Постанова 4875 № 922/1013/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.10.2020 Справа № 922/1013/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О., за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М., за участю представників: позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" - Бойко Ю.М., на підставі ордера від 19.10.2020 серії ВІ №1022793, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.07.2020 серії ПТ №3594, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу (вх.9695) з розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" (вх.№ 1870) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20, ухвалене суддею Бураковою А.М. в приміщенні Господарського суду Харківської області 25.06.2020 о 16:20 (повний текст рішення складено 06.07.2020), за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм", м. Харків, до відповідача Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче", c. Охоче, про стягнення 618701,46 грн, ВСТАНОВИЛА: У квітні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" штрафну неустойку у розмірі 430224,69 грн, 3% річних у розмірі 47210,91 грн, інфляційних збитків у розмірі 141265,86 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.06.2020). Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 11, 202, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 01.07.2016 № 01-07 щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 позов задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" штрафну неустойку у розмірі 430224,69 грн, 3% річних у розмірі 47210,91 грн, інфляційні збитки у розмірі 141265,86 грн та 9280,52 грн судового збору. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі №922/1013/20 задоволено частково апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче". Скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20 в частині стягнення з Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" 9613,89 грн інфляційних збитків та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20 у такій редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" (63262, Харківська область, Нововодолазький район, с. Охоче, вул. Польова, буд. 3, ідентифікаційний код 00852973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, ідентифікаційний код 40557266) штрафну неустойку у розмірі 430224,69 грн, 3% річних у розмірі 47210,91 грн., інфляційні збитки у розмірі 131651,97 грн та 9136,31 грн судового збору". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" на користь Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 216,31 грн. Доручено Господарському суду Харківської області видати відповідні накази. Під час апеляційного перегляду даної справи, 28.08.2020 до апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20 (вх.№8037), в якому він просив надати час протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення судом апеляційної інстанції для подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та розподілити такі витрати. До вказаного відзиву додано попередній розрахунок суми судових витрат в апеляційному провадженні позивача у справі № 922/1013/20 на суму 23615,00 грн (т.3, а.с. 93-95). Колегія суддів враховує, що частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. 12.10.2020 (тобто у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк) Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм" звернулось до апеляційного господарського суду із заявою (вх. № 9695), в якій просить суд долучити до матеріалів справи докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з провадженням у апеляційній інстанції за апеляційною скаргою СПРАТ "Охоче" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20; ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат позивача ТОВ "Новакорм", а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23615,00 грн, та покласти їх на СПРАТ "Охоче" (т.3, а.с. 188). До вказаної заяви на підтвердження факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, надано для долучення до матеріалів справи наступні документи: виписку з ЄДРПОУ щодо АО "ЛОУ УОЛВС" на підтвердження повноважень адвоката Крайза О.І.; копію договору №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019 із додатком до нього; копію додаткової угоди від 25.06.2020 до договору про надання правової допомоги №300620/НК від 02.01.2019; копію додаткової угоди від 26.08.2020 до договору про надання правової допомоги №300620/НК від 02.01.2019; копію акта прийому-здачі наданих послуг від 08.10.2020 за договором №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019 (т.3, а.с.192-197). Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2020 у зв`язку з відпусткою судді Гези Т.Д. здійснено повторний розподіл судової справи №922/1013/20 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Лакіза В.В., Здоровко Л.М., Мартюхіна Н.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 розгляд заяви позивача призначено на 22.10.2020, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України. 13.10.2020 до апеляційного господарського суду від СПРАТ "Охоче" надійшов відзив на заяву ТОВ "Новакорм" про ухвалення додаткового судового рішення, в якому відповідач, заперечуючи щодо розумності розміру суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи, просив зменшити розмір цих витрат та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню у сумі 1000,00 грн (т.3, а.с. 218-223). В обґрунтування своєї правової позиції відповідач вказує на те, що позивачем надано додаток до договору №300620/НК від 02.01.2019, проте не підтверджено, що саме про цей додаток вказано у пункті 4.1 договору про надання правової допомоги. Крім того, на думку відповідача, позивачем в акті приймання-здачі наданих послуги визначено завищену вартість щодо послуги зі складання відзиву на апеляційну скаргу у сумі 9446,00 грн та за участь у судових засіданнях у сумі 14169,00 грн, оскільки відзив не містить ні посилань на практику ЄСПЛ, ні складних розрахунків сум коштів, а стверджувані позивачем обставини щодо витраченого часу (1,5 години) на участь у судових засіданнях не відповідають дійсності, а тому наголошував на необхідності дослідити протоколи судових засідань та встановити час витрачений представником відповідача. Отже, відповідач вважає, що обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг у суді апеляційної інстанції, витрачений час на надання таких послуг не відповідають критеріям реальності таких витрат, розумності їх розміру, та стягнення цих витрат становить надмірний тягар для СПРАТ "Охоче". Також, вказує на те, що заявлена сума витрат на правову допомогу є не розумною та не співмірною із ринковими цінами адвокатських послуг. Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 22.10.2020 розпочалось за участю представника позивача, який підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі та просив стягнути зі СПРАТ "Охоче" на користь ТОВ "Новакорм" 23615,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали суду апеляційної інстанції від 13.10.2020, а також підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України). Крім того, матеріали справи також містять докази надсилання позивачем на адресу відповідача заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яка була отримана відповідачем, а також відзив СПРАТ "Охоче" на вказану заяву, який надіслано на адресу суду апеляційної інстанції, що свідчить про обізнаність відповідача із фактом подання такої заяви, її змістом, розміром та підставами для нарахування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України" від 26.04.2007, "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 та "Трух проти України" від 14.10.2007). На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004). Оскільки судом апеляційної інстанції вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутністю повноважного представника відповідача. Розглянувши заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, врахувавши заперечення відповідача щодо розміру цих витрат, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню частково з таких підстав. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Як вже було зазначено вище, позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано для долучення до матеріалів справи: виписку з ЄДРПОУ щодо АО "ЛОУ УОЛВС" на підтвердження повноважень адвоката Крайза О.І.; копію договору №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019 із додатком до нього; копію додаткової угоди від 25.06.2020 до договору про надання правової допомоги №300620/НК від 02.01.2019; копію додаткової угоди від 26.08.2020 до договору про надання правової допомоги №300620/НК від 02.01.2019; копію акта прийому-здачі наданих послуг від 08.10.2020 за договором №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019 (т.3, а.с.192-197). Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання Адвокатським об`єднанням професійної правничої допомоги позивачу у даній справі, виходячи з такого. Так, 02.01.2019 між Адвокатським об`єднанням "ЛОУ УОЛВС" в особі голови Крайза О.І. (далі Адвокатське об`єднання) та ТОВ "Новакорм" (далі клієнт) укладено договір №300620/НК про надання правової допомоги (далі договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати їй правову допомогу на умовах передбачених договором (т.3, а.с. 192-193). Вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг, визначається відповідно до додатку 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуг дорівнює розміру однієї мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року, в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначаються сторонами в акті наданих послуг (пункт 4.1 договору). За результатами надання юридичної допомоги складається акт наданих послуг, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується перелік наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги та її вартість (п. 4.4 договору). Згідно з пунктами 4.5, 4.6 договору, сума, яка визначається на підставі пункту 4.1 договору, є гонораром Адвокатського об`єднання за надання професійної правничої допомоги та поверненню не підлягає. Гонорар сплачується клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання або у будь-який інший незаборонений законом спосіб. Надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги за договором здійснюється на підставі додаткових угод до договору, котрими визначається обсяг послуг, що надаються та строк їх оплати (п. 5.1 договору). Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 7.1 договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений пунктом 7.1 договору, та діє до 30 червня 2021 року включно, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п. 7.2 договору в редакції додаткової угоди від 25.06.2020 до договору № 300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019) (т.3, а.с. 195). Отже, між позивачем та Адвокатським об`єднанням був укладений договір №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019, який по суті є договором комплексного юридичного обслуговування та яким передбачено повноваження Адвокатського об`єднання представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в судових органах, зокрема, господарських судах. У додатку до договору №300620/НК від 02.01.2019 сторонами узгоджені ставки розрахунку часу надання послуг, у тому числі і складання відзиву на апеляційну скаргу, участь в судовому засіданні. Судова колегія зазначає, що вказаний додаток містить посилання на договір №300620/НК; відомості, необхідні для визначення вартості послуг у відповідності до пункту 4.1 договору №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019, зокрема, щодо орієнтованого часу, необхідного для надання окремих юридичних послуг; підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Отже, у відповідності до пункту 8.2 договору №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019 цей додаток є невід`ємною частиною договору та має юридичну силу. За таких обставин, необґрунтованими є твердження відповідача про те, що відсутні підстави вважати, що доданий позивачем додаток до договору №300620/НК від 02.01.2019 підлягає застосуванню під час визначення вартості послуг на підставі пункту 4.1 договору №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019. В подальшому, додатковою угодою від 26.08.2020 б/н до договору № 300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019 встановлено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступні послуги: скласти відзив на апеляційну скаргу СПРАТ "Охоче" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20; супроводжувати справу у Східному апеляційному господарському суді. Тобто, у додатковій угоді від 26.08.2020 б/н до договору №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019, яка в силу пункту 8.2 договору, є його невід`ємною частиною, сторони узгодили обсяг послуг, що має надати Адвокатське об`єднання. 08.10.2020 між Адвокатським об`єднанням і клієнтом складено Акт прийому-здачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 300620/НК від 02.01.2019, в якому зазначено, що послуги для клієнта за додатковою угодою від 26.06.2020 б/н до договору №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019, а саме, послуги, пов`язані із провадженням у справі №922/1013/20 за апеляційною скаргою СПРАТ "Охоче" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20, надані Адвокатським об`єднанням. Вказаний акт містить детальний опис робіт (наданих послуг), їх виду, із зазначенням часу надання правничої допомоги, затраченого на їх надання, вартості та порядку формування такої вартості. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Дослідивши надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає надані докази такими, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що чинне господарське процесуальне законодавство не ставить у залежність розподіл витрат особи на професійну правничу допомогу, на користь якої ухвалено рішення, від факту оплати нею цих послуг на рахунок адвоката. Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу. Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України). Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19. Як вже було зазначено, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн. Вказана заява обґрунтована тим, що обсяг наданих послуг Адвокатським об`єднанням у суді апеляційної інстанції та витрачений час на надання цих послуг не відповідають критеріям реальності таких витрат, розумності їх розміру, а заявлена сума витрат на правову допомогу не є співмірною із ринковими цінами адвокатських послуг. За твердженням відповідача, в акті приймання-здачі наданих послуги визначено завищену їх вартість, а стверджувані позивачем обставини щодо витраченого часу (1,5 години) на участь у судових засіданнях не відповідають дійсності Надаючи оцінку вказаним твердженням відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правової допомоги вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг, визначається відповідно до додатку 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуг дорівнює розміру однієї мінімальній заробітній платі у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначаються сторонами в акті наданих послуг. У додатку до цього договору визначено орієнтований час для надання, зокрема, таких послуг під час супроводження справи у суді: складання відзиву на позов/апеляційну скаргу/касаційну скаргу - 5,5 години; участь у судовому засіданні з урахуванням часу за прибуття до суду та очікування (складність, апеляційна інстанції) 1,5 години, з урахуванням часу очікування початку судового засідання, в тому числі у разі якщо судове засідання не відбулось не з вини представника (т.3, а.с. 194). Актом прийому-здачі наданих послуг від 08.10.2020 встановлено, що вартість послуг за договором наданих Адвокатських об`єднанням склала: - складання відзиву на апеляційну скаргу СПРАТ "Охоче" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20: затрачено 1 годину * 2 (ціна позову більше 100тис.грн) = 9446,00грн; - участь у судових засіданнях у справі №922/1013/20: затрачено 1,5 години * 2 (ціна позову більше 100тис.грн) = 14169,00 грн (т.3, а.с. 197). Відповідно до акта прийому-здачі наданих послуг від 08.10.2020, з урахуванням коефіцієнтів, що застосовуються до кожного виду послуг, визначених у додатку до договору №300620/НК від 02.01.2019, до наданої послуги застосовано коефіцієнт х2 (ціна позову > 100 тис. грн). В акті прийому-здачі наданих послуг зазначено, що вартість 1 (однієї) години наданих послуг з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" від 14.11.2019 становить 4723,00грн. У клієнта претензій до якості наданих послуг немає. Цей акт є підставою для проведення взаємних розрахунків між Адвокатським об`єднанням та клієнтом. Таким чином, акт містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням, із зазначенням часу надання правничої допомоги. Матеріалами справи підтверджується супроводження справи у суді апеляційної інстанції Адвокатським об`єднанням на підставі договору №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019, а саме: відзив на апеляційну скаргу СПРАТ "Охоче" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20 складений та підписаний представником позивача адвокатом Крайз О.І. При цьому, за умовами додатку до договору №300620/НК від 02.01.2019 орієнтований час надання вказаної послуги складає 5,5 години, тоді як в акті прийому-здачі наданих послуг від 08.10.2020 зазначено про витрачення 1 години для складання відзиву на апеляційну скаргу. Суд апеляційної інстанції вважає, що у спірних правовідносинах співмірним із складністю справи і сталою судовою практикою, є обґрунтованим затрачений Адвокатським об`єднанням час (1 година) на надання таких послуг. Дослідивши протоколи судових засідань, суд апеляційної інстанції зазначає, що представник позивача адвокат Крайз О.І. був присутнім у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду 02.09.2020, 06.10.2020, а тому вказаний в акті прийому-здачі наданих послуг від 08.10.2020 витрачений час на участь у судових засіданнях (1,5 години) судова колегія вважає обґрунтованим. При цьому, колегією суддів відхиляються заперечення Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" про те, що вказаний представником позивача витрачений час є значно завищеним, не відповідає принципам співмірності та розумності. Так, у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, викладено правову позицію, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, додатковій постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/5229/19. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав. При цьому, заявляючи клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн, відповідач не зазначає обґрунтованих доводів стосовно неспівмірності, нерозумності визначених сторонами у договорі про надання правової допомоги та акті прийому-здачі наданих послуг вартості послуг (написання відзиву на апеляційну скаргу, участі у судовому засіданні) та понесених у зв`язку з цим витрат заявником. Таким чином, колегія суддів відхиляє як необґрунтоване заявлене клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, суд апеляційної інстанції беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат, виходячи з такого. Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору поставки від 01.07.2016 №01-07 щодо своєчасної оплати отриманого від позивача товару. При цьому, відповідач не заперечував факт отримання товару за вказаним договором поставки. Тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу (поставки). У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту поставки товару і його оплати, судова практика є сталою (тим більше, що відповідач навіть не заперечує факт поставки та порушення строків розрахунків). Спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Отже, незважаючи на значну суму позову 618701,46 грн, враховуючи характер даного спору щодо стягнення заборгованості за договором поставки, без будь-яких особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, для Адвокатського об`єднання дана справа є звичайним розрахунковим спором. Крім того, на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція позивача вже була сформована, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано. Апеляційний господарський суд зауважує, що у цій частині доводи позивача фактично обґрунтовані вчиненням дій, які були актуальні під час звернення із позовною заявою та розгляду її у суді першої інстанції, за результатами якого вже було стягнено витрати на професійну правничу допомогу. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиправданим видається застосування Адвокатським об`єднанням подвійної ставки послуг адвоката за одну годину (4723,00 грн * 2 = 9446,00 грн) з урахуванням надання правової професійної допомоги у даній справі незначної складності у суді апеляційної інстанції, оскільки такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер. Судова колегія зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, однак, суд має оцінити рівень адвокатських витрат з урахуванням того, чи є їх сума обґрунтованою. Відтак, здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, суд апеляційної інстанції виходить із встановленої договором №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019 ставки послуг Адвокатського об`єднання за одну годину у розмірі 4 723,00 грн. Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що 2,5 годин витраченого Адвокатським об`єднанням часу * встановлену договором №300620/НК про надання правової допомоги від 02.01.2019 ставку послуг Адвокатського об`єднання за одну годину у розмірі 4723,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 11807,50 грн. Разом з тим, за результатами розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20 Східним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення з СПРАТ "Охоче" на користь ТОВ "Новакорм" 9613,89 грн інфляційних збитків та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову, у зв`язку з чим викладене резолютивну частину рішення в новій редакції про часткове задоволення позову. Частиною 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" (вх.№ 1870) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/1013/20, витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог. Отже, враховуючи вищевикладене, зважаючи на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Новакорм" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №9695) та стягнення з СПРАТ "Охоче" на користь ТОВ "Новакорм" 11624,03 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №9695) задовольнити частково. Стягнути з Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" (63262, Харківська область, Нововодолазький район, с. Охоче, вул. Польова, буд. 3, ідентифікаційний код 00852973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, ідентифікаційний код 40557266) 11624,03 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст додаткової постанови складено 26.10.2020. Головуючий суддя В.В. Лакіза Суддя Л.М. Здоровко Суддя Н.О. Мартюхіна