Постанова 4824 № 367/1018/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 367/1018/18 № апеляційного провадження: 22-ц/824/7770/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Карабаза Н.Ф. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 20 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська Компанія Коцюбинське» Храмченко Лариси Федорівни на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська Компанія Коцюбинське») про усунення порушень прав споживача комунальних послуг та визнання недійсною вимоги сплати грошових коштів, зобов`язання зробити перерахунок сум за спожиті комунальні послуги,- В С ТА Н О В И В : У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» про усунення порушень прав споживача комунальних послуг та визнання недійсною вимоги сплати грошових коштів, зобов`язання зробити перерахунок сум за спожиті комунальні послуги. В обґрунтування позовної заяви, позивач посилається на те, що є власником житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказане майно набуте ним 10 січня 2017 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14січня 2017 року. 16 січня 2017 року між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг №50/2017, згідно умов договору, послуги за утримання будинку та прибудинкової території надаються йому з 1 січня 2017 року. Позивач зазначає, що починаючи з січня 2017 року по серпень 2017 року включно, отримав від відповідача рахунки на сплату житлово-комунальних послуг на суму: січень 2017 року - 631,89 грн., лютий 2017 року - 633,00 грн. березень 2017 року - 375,00 грн, квітень 2017 року - 375,00 грн, травень 2017 року - 375,00 грн, червень 2017 року - 371,25 грн, липень 2017 року - 371,25 грн, серпень 2017 року - 371,25 грн, разом 3503,64 грн., оплачено згідно квитанцій 2014,89 грн. Вказує, що в рахункуна сплату житлово-комунальних послуг за січень 2017 року нарахована сума 631,89 грн., проте до сплати зазначена загальна сума 20708,48 грн. Крім того, з лютого 2017 року по вересень 2017 року він звертався до відповідача з проханням відкрити на його ім`я новий особовий рахунок, щоб в рахунках на сплату наданих послуг не відображалися борги попереднього власника квартири, проте отримував відповідь, що ТОВ «ЖКЕ «ЖК Коцюбинський» з технічних причин такого зробити не може. 8 вересня 2017 року, позивачзвернувся до відповідача з проханням підписати акт звірки по наданих йому житлово-комунальних послугах за 2017 рік, зокрема, щоб суму боргу по його квартирі, яка не сплачена попереднім власником зафіксувати на 31 грудня 2016 року. Акт звірки був сформований ОСОБА_1 в особистому кабінеті 8 вересня 2017 року. Інформація, яка містилася в цьому акті відрізнялася від отриманих рахунків на сплату житлово-комунальних послуг. Акт звірки відповідач відмовився підписувати та відповіді чому інформація в акті не відповідає виставленим рахункам не надав. 13 вересня 2017 року, без відома (попередження) позивача, відключили електроенергію. Звернувшись до відповідача з проханням пояснити факт відключення електроенергії, але отримав відповідь, що за квартирою числиться великий борг, а борги попереднього власника повинен оплачувати позивач. ОСОБА_1 , зазначає, що неодноразово писав звернення з метою роз`яснення причини відключення електроенергії та наявного боргу, проте відповіді на ці заяви не отримав, крім того з моменту його письмового звернення за період з 15 вересня 2017 року по 15 жовтня 2017 року йому нарахували заборгованості на суму ще 9127,42 грн., з них: 4596,59 грн. - в період до 1 січня 2017 року та 4530,83 грн. - в період після 1 січня 2017 року. При цьому,формуючи акт звірки 29 жовтня 2017 року, сума боргу попереднього власника станом на 31грудня 2016 року теж змінилася, як і змінилися суми нарахованих йому платежів. Крім того, позивач зазначає, що дана ситуація, у зв`язку з безвихідністю становища, зумовлює і моральні переживання для нього, оскільки з вини відповідача він не може користуватися належним йому житловим приміщенням в зв`язку з відсутністю електроенергії, порушено звичний спосіб його життя, періодично вивішуються списки боржників з номером квартири та сумою боргу, що спричиняє негативні емоції та переживання з цього приводу, тому просив стягнути з ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» моральну шкоду в розмірі 40153,18 грн. Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що попереднім власником квартири було ТОВ «Аверс-сіті», керівником якого є ОСОБА_2 , що являється засновником ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський», та володіє 100% статутного капіталу відповідача. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» про усунення порушень прав споживача комунальних послуг та визнання недійсною вимоги сплати грошових коштів, зобов`язання зробити перерахунок сум за спожиті комунальні послуги - задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» здійснити перерахунок наданих ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг за період з 1січня 2017 року по 30 вересня 2017 року. Стягнутоз ТОВ«ЖЕК «ЖК Коцюбинський» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Стягнутоз ТОВ«ЖЕК «ЖК Коцюбинський» на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, 13 квітня 2020 року директор ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» (відповідно до рішення загальних зборів засновників №3 від 3 березня 2020 року перейменовано в ТОВ «Управлінська Компанія Коцюбинське») Храмченко Л.Ф. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині зобов`язання ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» здійснити перерахунок наданих ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг за період з 1 січня 2017 року по 30 вересня 2017 року та в частині стягнення моральної шкоду в розмірі 5000 грн. скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що квартира АДРЕСА_1 раніше належана на праві власності ТОВ «АВЕРС-СІТІ». Між скаржником та ТОВ «АВЕРС-СІТІ» був укладений договір про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг. 16 січня 2017 року між скаржником та позивачем укладений договір № 50/2017 «Про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг». Скаржник зазначає, що згідно акту звіряння, у ОСОБА_1 існуєзаборгованість за отримані житлово-комунальні послуги понад 6 місяців. Крім того, відповідач проводив комплекс заходів щодо зменшення суми дебіторської заборгованості мешканців будинків перед ЖЕКом. Заходи включали в себе попередні повідомлення мешканців про наявність заборгованостей та можливе припинення надання послуг згідно з умовами договору. Об`яви про наявність заборгованостей по квартирам в будинках були вивешені на дошках оголошень виключно в межах будинку з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». Відповідач вказує, що позивач був попереджений у спосіб передбачений умовами договору щодо припинення надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг та проінформований про реструктуризацію боргу за житлово-комунальні послуги, проте позивач за адресою не проживає, до Товариства з пропозицією реструктуризації боргу не звертався, заборгованість за житлово-комунальні послуги не сплатив, тому скаржник відповідно до п. 4.1.8 та 4.1.10. Договору був вимушений відключити квартиру позивача від електропостачання. Разом з тим, на думку скаржника, твердження позивача, щодо заподіяння моральних збитків (шкоди) в зв`язку з діями чи бездіяльністю відповідача, не встановлюють та не доводять вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю відповідача, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження завдання йому моральної шкоди з вини відповідача, також не надав відповідних розрахунків, з яких виходив, визначаючи розмір моральної шкоди тому Товариство вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що згідно свідоцтва від 13 січня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І., ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується і Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №78127488. 16.01.2017 року між ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг №50/2017. За умовами договору, послуги з утримання будинку та прибудинкової території надаються ОСОБА_1 з 01.01.2017 року. Судом встановлено, що 15.09.2017 року ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» із заявою, в якій просив в рахунках на оплату житлово-комунальних послуг вказувати фактичні суми на оплату послуг, якій йому надавалися з 1 січня 2017 року, без зазначення чужих боргів, відкрити на його ім`я новий особовий рахунок на сплату послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг. Також просив пояснити на якій підставі відключено електроенергію, надати документи на основі яких відключили електроенергію, надати копії документів, які встановлюють факт відключення електроенергії. ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія «ЖК Коцюбинський» листом від 29.09.2017 року за вих. №2909/01 повідомило ОСОБА_1 , що враховуючи наявність заборгованості, йому як власнику квартири АДРЕСА_1 бул а припинена послуга електропостачання. Ним як новим власником квартири разом із правом власності набуто і ряд майнових обов`язків минулого власника, зокрема утримання майна. Відповідно до п. 5.6 договору, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу, здійсненого споживачем, грошові кошти, що надійшли від споживача зараховуються в наступному порядку: у першу чергу погашаються борги споживача минулих періодів. Згідно з ч.1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Тобто у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відповідно до ст. 322 ЦК України на власника покладено тягар утримання майна. Тобто, новий власник майна не зобов`язаний платити за борги попереднього власника, якщо суд встановить, що він не брав на себе обов`язку про сплату таких боргів. Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Таким чином, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник. Як вбачається зі змісту свідоцтва від 13.01.2017 року ОСОБА_1 придбав спірну квартиру на електронних торгах, попереднім власником є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ», відомості щодо наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги відсутні. При цьому, свідоцтво, згідно з яким позивач став власником спірної квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні). Отже, діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок наданих позивачу послуг за період з 1 січня 2017 року по 30 вересня 2017 року без врахування боргу попереднього власника квартири. Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» як на підставу правомірності дій щодо відключення квартири позивача від електропостачання, посилалося на попередження про відключення електричної енергії, що було розміщене у кожному під`їзді (секції) будинку на інформаційному стенді, проте доказів направлення на адресу позивача попередження про відключення електроенергії та те, що дана особа отримала таке попередження відповідач не надав. Тому суд дійшов висновку про недотримання ТОВ «ЖЕК «ЖК Коцюбинський» порядку попередження споживача про відключення від електропостачання. Однак, порядок припинення енергопостачання визначений у пункті 35 Правил користування електричною енергією для населення, відповідно до якого енергопостачальник має право відключати споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію; несплати за встановлення нового приладу обліку; невиконання припису державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача. Згідно пункту 27 Правил користування електричною енергією для населення, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями. Крім того, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у позивача заборгованості за спожиту електроенергію, періоду її нарахування та порушення споживачем термінів оплати спожитої електричної енергії, а з досліджених в судовому засіданні апеляційної інстанції квитанцій про оплату послуг за споживання електричної енергії позивачем, встановлено, що у ОСОБА_1 наявна переплата за спожиту електроенергію. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відключення квартири позивача від електропостачання було проведено відповідачем без достатніх правових підстав. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс 19) зроблено висновок, що: «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України. Згідно ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок неправомірного відключення електроенергії у квартирі позивача, останньому спричинено значні душевні страждання, він позбавлений можливості користуватися належним йому майном, порушився його звичний спосіб життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову в цій частині. Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто моральну шкоду за відключення електропостачання у квартиру позивача, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами спричинення моральної шкоди, оскільки ці доводи спростовуються самим фактом неправомірного відключення квартири позивача від електропостачання. Колегія суддів вважає, що на підставі встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди та правильно визначив її розмір, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер та тривалість немайнових втрат, при цьому суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору. Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375,381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська Компанія Коцюбинське» Храмченко Лариси Федорівни залишити без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений 21 жовтня 2020 року Головуючий Судді