Ухвала КАС ВС № 671/116/19

УХВАЛА 22 жовтня 2020 року Київ справа №671/116/19 адміністративне провадження №К/9901/25650/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу «Хмельницького окружного суду» від 22 квітня 2020 року та ухвалу «Вінницького Апеляційного суду» від 15 вересня 2020 року у справі №671/116/19 за позовом ОСОБА_1 до Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі Стаднійчук В.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, УСТАНОВИВ: 07 жовтня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвали «Хмельницького окружного суду» від 22 квітня 2020 року та «Вінницького Апеляційного суду» від 15 вересня 2020 року у справі №671/116/19. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Згідно пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, найменування суду касаційної інстанції та реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, судові рішення, що оскаржуються. Втім, у касаційній скарзі невірно зазначено найменування суду касаційної інстанції та не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Поряд з цим, у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржує ухвали «Хмельницького окружного суду» від 22 квітня 2020 року та «Вінницького Апеляційного суду» від 15 вересня 2020 року у справі №671/116/19, проте з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у цій справі наявні ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року та Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року. Також, в тексті касаційної скарги міститься посилання, що в постанові «Сьомий Апеляційний адміністративний суд не до кінця розібрався з доказами», проте у прохальній частині мова йде лише про скасування ухвали «Хмельницького окружного суду» від 22 квітня 2020 року та Вінницького Апеляційного суду» від 15 вересня 2020 року у справі №671/116/19, тому скаржнику необхідно вірно зазначити назви судів попередніх інстанцій та реквізити судових рішень, що оскаржуються. Поряд з цим, згідно пункту 3 частини першої статті 333 КАС України у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Статтею 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом (частина перша). У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (частина друга). У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали (частина третя). За приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. В порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, касаційна скарга не містить підстав для касаційного оскарження, передбачених статтею 328 цього Кодексу підстави. Касаційна скарга містить лише посилання на фактичні обставини справи без зазначення того у чому конкретно полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, водночас наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору, на підставі частини третьої статті 82 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. З огляду на викладене, оскільки скаржник не надав належних доказів неможливості сплати судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19. Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн. Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 2102 грн. Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн і надати докази на підтвердження його сплати або ж надати докази неможливості сплати судового збору. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин відповідно до норм статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме: зазначити вірну назву суду касаційної інстанції, зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, зазначити вірну назву судів попередніх інстанцій та вірні реквізити оскаржуваних рішень, зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, сплатити судовий збір або ж надати належні докази незадовільного майнового стану для можливості звільнення від сплати судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332, КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу «Хмельницького окружного суду» від 22 квітня 2020 року та ухвалу «Вінницького Апеляційного суду» від 15 вересня 2020 року у справі №671/116/19 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк , Судді Верховного Суду