Постанова 4809 № 401/1361/20

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/343/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Мельничик Ю. С. Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.10.2020 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., при секретарі Рябко А.Ю., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Філоненка О.В., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2020 року в справі про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого начальником служби КГВ ПАО КВСЗ м.Кременчука , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП - ВСТАНОВИВ: Згідно протоколів, ОСОБА_1 27.06.2020 року приблизно 21 год. 50 хв., під час керування автомобілем «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Героїв України у м. Світловодськ, у стані алкогольного сп`яніння, в порушення вимог п. 2.3. б) ПДР, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим на узбіччі дороги з автомобілем ОСОБА_2 марки BMW д.н.з НОМЕР_2 . У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 було спричинені тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП та відповідно ч.2 ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень повністю підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме протоколами про адміністративні правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , схемою місця ДТП, відеозаписом обставин подій. Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області 08 вересня 2020 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП змінити постанову з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 340 грн. Крім цього, зазначає про неповноту та необ`єктивність судового розгляду, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи. Стверджує, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, а рішенні суду не грунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи. Вважає, що у зв`язку зі зміною законодавства та скасуванням адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП слід закрити. З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Філоненка О.В., які підтримали апеляційну скаргу і просили суд її задовольнити, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за таких підстав. У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; а так само і відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Вказані положення кореспондують положенням п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, згідно яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з пунктом 2.3 б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 12.1. Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним. Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Оскільки адміністративна відповідальність за ст..124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, то в діях ОСОБА_1 є склад даного адміністративного правопорушення. В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційних вимог апеляційний суд виходить з того, що згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. Згідно п.6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктами 3-5 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Суд зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. З урахуванням наявних у справі доказів, апеляційний суд вважає, що висновки судді районного суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП є правильними, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень, судом доведена. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується: - протоколами про адміністративне правопорушення серії ОБ №011550 від 27.06.2020 р., серії ОБ №011567 від 27.06.2020 р.(а.с. 2,48); - роздруківками приладу Drager Alcotest 6810, тест №117 від 27.06.2020, які вказують на наявність у ОСОБА_1 алкогольного спяніння 1,63% (а.с.1, 47 а.с.); - акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено, що згідно з роздруківкою з приладу Drager Alcotest 6810 у ОСОБА_1 наявний вміст алкоголю в крові 1,63% (а.с.51); - схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, з якою ознайомився ОСОБА_1 та не зазначив будь-яких зауважень до неї (а.с.3); -показаннями потерпілого ОСОБА_2 (а.с.4); -письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де кожен з них підтвердили те, що 27.06.2020 року ОСОБА_1 погодився на місці зупинки пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу DRAGER Alcotest, який виявився позитивним та його результати не оспорював, на проходженні повторного огляду у медичному закладі не наполягав. (а.с. 49,50); - відеозаписом з камер працівників поліції (а.с. 6-53); Апеляційний суд відмічає, що вказані докази взаємоузгоджуються між собою, є належним та допустимими, сумніватися в їх необ`єктивності, підстав немає. Переглядом наявного у справі відеозапису, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , погодився на місці зупинки пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу DRAGER Alcotest, який виявився позитивним та його результати не оспорював, на проходженні повторного огляду у медичному закладі не наполягав. Апеляційний суд відмічає, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, пояснення свідків у своїй сукупності з відеозаписами, які долучені до справи, дозволяють зробити висновок про те, що ОСОБА_1 , у разі незгоди, мав право і можливість оспорити результати його огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням DRAGER Alcotest, шляхом проходження повторного огляду у наркологічному диспансері, а працівники поліції у разі його не згоди зобов`язані були забезпечити його проходження у медичному закладі. На спростування доводів ОСОБА_1 щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУПАП, у зв`язку з набранням чинності 01 липня 2020 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у ч.2 ст. 4 КК, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої статті 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Доцільно взяти до уваги, що у теорії права виділяють три види дії нормативно- правового акта: 1) пряма дія; 2) зворотна (ретроактивна) дія; 3) переживаюча (ультраактивна) дія. Переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акту продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини). Зокрема, ультраактивність має місце тоді, коли приписи нормативно-правового акта, який діяв раніше, поширюються на не реалізовані або не припинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникнуть після набрання ним чинності. Виходячи із цих положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п. 6 ч.1 ст. 247 КУпАП, також відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. В В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії,виключені зі ст. 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена. Враховуючи викладене, підстави для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУПАП, у зв`язку з набранням чинності 01 липня 2020 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII, про що просить ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі відсутні. Згідно рекомендацій Верховного суду від 03.07.2020 року до 01 липня 2020 року ст. 130 КУпАП передбачала адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. До осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Таким чином, необ`єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, у апеляційній скарзі констатується ОСОБА_1 з формальних причин, суб`єктивних та надуманих мотивів, з метою уникнути справедливого покарання за скоєне. У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя районного суду, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП та у повній мірі врахував характер вчиненого ним правопорушення, яке є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху, особу ОСОБА_1 , який будучи нетверезим, при виїзді на смугу зустрічного руху допустив зіткнення з автомобілем, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке відповідає меті стягнення, а також запобіганню вчинення ОСОБА_1 , а також іншими особами, аналогічних правопорушень. З урахуванням вищевикладеного, підстав для скасування законного та обгрунтованого рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 та ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст. 245, 251, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Д.Л. Іванов