Постанова 4810 № 409/541/20

Головуючий суду 1 інстанції - Третяк О.Г. Доповідач -Коновалова В.А. Справа № 409/541/20 Провадження № 22-ц/810/551/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 20 жовтня 2020 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Коновалової В.А., суддів: Дронської І.О., Карташова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Пономарьової В.С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 14 липня 2020 року, ухвалене у складі судді Третяка О.Г. в смт. Білокуракине Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про стягнення коштів, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про стягнення коштів, в обґрунтування якого зазначила, що 27 вересня 2019 року вона через свого представника звернулася до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про виплату недоотриманої пенсії її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла у смт. Лозівський Слов`яносербського району Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 11 травня 2019 року. До заяви додавались документи, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (переоформлення) пенсії та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: копія паспорту померлої, нотаріально посвідчена копія паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , нотаріально посвідчена копія довідки ВПО ОСОБА_1 , нотаріальна посвідчена копія свідоцтва про народження та шлюб, свідоцтво про право на спадщину. Листом від 14 лютого 2020 року відповідач відмовив у виплаті недоотриманої пенсії через те, що інтегрована інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, які перетинають державний кордон (система «Аркан») не містить даних про перетин позивачкою лінії розмежування, тому не можливо підтвердити дійсність довідки внутрішньо переміщеної особи. Позивачка вважає, що відмова відповідача у виплаті суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом не ґрунтується на вимогах закону. ОСОБА_1 просила суд стягнути із Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на її користь 110043,05 грн недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 та судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 14 липня 2020 року позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про стягнення коштів задоволено. Суд стягнув з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 набуту в порядку спадкування за законом недоодержану суму пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 у розмірі 110043,05 грн. Вирішено питання про судові витрати. Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не з власної вини недоотримала пенсію у розмірі 110043,05 грн, а тому позивачка має право на отримання в порядку спадкування не виплаченої ОСОБА_2 пенсії. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області просить скасувати рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 14 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні вимог позивачу, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області вказує на те, що 27 вересня 2019 року до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області звернувся ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності наданої Жульовою Надією Оттовною із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . 13 лютого 2019 року до управління надійшла інформація про те, що інтегрована інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, які перетинають державний кордон (система «Аркан») не містить даних про перетин ОСОБА_1 лінії розмежування, тому їй необхідно особисто звернутися для проходження ідентифікації. Відповідач зазначає, що обчислення розміру пенсії проводиться згідно з частиною другою статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховуючи вимоги частини першої статті 46 Закону, а саме не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Також посилається на положення статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку зі смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Управління вважає, що позивачем не надано суду доказів про протиправність дій відповідача, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу то зазначає, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вважає, що позивачем не доведено та документально не підтверджено понесення витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року позивачу роз`яснювалося право подати до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі. ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та апеляційну скаргу 16 вересня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 95), проте від позивачки не надійшло відзиву на апеляційну скаргу. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області отримало 16 вересня 2020 року (а.с. 94). Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, надав заяву про розгляд справи без участі представника управління. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України відповідно до ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не з власної вини недоотримала пенсію у розмірі 110043,05 грн, а тому позивачка має право на отримання в порядку спадкування не виплаченої ОСОБА_2 недоотриманої пенсії. Відповідно до пункту 1.5 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії. У вказаному Порядку не зазначено обов`язкового подання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Суд також виходив з аналізу прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про важливість дотримання державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захист прав людини через призму цього принципу. Враховуючи принцип верховенства права, наявність у позивачки права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Вказані висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Головного територіального управління юстиції у Луганській області. ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06 вересня 2019 року державним нотаріусом Першої Сватівської державної нотаріальної контори, успадкувала недоодержану її матір`ю ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю, пенсію в сумі 110043,05 грн, яка належала спадкодавцеві, що підтверджується довідкою Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області. Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та не визнане у встановленому законом порядку недійсним. Звертаючись до суду позивачем до позовної заяви додана довідка від 03 квітня 2019 року № 920-5000100097 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України. Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Згідно статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Встановивши, що за життяОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримала пенсію у розмірі 110043,05 грн, а позивачка є її спадкоємицею за законом та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, яка складається з суми недоотриманої, в зв`язку зі смертю пенсії, 26 вересня 2019 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка як спадкоємиця за законом набула право на отримання недоотриманої пенсії. Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Перелік документів, які необхідно надати для отримання недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, визначено Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 2.26 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2011 року № 22-1, із змінами та доповненнями, передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Як вбачається із матеріалів справи і не заперечується сторонами, що 27 вересня 2019 року до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області звернувся ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності наданої Жульовою Надією Оттовною із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , надавши належним чином засвідчені документи. 14 лютого 2020 року Білокуракинське об`єднання управління Пенсійного фонду України Луганської областілистом повідомило ОСОБА_1 про те, що для вирішення питання про виплату недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 їй необхідно особисто звернутися до Сватівського відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області для проходження ідентифікації, оскільки інтегрована інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, які перетинають державний кордон (система «Аркан») не містить даних про перетин ОСОБА_1 лінії розмежування. Проте, Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким врегульовано питання виплати недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, не передбачено проходження спадкоємцем ідентифікації. Постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року № 637, із змінами та доповненнями, встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат, внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. В пункті першому даної постанови Кабінету Міністрів України передбачено проходження фізичними особами ідентифікації. Проте, положення постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року № 637 не розповсюджуються на правовідносини виплати спадкоємцям недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, оскільки регулюють питання призначення, відновлення та продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам. Оскільки Білокуракинським об`єднанням управління Пенсійного фонду України Луганської області позивачці невиплачено недоотриману пенсію, яка належала померлій ОСОБА_2 , то сума недоотриманої пенсії у розмірі 110043,05 грнпідлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 . За своїм змістом доводи апеляційної скарги є аналогічними відзиву на позовну заяву, яким суд першої інстанції дав належну оцінку. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які передбачають, що сума пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. В свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 06 вересня 2019 року державним нотаріусом Першої Сватівської державної нотаріальної контори зазначено, що ОСОБА_1 успадкувала недоотриману ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю пенсію в сумі 110043,05 грн, яка належала спадкодавцю, на підставі довідки, виданої Білокуракинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області. Крім того слід зауважити, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Тому сума пенсії, що належалаОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку з її смертю, увійшла до складу спадщини та позивачка, прийнявши спадщину, має право на виплату цієї суми. Положення ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення ч. 1,2 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які передбачають, що сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку зі смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Оскільки позивачка звернулась до суду із позовом про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, а не як член сім`ї померлої ОСОБА_2 , тобто спірні правовідносини стосуються захисту спадкових прав позивачки на отримання належного їй спадкового майна, тому положення частин 1,2 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не розповсюджуються на спірні правовідносини, так як стосуються права членів сім`ї на отримання пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку зі смертю. Доводи апеляційної скарги про те, що при визначені суми відшкодування на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, проте позивачем не доведено та документально не підтверджено понесення витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн є необґрунтованими з огляду на таке. Звертаючись до суду із позовом позивачка просила стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. При цьому на підтвердження надання адвокатом Осьмак Яніною Валеріївною правничої допомоги позивачем до позовної заяви надано ордер про надання правової допомоги ЛГ № 022275; копію договору про надання правової допомоги від 05 березня 2020 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1 від 05 березня 2020 року, акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 05 березня 2020 року, Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Аналогічний висновок сформульований у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Ухвалою Білокуракинського районнного суду Луганської області від 12 березня 2020 року роз`яснювалося відповідачу право надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази не пізніше першого підготовчого засідання, тобто до 12 травня 2020 року. 08 квітня 2020 року на адресу суду від Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області надійшов відзив на позовну заяву у даній справі. Проте, у відзиві не міситься клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу або їх неспівмірності, зазначених позивачкою. Пунктом 1.1 розділу 1 договору про надання правової допомоги від 05 березня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Осьмак Яніною Валеріївною передбачено, що адвокат приймає на себе обов`язки з надання клієнту правової допомоги налізу норм законодавства, судової практики, складання, підпису, подачі заяви про стягнення коштів з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь клієнта, представництво та захист інтересів клієнта в Білокуракинському районному суді Луганської області. В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1006, видане на підставі рішення Луганської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27 жовтня 2011 року № 13 ОСОБА_4 . З акту від 05 березня 2020 року виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 05 березня 2020 року убачається, що адвокатом надавались послуги з налізу норм законодавства та судової практики, підготовка позовної заяви про стягнення коштів, набутих ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті матері. Загальна вартість виконаних адвокатом робіт згідно договору про надання правової допомоги від 05 березня 2020 року становить 5000 грн. На підтвердження оплати зазначених вище виконаних робіт позивачкою до позовної заяви надано ксерокопію квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 05 березня 2020 року. Враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи та обсяг виконаних робіт адвокатом щодо підготовки позовної заяви, приймаючи до уваги надані документі, підтверджуючі понесені витрати, відсутності клопотання відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та будь-яких клопотань щодо розподілу вказаних витрат, колегія суддів вважає що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача витрати на правничу допомогу. За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишити без задоволення. Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 14 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 20 жовтня 2020 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді І.О. Дронська О.Ю. Карташов