Ухвала КАС ВС № 200/10927/19-а

УХВАЛА 23 жовтня 2020 року м. Київ справа № 200/10927/19-а адміністративне провадження № К/9901/25462/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 200/10927/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, установив: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій щодо нарахування пені у розмірі 817572,16 грн та зобов`язання відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки шляхом виключення пені по податку на додану вартість в сумі 817572,16 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення заступника начальника Офісу великих платників податків ДФС № 6 від 26 квітня 2019 року про нарахування процентів за користування розстроченням приватному акціонерному товариству «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу». Зобов`язано Офіс великих платників податків ДПС відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» шляхом виключення пені по податку на додану вартість в розмірі 817572,16 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року було повернуто. 05 жовтня 2020 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС. Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України. У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не наведено правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, оскільки, на думку скаржника, такий висновок відсутній. Водночас Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. У поданій касаційній скарзі скаржник чітко не вказав, яку норму права суд апеляційної інстанції застосував неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду (в контексті предмета спору у цій справі). Крім того, встановлена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС підстава касаційного оскарження судових рішень передбачає саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, а не відсутність посилання в оскаржуваному судовому рішенні на висновок Верховного Суду. Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 200/10927/19-а - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов