Постанова Кропивницький апеляційний суд № 385/431/20
від 21.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА Іменем України 21 жовтня 2020 року м. Кропивницький справа № 385/431/20 провадження № 22-ц/4809/1194/20 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Письменного О.А., суддів - Чельник О.І., Черненка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області у складі судді Панасюка І.В. від 16 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, - встановив: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з даним позовом. Просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500 грн. щомісячно на період її навчання, починаючи від дня подання позову до закінчення навчання чи досягнення дочкою 23 років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою. Вказала, що дочка ОСОБА_4 є студенткою механіко-технічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка денної форми навчання, не має можливості працевлаштуватись і самостійно заробляти кошти на проживання. Термін навчання закінчується 30 червня 2022 року. Дочка проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Відповідач участі в її утриманні не бере, і має борг зі сплати аліментів стягнутих до повноліття дочки за попереднім рішенням суду - 120957 грн. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16.06.2020 року в задоволенні позову було відмовлено з підстав встановлення факту неможливості надання матеріальної допомоги відповідачем повнолітній дочці. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, згідно тексту якої вважає, що рішення суду є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому послалась на безпідставність висновків суду про неможливості надання матеріальної допомоги відповідачем повнолітній дочці на період її навчання. Не погоджуючись з апеляційною скаргою відповідач ОСОБА_2 подав відзив, в якому підтримав висновок суду про власну неможливість надання матеріальної допомоги своїй повнолітній дочці ОСОБА_4 на період її навчання. При цьому послався на скрутний матеріальний стан через: карантинно-обмежувальні заходи на всій території України у зв`язку з поширенням COVID-19; утримання молодшої спільної з позивачем дочки ОСОБА_5 , малолітнього сина - ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_7 , яка потребує постійного догляду в зв`язку з хворобою серця, та матері-пенсіонера, якій 69 років. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.04.1999 р. по 31.07.2004 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Від спільного шлюбу в подружжя народились дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 24.11.2008 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2008 року до досягнення ними повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Нарахована заборгованість по аліментах за даним рішенням станом на 01.04.2020 року складає - 120957,00 грн. Спільна дочка сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), навчається в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, на ІІ-му курсі, денної форми навчання, механіко-математичного факультету. Термін закінчення навчання 30 червня 2022 року (а.с. 14). Відповідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Позивач стверджує, що внаслідок навчання на денній формі Київського національного університету її дочка ОСОБА_4 позбавлена можливості самостійного заробітку, тому потребує матеріальної допомоги. При цьому посилається на низький рівень власного доходу, що підтверджується довідкою про доходи (а.с. 12), згідно якої за 2019 рік їй нараховано заробітної плати по основному місцю роботи у відділі освіти Києво-Сятошинської РДА 139251.58 грн. Факт ухиляння відповідачем від надання матеріальної допомоги на утримання дочки підтверджується наявністю заборгованості по аліментам за рішенням Таращанського районного суду Київської області від 24.11.2008 року. Крім того, сам відповідач не заперечує факту не надання матеріальної допомоги своїй дочці ОСОБА_4 . З огляду на вказане, факт неналежного матеріального забезпечення повнолітньої дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, встановлено. Вказуючи на неспроможність надання матеріальної допомоги, відповідач стверджує про скрутний матеріальний стан у зв`язку із карантинно-обмежувальні заходи на всій території України через поширення COVID-19. При цьому відповідач не пояснив, яким чином карантинно-обмежувальні заходи пов`язані з низьким рівнем його доходу. Посилання відповідача на утримання спільної дочки ОСОБА_5 не підтверджено жодним доказом, заперечується позивачем і спростовується наявністю заборгованості по аліментам за рішенням Таращанського районного суду Київської області від 24.11.2008 року. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на необхідність витрачання коштів на лікування дружини ОСОБА_7 , у зв`язку із чим на проведення вартісної операції на серці були витрачені всі кошти сім`ї. Дослідивши даний факт на підставі наданих доказів, суд встановив, що ОСОБА_8 хворіла на виражений стеноз та невелику недостатність протезу тристулкового клапана в період з 19.02.2016 р. по 14.03.2016 р. По виписці рекомендовано контроль і спостереження кардіолога та прийняття певних медикаментів протягом одного місяця і при болях за грудиною. Також встановлено, що ОСОБА_8 є пенсіонером по інвалідності 3 групи загального захворювання з 10.03.2011 р. (а.с. 39) Колегія суддів звертає увагу, що з моменту закінчення лікування ОСОБА_8 минуло більше 4 років. Доказів ступеню втрати працездатності ОСОБА_8 та витрат, пов`язаних з її лікуванням та утриманням відповідачем не надано. Не надано також відповідачем доказів, що його мати є непрацездатною особою та потребує догляду і матеріального утримання. Наявність малолітнього сина на утриманні, без надання доказів про витрати на його утримання в порівнянні з доходами, не свідчить про неможливість надавати допомогу іншій своїй дитині. З огляду на вказане, відповідач не довів власну неспроможність надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці ОСОБА_4 до закінчення її навчання. Висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях, а не на доказах. Згідно ч.1 с. 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставою для скасування судового рішення, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті справи. Враховуючи, що факт неналежного матеріального забезпечення повнолітньої дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка продовжує навчання, встановлено, а відповідач не довів неможливість надання матеріальної допомоги дочці, враховуючи обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання відповідно до ст. 199 СК України, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню. У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, також з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову - 16.04.2020 і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років. Допустити негайне виконання постанови про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840 грн.80 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1261 грн. 20 коп., а всього 2102 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді: О.А.Письменний О.І. Чельник В.В. Черненко