Постанова Запорізький апеляційний суд № 310/5510/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/5510/20 Головуючий в 1 інст. Маринін О.В. Провадження № 33/807/720/20 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Амельченко М.Д. на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 4 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, стягнуто судовий збір, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови суду першої інстанції, 3 вересня 2020 року о 4 год. 40 хв. ОСОБА_1 по вул. Мічуріна, буд. 101 в м. Бердянську керував автомобілем ГАЗ 2410, державний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що встановлено висновком приладу Драгер 0074 в присутності двох свідків (результат 0,98 % проміле). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Амельченко М.Д. просить постанову суду скасувати, оскільки вважає її такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вказує на те, що у судовому засіданні першої інстанції не були допитані свідки, які були присутні під час складання протоколу. Крім того, зазначає, що на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення були присутні лише працівники поліції, інші особи до складання протоколу не залучались, хоча в ньому зазначені. Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення додається акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів. Вказує на те, що «Драгер», як спеціальний засіб рішенням Київського апеляційного суду по справі №759/21201/19 від 7.02.2020 року був визнаний поза законом, а тому вищезазначений акт не може бути визнаний належним доказом. Крім того, апелянт зазначає, що у ОСОБА_1 кров на аналіз не брали, а тому говорити про те, що у нього - 0,98 % проміле неможливо. Також вказує, що є не зрозумілим чому на стан сп`яніння у відсотках, а не в промілях. Захисник в своїй апеляційній скарзі стверджує, що поданий DVD-диск, як додаток до протоколу в якості доказу на підтвердження здійснення правопорушення, суперечить вимогам ст. 99 КАСУ, оскільки не засвідчений електронним цифровим підписом, а тому суд не може брати його до уваги. Крім того, відсутній пристрій на якому було здійснено відеозапис, та оригінал відеозапису. Також, вказує на те, що ОСОБА_1 в порушення нормам ст. 268 КУпАП та Конституції України було заборонено в допуску адвоката, оскільки його було затримано. Вважає, що суд повинен був викликати лікаря, який проводив освідування, оскільки відсутні докази самого освідування та відповідно до пояснень, посада лікаря невідома, а освідування повинен проводити лікар - нарколог. Таким чином, захисник вказує на те, що не зрозуміло яким чином освідування проводить особа, яка не має на це право, при цьому не відомо яким способом. Крім того, вважає, що потрібно витребувати оригінал відеозапису, тому що подія тривала великий проміжок часу. Крім того, із наданого до матеріалів справи відеозапису події вбачається, що на ньому не зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення, наявне відео не підтверджує факти, викладені в протоколі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. До апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник не прибули, але від захисника ОСОБА_1 - адвоката Амельченко М.Д., надійшла заява, в якій він просить розгляд апеляційної скарги провести без участі ОСОБА_1 та його захисника. Перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 101576 від 3 серпня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 2410, державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки в присутності двох свідків за допомогою технічного приладу Драгер 0074 (результат - 0,98 %) (а.с. 2); роздруківкою з приладу «Драгер Алкотест 6820» про проведення тестування, результатом якого становить - 0,98 % (а.с. 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 позитивний та складає - 0,98 % (а.с. 3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що були свідками проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, який показав позитивний результат та встановив - 0,98 % проміле (а.с. 4-5), рапортом інспектора взводу 2 роти 2 батальйону №4 УПП в Дніпропетровській області Войтушенка І., який пояснив, що 3 серпня 2020 року зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з ним були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах з порожнини рота, нечітка мова, після чого йому було в присутності двох свідків запропоновано пройти медичний огляд за допомогою приладу Драгер, який показав результат - 0,98 % проміле (а.с. 6). В суді першої інстанції ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав повністю та показав, що напередодні зупинки вживав алкогольні напої. Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Що стосується доводів апеляційної скарги, то вони є необґрунтованими з огляду на наступне. Так, як вбачається із постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював, клопотання про виклик свідків не заявляв, а тому, судом першої інстанції було прийнято рішення з урахуванням наданих доказів до матеріалів справи та пояснень особи, яка притягувалась до відповідальності. Відтак твердження апелянта, що не були допитані свідки, є неприйнятими через відсутність такого клопотання про виклик свідків у суді першої інстанції. Також твердження апелянта щодо відсутності свідків на місці складання протоколу про адміністративні правопорушення є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, зокрема, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили проходження на місці зупинки ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 4-5). Крім того, такі свідки вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, що вказує на присутність їх під час складення такого протоколу та засвідчується їх підписами (а.с. 2). Доводи захисника про безпідставне застосування під час проведення огляду на стан сп`яніння алкотестеру Драгер 0074 через те, що даний прилад рішенням Київського апеляційного суду по справі №759/21201/19 від 7 лютого 2020 року був визнаний поза законом, є безпідставними, оскільки огляд згідно матеріалів справи був проведений із застосуванням приладу «Drager alcotest 6820» (а.с. 1) вказаний прилад входить до переліку дозволених засобів для проведення огляду на стан сп`яніння згідно із наказом Держаної служби лікарських засобів від 29.12.2014 № 1529, строк дії свідоцтва якого необмежений, а тому огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проведено за допомогою спеціального технічного засобу, дозволенного на території України. Також, незгоду із застосування при огляді газоаналізатору Драгер 0074 ОСОБА_1 не висловлював, а його захисник висловив лише в апеляційній скарзі. Під час проведення самого огляду та безпосередньо після нього жодних зауважень з зазначеного приводу не було. Крім того, у вказаній постанові Київського апеляційного суду йдеться посилання на інший газоаналізатор, а саме, газоаналізатор «Драгер Alkotest 6810», який взагалі не має відношення до даного провадження. Також, відповідно до розділу II п.п. 1, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 року №1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами вказаної Інструкції поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Долученим в якості доказу чеку про тестування на алкоголь, який встановив в наявності крові ОСОБА_1 0,98 проміле алкоголю не вбачається порушення поліцейськими вимог вказаної Інструкції. Доводи апелянт з приводу того, що у ОСОБА_1 не брали для проведення аналізу кров, а тому долучений результат тесту є недопустимим доказом суперечать вимогам вищезазначеної Інструкції, оскільки кров для дослідження біологічного середовища може використовуватися тільки при проведенні огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я, і в разі якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 Інструкції (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук). Із матеріалів справи, вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, що ніким не заперечувалось, а тому доводи щодо порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння не відповідають дійсності. Доводи захисника про те, що поданий DVD - диск як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 99 КАСУ є незрозумілими через відсутність такого диску в матеріалах справи. Крім того, оскільки вказаний диск відсутній в матеріалах справи посилання в своїй апеляційній скарзі на відеозапис, на якому нібито не зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є також необґрунтованими. Крім того, в апеляційній скарзі захисник вказує на порушення поліцейськими процесуальних прав ОСОБА_1 , які передбачені ст. 268 КУпАП, а саме, щодо допуску адвоката. Такі доводи також не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується його підписом у відповідній графі (а.с. 2). Також тільки в апеляційній скарзі захисник вказує на порушення таких прав ОСОБА_1 , оскільки, а ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а ні в суді першої інстанції ОСОБА_1 або його захисником такі факти не наводились. Твердження, про те, що судом першої інстанції не викликаний лікар, який проводив освідування, також є неприйнятними, оскільки, як вже зазначалось раніше, огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу, а не лікарем у відповідному медичному закладі. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, щодо наявності вини в діях правопорушника, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Амельченко М.Д. залишити без задоволення. Постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 4 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 310/5510/20