Ухвала КАС ВС № 480/2314/19

УХВАЛА 21 жовтня 2020 року м. Київ справа № 480/2314/19 адміністративне провадження № К/9901/23981/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі №480/2314/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДПС 18.09.2020 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідачем, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі №480/2314/19, ставиться питання про його поновлення. Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що Офіс великих платників податків ДПС вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №480/2314/19 в межах встановленого КАС України процесуального строку, втім Верховний Суд ухвалою від 21.08.2020 подану відповідачем касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 повернув особі, яка її подала з підстав недотримання скаржником положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідач вважає, що оскільки вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження, а повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права повторної реалізації права на касаційне оскарження судових рішень, суд, при повторному зверненні особи з касаційною скаргою, має поновити пропущений строк та відкрити провадження у справі. Також відповідач просить суд врахувати належну реалізацію Офісом великих платників податків ДПС права на оскарження судових рішень та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами. Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, тривалістю у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку. Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 05.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 15.10.2020 надійшло клопотання Офісу великих платників податків ДПС про усунення недоліків касаційної скарги, в якому відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його з подальшим відкриттям провадження у справі. Разом з тим, розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відповідач зазначає причини попуску процесуального строку касаційного оскарження аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Офісом великих платників податків ДПС не наведено. На переконання відповідача, приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у даній справі. Офіс великих платників податків ДПС вважає, що саме об`єктивні причини, що не залежали від волі останнього, унеможливили реалізацію права на повторне звернення з касаційною скаргою до суду в межах визначених нормани КАС України процесуальних строків. Відповідач наголошує про наявність у контролюючого орану процесуального інтересу до розгляду даної справи та вказує про сплату ним судового збору за подання касаційної скарги у даній справі. Разом з тим, наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. З аналізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Недотримання скаржником при первинному зверненні до суду положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування у касаційній скарзі підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень в касаційному порядку, встановлення яких є безумовною підставою для їх скасування, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження. Наведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень. З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що підставою для повернення вперше поданої відповідачем касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 21.08.2020) слугувало те, що при дослідженні касаційної скарги на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом встановлено, що у скарзі не зазначені обов`язкові підстави, передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України, для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Отже, посилання контролюючого органу на відсутність законних підстав для повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки за встановлених обставин, в діях контролюючого органу не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на касаційне оскарження судових рішень. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги. Також, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Втім, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 21.08.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки відповідачем не надано. В поданні повторної касаційної скарги лише 18.09.2020 Верховний Суд не вбачає наміру добросовісної реалізації особою належного їй права на касаційне оскарження судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 КАС України, - у х в а л и в: Відмовити Офісу великих платників податків ДПС у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі №480/2314/19. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі №480/2314/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова