Постанова 4852 № 389/770/20 (2-а/389/35/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 389/770/20 (2-а/389/35/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Крижанівського Олександра Олександровича на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 липня 2020 року (суддя першої інстанції Ябчик Н.М.) у справі №389/770/20 за позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Крижанівського Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до суду до Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Крижанівського Олександра Олександровича, в якому скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2264176 від 18.03.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за ст. 132-1 КУпАП відносно позивача є незаконною, оскільки висновок відповідача, що позивач перевозив вантаж, габарити якого перевищують допустимі, не доведено належними та допустимими доказами, які б підтверджували вину позивача у даному правопорушенні, позивач такого адміністративного правопорушення не вчиняв. Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.07.2020 адміністративний позов задоволено. Рішення суду мотивовано відсутністю жодних об`єктивних і беззаперечних доказів, які б підтверджували наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ст.132-1 КУпАП. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач -2, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повністю. Відповідач посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення діяла у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом. З огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, відповідачем винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Крижанівським Олександром Олександровичем прийнято постанову серії ЕАК № 2264176 від 18.03.2020, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. відповідно до ст.132-1 КУпАП. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стали такі, встановлені відповідачем, обставини. 18.03.2020 о 13.17 год. на 48 км автодороги М22 Полтава-Олександрія, керуючи транспортним засобом DAF XF 95.480, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки ТUR 30-3 Classic, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перевозив великогабаритний вантаж, габаритні розміри якого перевищували дозволені (вантаж шириною 2,6 м та висотою 4 м), без відповідного дозволу, чим порушив п.22.5 Правил дорожнього руху. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови. Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про автомобільні дороги», який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг. Статтею 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У відповідності до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 3, 4, 6 Порядку). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п.18 Порядку). Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що контроль на відповідність габаритів вантажу певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу. Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, визначені в ст.251 КУпАП. В даному випадку відповідачем не надано жодних належних доказів дотримання вказаної вище процедури, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам із складенням відповідного документу. В якості доказу вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом. Втім, з дослідженого відеозапису вбачається, що працівник патрульної поліції не здійснював та не фіксував заміри габаритів вантажу на місці зупинки транспортного засобу. Інші докази до оскаржуваної постанови відповідачем не долучались. Відповідач, зазначаючи в постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №2264176 від 18.03.2020, що вантаж, який перевозив на транспортному засобі позивача, перевищує допустимі габарити транспортного засобу, разом з тим у постанові не вказав відомостей стосовно того, яким чином та за допомогою якого обладнання відповідачем встановлено перевищення параметрів. Суд апеляційної також зазначає, що сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Постанова містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження. Інші належні докази на підтвердження наведених в постанові про адміністративне правопорушення обставин сторонами не подані, в матеріалах справи відсутні. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень у своєму рішенні. Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, на інспектора патрульної поліції покладається обов`язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих. У даній справі, суб`єкт владних повноважень не виконав даного обов`язку та не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення. Отже апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про не доведення відповідачем у законодавчо встановлений спосіб факту порушення позивачем п.22.5 Правил дорожнього руху. Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, що мають значення для справи, ухвалив рішення про задоволення позову з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Крижанівського Олександра Олександровича залишити без задоволення. Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 липня 2020 року у справі №389/770/20 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст..272, ч.5 ст.328 КАС України). Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко