Постанова 4811 № 464/2451/20

Справа № 464/2451/20 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В. Провадження № 33/811/1138/20 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі : судді Белени А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Хамуляка М.М. на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 03 серпня 2020 року, встановив : Постановою судді Сихівського районного суду м.Львова від 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420(чотириста двадцять) грн 40 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, 04 травня 2020 року о 08 год 45 хв. по вул. Хуторівка, 25 у м.Львові, керував транспортним засобом марки «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_2 в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП. На постанову судді представник ОСОБА_1 адвокат Хамуляк М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП закрити. Вважає зазначену постанову незаконною, постановленою без дотримання норм процесуального та матеріального права. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що при розгляді справи була допущена неповнота з`ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийнятого рішення, а викладені в постанові судді висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення покликається на докази, які відсутні в матеріалах справи, зокрема, висновок, щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп`яніння. ОСОБА_1 та його представник адвокат Хамуляк М.М. в суд апеляційної інстанції не прибули, адвокат Хамуляк М.М. подав заяву про розгляд справи у їх відсутності. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 04.05.2020 серії ОБ №212717 який був складений в присутності ОСОБА_1 ; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.03.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані сп`яніння; результатами дослідження біологічного середовища тест-системами від 04.05.2020, відповідно до якого у сечі ОСОБА_1 виявлено амфетамін, марихуану, морфін/опіати; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.05.2020; довідкою з інформацією з бази даних «Національна автоматизована інформаційна система»; довідкою з інформацією з інформаційно-аналітичної системи АРМОР; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №710620 від 04.05.2020; копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.03.2020 №221 та іншими матеріалами справи. Апеляційний суд не приймає до уваги доводів апелянта про відсутність в матеріалах справи висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , з метою виявлення стану сп`яніння, оскільки такий висновок знаходиться в матеріалах справи (а.с. 3), крім того, до даного висновку долучено результати дослідження біологічного середовища тест-системами від 04.05.2020, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння. Що стосується доводів апелянтів про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із скасуванням адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, то такі є безпідставними, виходячи з наступного. Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п.4 розділу І вищезазначеної Інструкції ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Факт керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також сам факт відмови на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан сп`яніння становить закінчений склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Частина 2 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення був складений стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП у зв`язку з тим, що він будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, 04 травня 2020 року о 08 год 45 хв. по вул. Хуторівка, 25 у м.Львові, керував транспортним засобом марки «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_2 в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, що зазначено в самому протоколі. Таким чином, порушення ОСОБА_1 вимог 2.9а ПДР України є доведеним, його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Відтак, вважаю, що суд у відповідності зі ст. 252 КУпАП повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Хамуляка М.М. - залишити без задоволення. Постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 03 серпня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП залишити без змін Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду А.В.Белена