Постанова Черкаський апеляційний суд № 696/839/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження №33/821/506/20 Справа № 696/839/20 Головуючий по першій інстанції Білопольська Н.А. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кам?янського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ТОВ «Докер Плюс» м.Черкаси, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 248641 від 07.08.2020, ОСОБА_1 07.08.2020 о 22 год. 20 хв. у м.Кам`янка по вул.Шевченка керував транспортним засобом ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився приладом «Drager» та у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.9.а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Кам?янського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання директора ТОВ «Докер Плюс» Романенко Ірини Василівни від 25 серпня 2020 року за № 25/09/2020 та рішення загальних зборів трудового колективу ТОВ «Докер Плюс» згідно з протоколом від 01 вересня 2020 року за № 01/09/2020 щодо передачі матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на розгляд трудового колективу. Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн. судового збору. Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Кам?янського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року скасувати та на підставі ч.1 ст.21 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та передати матеріали на розгляд трудового колективу ТОВ «Докер Плюс» для застосування заходів громадського спливу. Закрити справу про адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових норм котрі б передбачали можливість передачі матеріалів на розгляд трудового колективу у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, безпідставно не застосував положення ч.1 ст.21 КУпАП. Вказує, що судом не враховано, що він за місцем проживання та роботи характеризується виключно з позитивної сторони, раніше не притягувався до жодного виду юридичної відповідальності та не порушував ПДР України, визнає свою вину у вчиненому правопорушенні, щиросердечно розкаюється у скоєному, усвідомив протиправність своїх дій та у майбутньому не повторить таких дій. Зазначає, що на його утриманні знаходиться дружина та малолітня дитина, отримана ним на ТОВ «Докер Плюс» заробітна плата є єдиним джерелом його доходу, а позбавлення його права керування транспортним засобом фактично призведе до його безробіття та втрати джерела доходу, що вкрай негативно вплине на матеріальне становище його родини, в свою чергу суд першої інстанції не проаналізував вказане та не врахував наявність обставин, що по пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що на час вчинення ним правопорушення, складання протоколу, так і на час розгляду справи судом, за ч.1 ст.130 КУпАП відсутня відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а тому кваліфікація його дій за даною нормою є помилковою та не узгоджується з ч.2 ст.58 Конституції України, ст.8 КУпАП. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, та апелянтом неоспорюються. Вважаю, апеляційні вимоги ОСОБА_1 щодо необхідності скасування оскаржуваної постанови та на підставі ч.1 ст.21 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, передавши матеріали на розгляд трудового колективу до задоволення не підлягають. Так, відповідно до ч.1 ст.21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, може бути звільнена від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу. Умовою такого звільнення є переконання про те, що до особи доцільно застосувати захід громадського впливу. Таке переконання ґрунтується на даних про характер вчиненого правопорушення у поєднанні із даними про особу правопорушника. При вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_1 від відповідальності із передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу необхідно з`ясувати питання щодо узгодженості такого звільнення із завданнями КУпАП та метою адміністративного стягнення. Відповідно до ст.1 КУпАП завданнями цього кодексу є, в тому числі, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі точного і неухильного додержання законів України. За змістом ст.23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне стягнення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Аналіз указаних правових норм, у поєднанні із характером вчиненого правопорушення, дає підстави стверджувати про неможливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності із зазначених вище підстав, оскільки таке звільнення не буде сприяти виконанню завдань КУпАП, а накладення на ОСОБА_1 стягнення є необхідним для досягнення його мети у виді запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Наведене у своїй сукупності вказує на правильність ухвалення судом першої інстанції рішення щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення, тому слід відмовити апелянту у звільненні його від адміністративної відповідальності із передачею матеріалів на розгляд трудового колективу. За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування постанови Кам`янського районного суду Черкаської областівід 09 вересня 2020 року та передачу на розгляд трудового колективу адміністративної справи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, вважаю безпідставними та необґрунтованими. При призначенні адміністративного стягнення судом належним чином виконані вимоги ст.33 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, вважаю постанову суду законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування чи зміни відсутні. Також враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити директору ТОВ «Докер Плюс» Романенко І.В. у задоволенні клопотання від 15 жовтня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу, яке подане до суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Відмовити у задоволенні клопотання директора ТОВ «Докер Плюс» Романенко І.В. від 15 жовтня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу. Постанову Кам?янського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба