Постанова 4813 № 521/46/19

Номер провадження: 22-ц/813/4685/20 Номер справи місцевого суду: 521/46/19 Головуючий у першій інстанції Мурзенко М. В. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.10.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів- Комлевої О.С., Сегеди С.М., За участю секретаря - Ющак А.Ю. За участю: Представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 Представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 . Відповідача ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - про розірвання договору та повернення незаконно отриманої суми грошей,- ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА: 03 січня 2-019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовними вимогами в котрих просив суд стягнути з ОСОБА_5 13 110 грн. Вимоги обґрунтовував тим, що він, як адвокат 04 липня 2018 року з ОСОБА_5 уклав договір № 01-07/18 про надання правової допомоги. Відповідно до п. 4 договору відповідач зобов`язався сплатити гонорар Посилаючись на те, що відповідач відмовився виконувати зобов`язання та сплатити гонорар, просив задовольнити позовні вимоги ( а.с.2-3). У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 просить відмовити в заявлених позовних вимогах, посилаючись на їх безпідставність та невиконання своїх обов`язків адвоката. Зазначає, що не був ознайомлений з текстом договору про надання правової допомоги та 03.07.2018 року передав йому 500 доларів США за надання правової допомоги, які ОСОБА_4 відмовляється повернути.( а.с.26-32). 31.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом в котрому просив відхилити позовні вимоги ОСОБА_4 та розірвати договір № 01/07/18 від 04.07.2018 року, зобов`язати ОСОБА_4 повернути йому 500 доларів США . Вимоги обґрунтовував тим, що 03 липня 2018 року разом зі своєю дружиною, біля будинку АДРЕСА_1 він передав ОСОБА_4 500 доларів США за представлення ним його інтересів в адміністративному суді. 05 липня 2018 року він підписав договір про правову допомогу з адвокатом Грицюком О.О. його не читаючи. Позивач посилається на неналежне виконання своїх обов`язків ОСОБА_4 , як адвоката, які спрямовані не на його захист, а тому прийняв рішення не користуватись його послугами, про що його повідомив . Посилаючись на те, що адвокат ОСОБА_4 не надавав йому професійної правової допомоги, отримані кошти в розмірі 500 доларів США не повернув, просив задовольнити позовні вимоги.( а.с. 83-90). Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором- відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання договору та повернення незаконно отриманої суми грошей відмовлено.( а.с.174-176). В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2019 року в частині відмови в зустрічних позовних вимогах ОСОБА_5 щодо повернення незаконно отриманої суми грошей в розмірі 500 доларів США, та в цій частині прийняти нове рішення, про задоволення зустрічних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. АРГУМЕНТИ СТОРІН: Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що районний суд лишив поза увагою невиконання адвокатом Грицюком О.О. своїх обов`язків . Зустрічні його позовні вимоги розглянуті судом першої інстанції неповно. Покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт передачі ним грошей ОСОБА_4 в сумі 500 доларів США, районний суд безпідставно не взяв до уваги. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ: Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог ст.376 ЦПК України дійшла наступного. Відмовляючи в зустрічних позовних вимогах щодо зобов`язання в поверненні 500 доларів США районний суд виходив з того, що ОСОБА_5 не надано належних, допустимих та достатніх доказів передання їх ОСОБА_4 за договором надання правової допомоги. Судова колегія погоджується з таким судженням районного суду з таких підстав. Судом встановлено, що 04 липня 2018 року сторони підписали договір № 01-07/18 про надання правової допомоги ( а.с.4). Відповідно до змісту договору від 04 липня 2018 року адвокат Грицюк О.О. зобов`язався надати правову допомогу ОСОБА_5 з усіма правами представника, а ОСОБА_1 зобов`язався сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними. В розділі 4 п. 4.2 сторони обумовили строки та розмір гонорару , а саме : -гонорар Адвоката складає 30% від суми стягнення з відповідача яку буде стягнуто фактично та перераховано на рахунок позивача. Витрати складають 500 доларів США у гривнях , по курсу НБУ на день сплати, незворотними внесками за договором при будь яких обставинах та будь яких рішеннях судів. Предметом спору та доказуванню є повернення 500 доларів США , одержаних адвокатом Грицюк О.О. 3 липня 2018 року за надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України). Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6ст.81 України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України). Відмовляючи в поверненні 500 доларів США районний суд виходив з його недоведеності. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно зі статтею 1 Закону (у редакції на час укладення договору) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) (далі - Закон) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до частини першої статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно із частиною першою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання правової допомоги укладений сторонами 04 липня 2018 року. В суді адвокат Грицюк О.О. заперечував щодо укладення з відповідачем договору про правову допомогу 3 липня 2018 року та отримання ним коштів у сумі 500 доларів США. Доказів , що 03 липня 2018 року адвокат Грицюк О.О. уклав з ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги та отримав 500 доларів США від ОСОБА_1 матеріали справ не містять. Отже, договір про надання правової допомоги має бути укладений в письмовій формі, а тому районний суд правомірно дійшов висновку, що отримання адвокатом грошей в сумі 500 доларів США не може підтверджуватися показами свідків. Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Пояснення сторони та показами свідків не може доводитися факт передачі грошових коштів за договором про надання правової допомоги. Таким чином встановлено, що вимоги ОСОБА_1 про повернення йому грошових коштів адвокатом Грицюком О.О. не є обґрунтованими та доведеними так як не послався на належні та допустимі докази отримання останнім 500 доларів США за договором про надання правової допомоги. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у зустрічних позовних вимогах щодо повернення грошових коштів в розмірі 500 доларів США. Законність та обґрунтованість судового рішення в частині позовних вимогах ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору не перевіряється за відсутності доводів апеляційної скарги. Відповідно до вимог частини 7 статті 141 ЦПК України та враховуючи, що ОСОБА_1 являється інвалідом 1-ї групи, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та в апеляційній інстанції в розмірі 1057,20 грн. компенсуються за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. ст. 141, 367,368,374, 375,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29 жовтня 2019 року без змін. Судові витрати в розмірі 1057,20 грн компенсувати Одеському апеляційному суду за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст складений 26.10.2020 року. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді О.С.Комлева - С.М.Сегеда