Постанова 4851 № 520/3642/2020

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2020 р. Справа № 520/3642/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Бершова Г.Є., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020, м. Харків, повний текст складено 11.06.20 по справі № 520/3642/2020 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про застосування адміністративно-господарського штрафу 172389 від 10.03.2020 щодо ФО-П ОСОБА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 позов залишено без задоволення. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для проведення документального габаритно-вагового контролю, оскільки під час його проведення визначається загальна масса транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Проте з наданих водієм ОСОБА_2 документів можливо було визначити лише вагу транспортного засобу, в той час як у товарно-транспортній накладній та у видатковій накладній не зазначена вага вантажу. За таких обставин наявні підстави для проведення точного габаритно-вагового контролю, що передбачає визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті. Однак, відповідачем не проведено зважування транспортного засобу та вантажу, у зв`язку з чим відстуні належні докази на підтвердження перевищення нормативно допустимої маси транспортного засобу разом з вантажем, та, як наслідок, неправомірність застосування до ФО-П ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу. Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Харківській області (далі - відповідач) надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у користуванні ФОП ОСОБА_1 перебувають транспортний засіб марки DAF, модель XF 105.410, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом-самоскидом марки KRONE, модель SDC 27, номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується договорами оренди (а.с. 7-10). 23.01.2020 зазначеним транспортним засобом з напівпричепом під керуванням ОСОБА_2 здійснювалося перевезення вантажу - плит ПАГ 14 (у кількості 9 шт.), що підтверджується видатковою накладною РН-0000006 від 23.01.2020 та товарно-транспортною накладною 0000000005 від 23.01.2020 (а.с. 11-12). Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області проведено 23.01.2020 рейдову перевірку на а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» 516 км та здійснено зупинку вищезазначеного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 (а.с.38-39). ОСОБА_2 надав для перевірки відповідачу наступні документи: - посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_3 ; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (тягача) марки DAF, модель XF 105.410, номерний знак НОМЕР_1 ; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (напівпричепу-самоскиду) марки KRONE, модель SDC 27, номерний знак НОМЕР_2 ; - документи на вантаж: товарно-транспортну накладну 0000000005 від 23.01.2020 та видаткову накладну РН-0000006 від 23.01.2020. Відповідачем проведено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу з напівпричепом-самоскидом, за результатами якого зазначено, що загальна маса тягача разом з причіпом та вантажем становила 52,61 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу. Про здійснення габаритно-вагового контролю відповідачем складено довідку 0007248 від 23.01.2020 (а.с.18). Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області встановлено надання послуг з перевезення вантажів згідно ТТН з перевищенням вагових обмежень на 31,5 % без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, чим порушено п.22.5 Правил дорожньо руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, відповідальність за що передбачена абз.16 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 188741 від 23.01.2020 (а.с. 20). Також 23.01.2020 відповідачем складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів 0023192 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту 0023192 (а.с.17, 19). 10.03.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ФОП ОСОБА_1 за порушення п. 22.5 ПДР, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000,00 грн, про що складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу 172389 від 10.03.2020 (а.с. 6). Позивач, не погоджуючись з постановою відповідача, звернувся до суду з позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, тому відповідач правомірно застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн, у зв`язку з чим постанова № 172389 від 10.03.2020 є правомірною. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон 2344-ІІІ). Відповідно до статті 6 Закону 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 48 Закону 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Абз.16 ч. 1 ст. 60 Закону 2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства. Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок № 879). Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Положеннями пункту 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Пунктом 16 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Положеннями Порядку № 879 визначено, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті; Відповідно до п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Згідно з пунктом 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Колегія суддів зазначає, що відповідачем проведено документальний габаритно-ваговий контроль, який передбачає, що представники Укртрансбезпеки повинні із документів, наданих особою, що перевіряється визначити вагу вантажу та транспортного засобу, який його перевозить, після чого шляхом додавання визначити їх загальну масу. Судовим розглядом встановлено, що із наданих ОСОБА_2 документів, а саме свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів можливо встановити вагу транспортних засобів. Разом з тим, у видатковій та товарно-транспортній накладних не зазначена маса вантажу, а лише міститься інформація про ПАГ 14 у кількості 9 шт, що свідчить про відстуність у відповідача даних про масу вантажу. Отже, зазначені обставини свідчать про неможливість проведення документального габаритно-вагового контролю. Суд першої інстанції, погоджуючись з позицією відповідача, дійшов помилкового висновку про те, що для визначення маси вантажу достатньо було врахувати кількість плит (9 шт.), зазначених у накладних, та дані щодо їх маси з офіційного сайту виробника (1 шт. - 4,2 т.), та провести арифметичний підрахунок, яким встановлено загальну масу транспортного засобу з вантажем 52,61 т (шляхом додавання власної маси транспортного засобу та вантажу), з наступних підстав. Колегія суддів зазначає, що положення Порядку № 879 не передбачають право Укртрансбезпеки використовувати для проведення документального габаритно-вагового контролю будь-які інші документи чи інформацію, крім тих, що надаються водієм транспортного засобу. Крім того, відповідач, посилаючись на офіційний сайт виробника ПАГ 14, не зазначає його назву, так само як і назву виробника плит. В свою чергу, відповідачем не було проведено й точного габаритно-вагового контролю, оскільки довідка № 0007248 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.01.2020 не містить результатів вагового контролю навантаження на осі транспортного засобу, а також відсутній чек (квитанція, талон, тощо) зважування. Таким чином, оскільки відповідачем не проведено зважування транспортного засобу та вантажу, висновки Укртрансбезпеки про те, що позивачем перевищено нормативно допустиму масу транспортного засобу разом з вантажем, є необґрунтованими. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними доказами наявність підстав для застосування до ФО-П ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 по справі № 520/3642/2020 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172 389 від 10.03.2020. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов