Постанова Запорізький апеляційний суд № 310/2384/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/2384/20 Головуючий в 1 інст. Морока С.М. Провадження №33/807/496/20 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 жовтня 2020 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисників - адвокатів Хіжнякова І.В., Ями Д.М. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційними скаргами останнього та його захисника - адвоката Хіжнякова І.В. на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23червня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн. Згідно з постановою суду, 31 березня 2020 року о 01 годині 10 хвилин ОСОБА_1 в м. Бердянськ Запорізької області по вул. Європейська, біля будинку 51, керував автомобілем ЗАЗ Daewoo Т13110 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 0563» (результат 2,35 ). Від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків. В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та його захисники - адвокат Хіжняков І.В., Яма Д.М. просять постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх вимог зазначають, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення, не сприяв повному, всебічному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Також апелянти зазначають, що фабула адміністративного правопорушення, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №060553 від 31 березня 2020 року, не відповідає дійсним обставинам. В дійсності, ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ ДЄУ», державний номер НОМЕР_1 , але в той час, коли до нього підійшли співробітники поліції, не керував, а знаходився в салоні свого авто та розмовляв по мобільному телефону. На пропозицію співробітників поліції пройти медичний огляд за допомогою алкотестера Драгер 6810 відповів згодою, та продувши його, погодився з отриманими результатами, а тому подальша пропозиція співробітників проїхати ще й в медичний заклад, була аналогічною та такою, що не відповідала вимогам ч.2 ст.266 КУпАП Тим не менш, такі дії, за висновком поліцейського СРПП Бердянського ВП ГУНП, кваліфіковані за ознаками порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України» та утворюють диспозицію частини 1ст. 130 КУпАП. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 березня 2020 року, проведеного там, де співробітники поліції побачили ОСОБА_1 , в нього було встановлений стан алкогольного сп`яніння 2,35% із застосуванням такого прибору, який заборонений до застосування на території України з 2016 року. Таким чином, газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», фактично не був дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на день проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 31 березня 2020 року. Тим не менш, з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_1 не відреагував на пропозицію проїхати до лікарняного закладу та пройти медичний огляд в цьому закладі, співробітники поліції повинні були б скласти відносно нього протокол за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП, зазначивши при цьому на порушення п.2,9а ПДР. В даному конкретному випадку протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено за ознаками порушення ним п.2.5 ПДР, пункт якого він в дійсності не порушував, а тому складання протоколу за вищезазначеною ознакою є неприпустимим. У доповненнях до апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_2 адвокат Яма Д.М. зазначає, що повністю підтримує доводи, викладені в цій апеляційній скарзі, та просить суд звернути увагу на такі обставини. Зазначений протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі має бути зазначено серед іншого: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. ОСОБА_1 інкриміновано одночасно два правопорушення: керування ТЗ у стані алкогольного сп`яніння, відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому в тексті протоколу зазначено лише про порушення особою пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Також адвокат ОСОБА_3 зазначає, що посилання поліції на дані алкотестера є неспроможними. Встановлення змісту алкоголю в організмі водія, зокрема у видихуваному повітрі, повинно здійснюватися сертифікованим приладом, який прийшов повірку. Будь-які експрес тести-смужки, в тому числі «Алкотест», до таких приладів не відносяться. Відповідно до п. 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними. Відповідно до п. 3 Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2010 року № 33, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 року за № 262/17557, спеціальними технічними засобами для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є зокрема газоаналізатор "Alcotest 6810". Вимоги, які поширюються на медичні вироби та допоміжні засоби до них, а також встановлюють умови введення їх в обіг та експлуатацію, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753 "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів". Відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення Газоаналізатор "Draper Alcotest 6810" не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Відповідно до наказу МОЗ України від 10 лютого2010 року № 95 строк дії свідоцтва приладу "Draper Alcotest 6810" про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року вичерпаний 10 лютого 2015 року Таким чином, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою технічного приладу, який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України, а тому такий огляд проведений із порушенням вимог Інструкції, і його результати є недійсними. Заслухавши ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Хіжнякова І.В., Ями Д.М., які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційних скаргах, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №060553 від 31 березня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом ЗАЗ Daewoo Т13110 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 0563» (результат 2,35 ). Від проходження медичного огляду у закладі охорони здоровя відмовився в присутності двох свідків; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; від надання пояснень в протоколі та на окремому аркуші ОСОБА_1 відмовився, будь-яких заяв чи клопотань не надавав; направленням для проведення огляду до Бердянського психоневрологічного диспансеру від 31 березня 2020 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в яких зазначено, що вони були присутні при проведені огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу «Drager Alcotest» (результат 2,35‰), також в їх присутності ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що останній відповів відмовою; диском з відеозаписом, на якому зафіксовано, що за кермом автомобіля ЗАЗ Daewoo реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував ОСОБА_1 , що ним і не заперечується. На відео чітко видно, що вказаний транспортний засіб перебував на проїзній частині дороги, а не стояв на узбіччі, як стверджує ОСОБА_1 , крім того, на автомобілі горіли не аварійній вогні, а підфарники; копією постанови від 31 березня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за адміністравтине правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Вказані докази узгоджуються з відомостями повідомлення: ЄО №6482 від 31 березня 2020 року 01:33:52 до Бердянського ВП ГУНП в Запорізький області 31 березня 2020 року о 01-32 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що у зазначений час за адресою м. Бердянськ, вул. Європейська, буд.51, інспектор СРПП м.Бердянськ по вул. Європейська біля будинку 51 зупинив авто ЗАЗ Daewoo Т13110 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_1 , у ході спілкування з яким були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Заявник інспектор СРПП №1 Бердянського ВП ГУНП в Запорізький області ст. лейтенант поліції Лещенко Д.І. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Об`єктивних даних про те, що докази у справі сфальсифіковані, як про це стверджує сторона захисту, суду не надано. Додаткові докази, досліджені при апеляційному розгляді, правильності цих висновків не спростовують. Так, при апеляційному розгляді ОСОБА_1 в цілому підтвердив свої пояснення, які надані в суді першої інстанції, та наполягав на тому, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, а знаходився в своєму автомобілі, який стояв на узбіччі з ввімкненими аварійними вогнями. Також зазначив, що суд першої інстанції його засудив за те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Але водієм транспортного засобу він не був, не керував автомобілем, всі вимоги поліцейських виконав. Йому призначили безкоштовного адвоката ОСОБА_6 , який у судове засідання не з`явився. Він просив відкласти розгляд справи на день, для того, щоб укласти договір з платним адвокатом, але в цьому було відмовлено. Він залишив автомобіль 30 березня 2020 року по вул. Європейський, після чого вжив алкоголь. Був у машині, викликав знайомого ОСОБА_7 , щоб той приїхав до місця парковки та відвіз його. Коли він телефонував, під`їхали поліцейські, почали складати протокол. Було помітно, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, але він не керував транспортним засобом. Він пройшов огляд на стан сп`яніння, з результатом огляду він погодився, їхати до медичного закладу відмовився, так як не керував автомобілем. Потім ОСОБА_1 зазначив, що і з результатами огляду він не погодився. В той же день відносно нього інспектором була винесена постанова за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП. Допитаний при апеляційному розгляді поліцейський ОСОБА_8 , яким складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та інші матеріали, зазначив, що в той день він заступив на службу з іншим поліцейським ОСОБА_9 та вони рухались у службовому автомобілі по вул.Європейській з проблисковим маячком. Вони наблизились до транспортного засобу ЗАЗ Daewoo, який не пропустив патрульний автомобіль. Цей автомобіль зупинився на проїжджій частині та перегородив рух. При спілкуванні з водієм у останнього встановлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків за допомогою технічного засобу «Drager Alcotest», результат позитивний 2,35 % проміле. Пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Свідків запросили на місці зупинки транспортного засобу ЗАЗ Daewoo. Свідками були особи, які проїжджали повз в різних транспортних засобах. Двоє свідків були присутні при обстежені на стан сп`яніння ОСОБА_1 та при оформленні матеріалів. Він не пам`ятає, кого зі свідків зупинили першим. У протоколі він зазначив п.2.5 ПДР, оскільки було незрозуміло, чи погоджується ОСОБА_1 з результатами огляду чи ні, оскільки останній був дуже п`яний. Пояснення свідків підписував він, підпис під поясненнями належить йому. Було темно і він не виправив верхню частину пояснень, де у печатному тексті зазначено прізвище інспектора ОСОБА_9 . На думку суду апеляційної інстанції, твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, в той час, коли до нього під`їхав патрульний автомобіль, є непереконливими та окрім іншого спростовуються відеозаписом, долученим до протоколу, який був відтворений і при апеляційному розгляді, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не просто знаходився за кермом транспортного засобу, але й керував ним. При цьому, як зазначено вище, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 знаходився на проїжджій частині, а не у місці для парковки. З приводу доводів сторони захисту про неправомірне використання поліцейськими при огляді ОСОБА_1 технічного приладу Газоаналізатор "Draper Alcotest 6810", у зв`язку з тим, що у вказаного спецзасобу відсутній сертифікат відповідності; крім того, зазначений газоаналізатор відсутній у державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України медичних виробів; строк дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року «Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com, Alcotest 6510, Alcotest 6810» виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Germany) (наказ МОЗ України від 10 лютого 2010 року № 95) вичерпаний 10 лютого 2015 року, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Пунктами 1 та 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", який набрав законної сили 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Цим Законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року. Згідно з Державним реєстром затверджених типів засобів вимірювальної техніки, газоаналізатори виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA Revalstraвe 1, 23560 Lubeck, Germany, мають сертифікат перевірки типу UA.TR.002 102-17 Rev.1 від 15 жовтня 2019 року, строк дії якого встановлено до 5 жовтня 2027 року. Окрім того, згідно з Наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 "Про державну реєстрацію медичних виробів" (далі - Наказ), Газоаналізатор Drager Alkotest відноситься до переліку зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до Державного реєстру медичної техніки та виробів технічного призначення. Вказаний газоаналізатор має свідоцтво про державну реєстрацію №14455/2014, у якого необмежений строк дії. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Отже, огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, дозволеного до використання на території України, а доводи сторони захисту про протилежне є помилковими. Крім того, свою незгоду із застосуванням при огляді газоаналізатору Drager Alcotest 6810 ОСОБА_1 висловив лише в апеляційній скарзі, а під час самого огляду та безпосередньо після нього жодних зауважень з зазначеного приводу не виказував. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про надання йому сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, який мали намір використати при його огляді, та цю вимогу було проігноровано. Посилання ОСОБА_1 та його захисників на те, що у поліцейських не було підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу, у зв`язку з чим були порушені вимоги ст.266 КУпАП, є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи. Те, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджено результатами огляду, проведеного поліцейським, зафіксованими у відповідному акті огляду, який підписаний свідками; письмовими поясненнями свідків, а також відеозаписом, згідно з яким, координація рухів у ОСОБА_1 була явно порушена. Результати огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, свідчать про те, що підозри поліцейських щодо стану сп`яніння ОСОБА_1 були небезпідставні. Доводи апелянта про те, що в протоколі замість порушення п.2.9 ПДР України, зазначено п. 2.5 ПДР України, жодним чином не спростовує наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого саме ч.1 ст.130 КУпАП, про що і було складено протокол. Поліцейський ОСОБА_8 пояснив, чому після проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки транспортного засобу останньому було запропоновано пройти огляд ще і в медичному закладі, а саме: через неможливість зрозуміти з поведінки водія, який був «дуже п`яний» - чи то погоджується він з результатами огляду чи то ні. Проте, від медичного огляду в медичному закладі ОСОБА_10 відмовився, що останній не заперечує і в самій апеляційній скарзі, окрім того, вказує на те, що він дійсно проходив огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та не оспорює результати такого огляду. З врахуванням викладеного, відомості, відображені у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення про те, що: ОСОБА_10 керував автомобілем у стані сп`яніння; огляд на стан сп`яніння проводився з використанням спеціального технічного засобу, а також про те, що від проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_10 відмовився, повністю відповідають фактичним обставинам справи, які підтверджені доказами, доданими до протоколу. Протокол складений з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та істотних недоліків, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не має. Порушень з боку поліцейських при оформлені даного адміністративного матеріалу не вбачається. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, суд не вийшов за межі складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, а доводи сторони захисту про протилежне, суперечать матеріалам справи. Те, що при розгляді справи не були заслухані свідки, письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи, не завадило суду повно і всебічно з`ясувати всі обставини справи та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Більш того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків, ставити під сумнів достовірність яких жодних підстав немає, оскільки ці пояснення узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Те, що пояснення свідків оформлені на бланку, у якому надруковано прізвище поліцейського ОСОБА_9 , а фактично пояснення оформлені та підписані поліцейським ОСОБА_8 , само по собі не свідчить про фальсифікацію матеріалів справи, як про це зазначає сторона захисту. Доводи поліцейського ОСОБА_8 з зазначеного приводу, наведені при апеляційному розгляді (відображені вище), на думку суду апеляційної інстанції, є переконливими. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. Суд правильно встановив фактичні обставини справи та свої висновки належним чином вмотивував. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Те, що справу розглянуто судом першої інстанції без участі захисника, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки як вбачається з матеріалів справи, суд надав ОСОБА_1 достатньо часу для залучення захисника, за клопотаннями останнього з цього приводу судові засідання неодноразово відкладались, але ОСОБА_1 на день розгляду справи 23 червня 2020 року захисника так і не залучив. На думку суду апеляційної інстанції, така процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчить про намагання останнього затягнути розгляд справи в суді першої інстанції, у зв`язку з чим, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи у відсутність захисника. Отже, порушення права на захист ОСОБА_1 при розгляді справи судом першої інстанції не вбачається. При апеляційному розгляді ОСОБА_1 також мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, в т.ч. і право на захист, проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту не спростовані. Доводи, викладені в апеляційних скарзі, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Хіжнякова І.В., Ями Д.М. залишити без задоволення. Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 310/2384/20