LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814554/9714/20

від 03.03.2021 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/9714/20 Номер провадження 33/814/147/21Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Томилко В. П. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Томилко В.П. з секретарем Гавриленко Л.М. , з участю захисника Гончаренка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Гончаренка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Октябрського районного суду м.Полтава від 09 грудня 2020 року, якою,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Арсенівка Зіньківського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працює водієм ТОВ «Складцем»,- визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. .Стягнуто судовий збір в сумі 420 грн 40 коп. Згідно з постановою судді, 12 жовтня 2020 року, о 05 год 03 хв, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки GEELY FC MR 7180,д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Харківське Шосе, 13 у м.Полтава в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в лікаря нарколога в ПОНД, що засвідчено висновком №493 від 12.10.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Приймаючи рішення по справі суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами. Не погодившись з даним рішенням судді місцевого суду, адвокат Гончаренко О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову судді, передати його на поруки трудового колективу ТОВ «Складцем». В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не мотивував відмову в задоволенні клопотання адвоката, щодо передачі правопорушника на поруки трудовому колективу. Зазначає, що в матеріалах справи мається відповідне клопотання від керівництва трудового колективу, за підписом керівника підприємства. Заслухавши представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та оцінивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно з положеннями ч.7 ст.294КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на докази , які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення , згідно якого ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння , що підтверджено висновком медичного огляду. Оцінивши зазначені докази суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі, позиція апелянта в цілому зводиться до того , що судом безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання , про передачу на поруки трудовому колективу. За нормою ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно ч.1 ст.21КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. З аналізу наведеної норми закону вбачається, що можливість звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд громадської організації для застосування заходів громадського впливу, що передбачено ст.21 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду, і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності, при цьому можливість її застосування передусім залежить від характеру вчиненого адміністративного правопорушення. Враховуючи значну суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами, апеляційний суд погоджується з висновками районного суду про відсутність підстав для передачі ОСОБА_1 на поруки трудовому колективу. При цьому в клопотанні не зазначено вагомих обставин, які могли б бути підставами передачі на поруки трудовому колективу, що унеможливлює застосування положень ст.21 КУпАП. Відповідно до положень ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийдуть до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. Цих вимог місцевим судом не було дотримано з огляду на наступне. Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. 01.07.2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Відповідно до п.171 ч.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» до Кримінального кодексу України включено ст.286-1КК України в наступній редакції: «Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування - караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, - караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років». Таким чином, правопорушення, а саме, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, під впливом наркотичних чи психотропних речовин, з 01.07.2020 року віднесені до кримінальних проступків, а відповідна норма КУпАП, яка передбачала адміністративну відповідальність за такі діяння, втратила чинність. За змістом матеріального закону ст. 286-1 КК України, яка на сьогодні є чинною, та була чинною на момент події, підлягає застосуванню в даному випадку, а тому притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за наведених вище підстав є неможливим, а відтак постанова суду у частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність. За наведених обставин приходжу до висновку про необхідність застосування у даному випадку положень ст. 253 КУпАП, тобто направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення прокурору. Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. У зв`язку викладеним, приходжу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі ч.2 ст.284 КУпАП, а матеріали справи передачі керівникові Полтавської місцевої прокуратури, в порядку ст. 253 КУпАП. Таким чином, апеляційну скаргу захисника Гончаренка О.В. необхідно задовольнити частково , постанову суду скасувати, а провадження направити прокурору. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Гончаренка О.В. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову судді Октябрського районного суду м.Полтава від 09 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити, а матеріали провадження передати керівникові Полтавської місцевої прокуратури для прийняття рішення відповідно до ст. 214 КПК України. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського Апеляційного суду В.П. Томилко.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»