Постанова 4809 № 387/366/20

ПОСТАНОВА Іменем України 26 жовтня 2020 року м. Кропивницький справа № 387/366/20 провадження № 22-ц/4809/1157/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Дуковського О.Л. суддів Єгорової С.М., Письменного О.А. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», інтереси якого представляють за довіреністю - Гребенюк Олександр Сергійович, Крилова Олена Леонідівна ; відповідач - ОСОБА_2 . Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2020 року, у складі головуючого судді Майстера І.П., справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрнутування позову зазначено, що відповідно до умов кредитного договору № б/н від 06.05.2008, укладеного між банком та ОСОБА_2 , позивач надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 12000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку. Відповідач, не виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, а тому станом на 22.03.2020 утворилася заборгованість у сумі 28 293,47 грн., яку в добровільному порядку сплатити не бажає. Заочним рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» в рахунок оплати боргу по кредитному договору № б/н від 06.05.2008 кошти в сумі 16773, 14 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст..625 ЦК України , пенею та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в цій частині у повному обсязі, а в іншій частині залишити без змін. Позивач вважає, що суд першої інстанції незаконно відмовив у стягненні заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК Україна, пенею ,оскільки не в повній мірі було встановлено обставини справи. Вказує, що судом не було враховано, що договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому. Вважає, що відповідач повинен виконувати умови кредитного договору у повному обсязі. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Згідно з ч.1,3 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що згідно анкети-заяви ОСОБА_2 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку від 06.05.2008 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір із ОСОБА_2 . Встановлено, що відповідач змінила прізвище на « ОСОБА_2 », у зв`язку із реєстрацією шлюбу 22.04.2013 (а.с. 8). Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі 260,00 гривень, який вказаний у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача. Відповідач, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримав платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. ОСОБА_2 , погодилася з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, вона ознайомилася і погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані у письмовому вигляді. Вказана заява підписана позичальником - ОСОБА_2 . Звернувшись із даним позовом позивач до кредитного договору додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Кредитка Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. Також, до позовної заяви було додано розрахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.05.2008 станом на 22.03.2020, яка становить - 28293,47 грн. та складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 15187,74 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України в сумі 6247,10 грн.; пені в сумі 5273,23 грн.; штрафів у сумі 1585,40 грн. (а.с.33). Задовольняючи частково позов суд першої інстанції стягнув із відповідача заборгованість по тілу кредиту та штраф. Суд першої інстанції, послався на те, що відсутні підстави вважати, що при укладені кредитного договору було дотримано вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов про які вважав узгодженими банк. Крім того, суд звернув увагу на те, що в анкеті - заяві не міститься строку повернення кредиту, але враховуючі те, що позичальник фактично отримав та використав кредитні кошти, а в добровільному порядку не повернув їх банку, а тому в цій частині позов є обґрунтованим, оскільки порушено права позивача, який вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Також, правильним є висновок суду, що відповідач має сплатити штраф, оскільки вона порушила строки платежів з грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором (заявою), оскільки відповідачка погодилася із умови кредитного договору щодо сплати штрафу при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів, у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, що підтверджується її підписом про ознайомлення з фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що міститься у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.20). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Колегія суддів, погоджується із висновком суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів у справі, підстави для переоцінки яких апеляційним судом відповідно до ст.367 ЦПК України відсутні. В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі не встановлено. Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення. Заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України. Головуючий суддя О.Л. Дуковський Судді С.М. Єгорова О.А. Письменний