Глуханчуком О.В. про «зобов`яза Южненську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га» та виконавчого листа № 420/177/20 виданий 16.03.2020 р. суддею Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А. про «стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Южненської міської ради на користь ОСОБА_1 , судові витрати у розмірі 810,80 грн.» (а.с. 121,122). Оцінюючи в сукупності наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, а також те, що позивачем не надано обгрунтувань та доказів, які підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, колегія суддів обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року - залишити без змін. Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 26.10.2020 року. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик