Постанова 4801 № 127/2-3096/2009

Справа № 127/2-3096/2009 Провадження № 22-ц/801/1714/2020 Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю.В. Доповідач:Войтко Ю. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Войтка Ю. Б., суддів Стадника І. М., Матківської М. В., з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н. Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2020 року, постановлену під головуванням судді Медяної Ю. В. у м. Вінниця, у справі № 127/2-3096/2009 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», стягувач Акціонерне товариство «БМ-2018», божник ОСОБА_1 , про заміну стягувача, встановив: У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» (далі - ТОВ «ФК «Флексіс») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача. Заява мотивована тим, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.10.2009 у справі №2-3096-2009 задоволено позов ВАТ «БМ БАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «БМ БАНК» заборгованість в сумі 276 571,45 дол. США, що еквівалентно станом на 23.07.2009 за курсом НБУ становило 2 119 422,34 грн. На підставі зазначеного рішення суду видано виконавчий лист №2-3096-2009 від 09.10.2009, де боржником зазначено ОСОБА_1 . Постановою заступника начальника Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у вінницькій області від 30.06.2017 ВП №52447207 про повернення виконавчого документа стягувачу, останньому повернуто виконавчий лист №2-3096-2009, виданий 23.12.2009 Замостянським районним судом м. Вінниця. 09.11.2018 р. АТ «БМ БАНК», яке є правонаступником прав та обов`язків ТОВ «БМ БАНК», ВАТ «БМ БАНК», ПАТ «БМ БАНК» було перейменовано на АТ «БМ-2018». 13.11.2019 АТ «БМ-2018» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір №13/11/2019/2 про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення, відповідно до якого АТ «БМ-2018» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» право вимоги за кредитним договором №1/75/100608, який укладено 10.06.2008, між ТОВ «БМ БАНК» та ОСОБА_1 та договорами забезпечення до нього. За наведених обставин, заявник просить замінити стягувача по виконанню виконавчого листа №2-3096-2009 з ВАТ «БМ БАНК» на ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» як правонаступника з правом грошової вимоги до ОСОБА_1 . Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2020 року заяву задоволено. Замінено стягувача ВАТ «БМ Банк» у виконавчому листі №2-3096-2009, виданого 23.12.2009 Замостянським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «БМ БАНК» заборгованості за кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008 року в сумі 276 571,45 дол. США., що еквівалентно станом на 23.07.2009 за курсом НБУ 2 119 422,34 грн, на ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС». Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Флексіс» про заміну стягувача відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, що мають значення для вирішення справи, з неточним дослідженням доказів, а тому є незаконною. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції також і на цій підставі, оскільки це є суттєвим порушенням його прав, якими він міг би скористатись в процесі, зокрема, подати заперечення та власні пояснення щодо доводів заявника, надати докази в спростування наведених в рішенні фактів, викликати свідків, тощо. Вказав, що відповідно до додатку №1 до договору №13/11/2019/2 від 13.11.2019 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв права вимоги за кредитним договором за кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008. Однак, відповідно до зазначених документів право вимоги по договору поруки укладеного 10.06.2008 між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_3 не було передано заявнику, а також відсутні докази про правонаступництво по вказаному договору. Тому вважає, що заявник всупереч ст. 80 ЦПК України не довів суду належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги від ВАТ «БМ Банк» до ТОВ «ФК «Флексіс», а відтак не довів наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва. Крім того, судом не перевірено, а заявником не надано доказів правонаступництва з ВАТ «БМ Банк», з яким укладено кредитний договір та АТ «БМ-2018». Також суд першої інстанції не врахував, що на сьогодні виконавчі провадження відносно боржників закриті, а також не врахував часткового виконання рішення суду. Крім того, суд не врахував, що договір від 13.11.2019 між ТОВ «ФК «Флексіс» та АТ «БМ-2018» №13/11/2018/2 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами є незаконними, оскільки згідно з Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» АТ «БМ-2018» не мало права укладати договори про відступлення права вимоги. Учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлялися судом про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи. Представник ОСОБА_1 адвокат Оверковський К. В. надіслав суду заяву про відкладення засідання на іншу дату. Посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID 19» з 12.03.2020 було запроваджено на усій території України карантин. Захисник ОСОБА_4 станом на 20.10.2020 року перебуватиме у щорічній відпустці гарантованій ст. 45 Конституції України. Апеляційний суд вважає, що клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату задоволенню не підлягає.В клопотанні недостатньо конкретизували, які саме карантинні обмеження перешкоджають з`явитись в судове засідання заявнику, а сам факт наявності на території України карантину підставою для відкладення розгляду справи бути не може, утримання від участі в судових засідання під час карантину було рекомендовано і не мало обов`язкового характеру. До заяви представника ОСОБА_4 не додано доказів на підтвердження того, що він на дату призначеного судового засідання перебуває в щорічній відпустці. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.10.2009 у справі №2-3096-2009 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008 в розмірі 276 571,45 дол. США, що еквівалентно станом на 23.07.2009 за курсом НБУ становить 2 119 422,34 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 950 грн. 00 коп. (а.с.69-70, т.1). Відповідно до договору №13/11/2019/2 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008 та договорами забезпечення, укладеними між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та АТ «БМ-2018» (яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «БМ БАНК» ВАТ «БМ БАНК», ТОВ «БМ БАНК») від 13.11.2019 право вимоги за кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008 та договорами забезпечення перейшло від АТ «БМ-2018» до ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» (а.с.177-181, т.1). Згідно з актом приймання-передачі прав вимоги від 13.11.2019, який є додатком №1 до договору №13/11/2019/2 від 13.11.2019 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008 та договорами забезпечення, АТ «БМ-2018» передало, а ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» прийняло право вимоги за кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008, укладеного із ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ), в обсязі, визначеному договором про відступлення права вимоги (а.с.182, т.1) У відповідності до акту приймання-передачі прав вимоги від 13.11.2019, який є додатком №2 до договору №13/11/2019/2 від 13.11.2019 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008 та договорами забезпечення, АТ «БМ-2018» передало, а ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» прийняло наступну документацію: 1) кредитний договір №1/75/100608 від 10.06.2008; 2) договір поруки №1/75/100608 від 10.06.2008 укладений з ОСОБА_3 ; 3) розрахунок заборгованості; 4) виписку по рахункам на електронному носії; 5) договір купівлі-продажу житлового будинку від 10.06.2008, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Нідзельською І. Є., зареєстрований в реєстрі за №1383; 6) витяг №6059500 від 10.06.2008 з Державного реєстру правочинів, МЕ №605976; 7) реєстраційне посвідчення від 10.06.2008 (записано в реєстраційну кригу №11 за реєстровим №2631) (а.с.183-184, т.1) Відповідно до платіжного доручення №10 від 13.11.2019 ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» оплатило АТ «БМ-2018» зобов`язання за договором відступлення прав вимоги №13/11/2019/2 від 13.11.2019 в сумі 3 110,20 грн. (а.с.185, т. 1) Встановивши наведені обставини та керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, з яким апеляційний суд погоджується з огляду на наступне. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10. Такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09. Колегія суддів враховує, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України,суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Таким чином, вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Посилання у скарзі на те, що суд розглянув справу без участі скаржника, чим позбавив його права на подання заперечень та пояснень на заяву, що у свою чергу потягло порушення його права на справедливий судовий розгляд, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_1 в судове засідання 29.07.2020 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, про що свідчить його власноручна розписка від 16.06.2020 (а.с.104, т.2). Про причини неявки суд не повідомив, 28.07.2020 надав відповідь на заяву, в якій проти задоволення заяви ТОВ «ФК «Флексіс» заперечував, посилаючись на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що забороняє відчуження заборгованості або боргу в іноземній валюті на користь (у власність) іншої особи. За таких обставин посилання скаржника на порушення судом положень процесуального закону і обмеження його права на справедливий судовий розгляд не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно з ст. 442 ЦПК України неявка сторін, які належно повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також вказує, що право вимоги по договору поруки укладеного 10.06.2008 між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_3 не було передано заявнику, а також відсутні докази про правонаступництво по вказаному договору. Такі твердження скаржника є також необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Так, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008, 10.06.2008 між ТОВ «БМ Банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №1/75/100608, згідно з умовами якого Поручитель зобов`язалася відповідати перед Кредитором за виконання Боржником, зобов`язань, що випливають з Кредитного договору №1/75/100608 від 10.06.2008 (а.с.18, т. 1). Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 1.1.13 договору №13/11/2019/2 від 13.11.2019 до договорів забезпечення віднесено договір поруки №1/75/100/608 від 10.06.2008, укладений з ОСОБА_3 . Згідно з актом приймання-передачі прав вимоги від 13.11.2019, який є додатком №2 до договору №13/11/2019/2 від 13.11.2019 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №1/75/100608 від 10.06.2008 та договорами забезпечення, АТ «БМ-2018» передало, а ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» прийняло наступну документацію: 1) кредитний договір №1/75/100608 від 10.06.2008; 2) договір поруки №1/75/100608 від 10.06.2008 укладений з ОСОБА_3 (а.с.183, т.1). Твердження скаржника ОСОБА_1 про те, що судом не перевірено, а заявником не надано доказів правонаступництва з ВАТ «БМ Банк», з яким укладено кредитний договір та АТ «БМ-2018», не заслуговують на увагу та спростовуються статутом Акціонерного товариства «БМ-2018» витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого слідує, що це одна і та ж юридична особа (а.с.173-176, т.1). Доводи скаржника про те, що на сьогодні виконавчі провадження відносно боржників повернуті, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, і саме з моменту заміни стягувача судом новий стягувач вправі безпосередньо реалізувати свої права у виконавчому провадженні згідно із Законом України «Про виконавче провадження», тому такі доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції. Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 жовтня 2020 року. Головуючий Ю. Б. Войтко Судді: І. М. Стадник М. В. Матківська