LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857380/2128/20

від 20.10.2020 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2128/20 пров. № А/857/10261/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Хобор Р.Б., Шевчук С.М., з участю секретаря судового засідання Цар М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 380/2128/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Інвестбуд" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,- суддя в 1-й інстанції Кухар Н.А., час ухвалення рішення 16.07.2020 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 21.07.2020 року, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Інвестбуд" (79035, вул. Зелена, 115б, м. Львів, код ЄДРПОУ - 37879327) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, вул. Стрийська,35, м. Львів, код ЄДРПОУ - 43143039) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2020 № 0003955504 в частині застосування штрафу у сумі 49884,16 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що реєстрація податкових накладних регламентована Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1246, в редакції Постанови КМУ від 26.04.2017 року №

341. Вказують, що для реєстрації податкових накладних, складених до 15 грудня 2019 року включно реєстрація у ЄРПН мала бути здійснена до 20:00 години 31.12.2019 року . Податкові накладні були подані позивачем на реєстрацію 30.12.2019 року у період часу від 17:45 до 17:54. На думку позивача квитанції про прийняття або неприйняття або зупинення реєстрації податкових накладних мала бути надіслана протягом 31.12.2019 року. Проте, такі були надіслані позивачеві лише 04.01.2020 року, тобто на 4 календарні дні пізніше, ніж це передбачено Податковим кодексом України. З наведених підстав позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2020 року № 0003955504 в частині застосування штрафу у сумі 49884, 16 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 380/2128/20 позовні вимоги задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування кількісних та вартісних показників у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до вимог ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 та Наказу №557, згідно яких обов`язком платника податків є своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, яка підтверджується квитанціями в електронному вигляді у текстовому форматі. Вказує, що судом при постановленні рішення не було враховано ту обставину, що єдиним належним та допустимим доказом своєчасності надання податкової накладної на реєстрацію є квитанція, в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Тобто, суд неправомірно взяв до уваги протокол відправки ПН на реєстрацію від 30.12.2019р. як доказ своєчасності направлення на реєстрацію податкових накладних і не врахував, що в даному випадку законодавство визначає квитанцію належним та допустимим доказом у цій ситуації. Крім цього, судом не надано правової оцінки тому факту, що в такому «протоколі» зазначається, що дата та час відправлення, що фіксується та залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, тому такі файли не можуть бути єдиними та беззаперечними доказами вчасності реєстрації податкових накладних. Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 380/2128/20 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. 19 жовтня 2020 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання директора ТзОВ «Аспект Інвестбуд» про відкладення розгляду справи, яке мотивовано забезпеченням заходів карантину. При цьому, клопотання сторони про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України на території України карантину з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції, на думку апеляційного суду, необхідно відхилити, оскільки відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов`язковою та судом така обов`язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем направлено в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику податкові накладні в межах граничного строку для реєстрації вказаних податкових накладних та належним чином підтвердило своєчасність їх направлення для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак податковим органом в порушення вимог абз. 5 п. 201.10. ст. 201 ПК України не надіслано протягом операційного дня квитанцію про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації його податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних в електронному вигляді у текстовому форматі. З урахуванням положень п. 201.10 ст. 201 ПК України та фактичних обставин справи суд прийшов до висновку, що у зв`язку з тим, що протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації згаданих під час перевірки податкових накладних, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому визнав протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскаржене податкове повідомлення-рішення. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 30 січня 2020 року Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку ТзОВ Аспект інвестбуд щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за 09.2018 року, 12.2018 року, 12.2019 року про що складено акт № 9/55.04/37879327. Перевіркою встановлено, що платником порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. У зв`язку із затримкою реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 498841, 71 грн., контролюючим органом розраховано штраф у розмірі 10% у сумі 49 884, 16 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 7676, 05 грн., контролюючим органом розраховано штраф у розмірі 20% у сумі 1535, 30 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 5000 грн., контролюючим органом розраховано штраф у розмірі 40% у сумі 2000, 00 грн., та винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2020 № 0003955504. Позивач не погоджуючись частково із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його частково протиправним та таким, що порушує права позивача, звернувся до суду із цим позовом. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних. Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Предметом спору в даній справі є можливість застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.2 п. 201.10 ст. 201 ПК України). Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз.4 п. 201.10 ст. 201 ПК України). Згідно абз.14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абз.14 п. 201.10 ст. 201 ПК України). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абз.18 п. 201.10 ст. 201 ПК України). Таким чином, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН і надати покупцю за його вимогою. Водночас, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, також підлягають реєстрації в ЄРПН. Реєстрація таких податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених абз.14 п. 201.10 ст. 201 ПК України. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування; у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку реєстрації податкових накладних має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості пропущених днів реєстрації. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 у редакції, чинній на момент спірних відносин (далі - Порядок № 1246). Згідно з п.2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Згідно з пунктами 8, 10, 11, 12 Порядку податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно із пунктами 13-15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. При цьому п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням. З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що податкові накладні, а саме від 04.12.2019 року за № 3, від 06.12.2019 року за № 4, від 06.12.2019 року за № 5, від 09.12.2019 року за № 6, від 09.12.2019 року за № 7, від 10.12.2019 року за № 8, від 11.12.2019 року за №9, від 12.12.2019 року за № 10, від 12.12.2019 року за № 12, від 13.12.2019 року за №14, від 13.12.2019 року за № 15, від 13.12.2019 року за № 16 були надіслані на реєстрацію через автоматизовану систему у строк визначений Податковим кодексом України, а саме 30 грудня 2019 року у період часу з 17:45 до 17:54. Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної вказані податкові накладні відповідачем фактично були зареєстровані лише 03.01.2020 року, про що повідомлено позивача лише 04.01.2020 року ( а.с. 66-77). Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно протягом операційного дня 30.12.2019 направив вищезазначені податкові накладні до ЄРПН. При цьому, за результати скерування позивачем 30.12.2019 до ЄРПН податкових накладних, позивачу не було надіслано квитанцій про прийняття чи неприйняття, або зупинення реєстрації цієї податкової накладної протягом операційного дня 30.12.2019. В свою чергу, апеляційним судом встановлено, що позивач в установленому порядку та строки ініціював направлення засобами електронного зв`язку податкові накладні (за переліком приведеним у акті камеральної перевірки від 30.01.2020 року) з метою їх реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних, однак за наслідками такого надіслання позивачу не надходило ні квитанцій про їх неприйняття для реєстрації, ні квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, ні квитанцій про прийняття до реєстрації перелічених податкових накладних. За наведених положень законодавства та обставин справи у зв`язку з тим, що протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації названих податкових накладних, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наказом Міністерства юстиції України і Міністерства фінансів України Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України від 18.03.2016 № 759/5/371 затверджений Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Наказу № 759/5/371 до запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) й інформаційними системами Державної фіскальної служби України у режимі реального часу така взаємодія здійснюється у робочий час з урахуванням технічних можливостей Реєстру та інформаційних систем Державної фіскальної служби України відповідно до законодавства, але з інтервалом не більше ніж 2 години. Згідно з пунктом 7 вищезазначеного Порядку технічний адміністратор Реєстру забезпечує передачу до реєстрів Державної фіскальної служби України відомостей про проведені реєстраційні дії відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстраційні дії), документів в електронній формі у робочий час одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у Реєстрі, формуванням запиту суб`єктом державної реєстрації. З наведеного слідує, що відповідальною особою за фактичне проходження засобами електронного зв`язку документів направлених в електронній формі є технічний адміністратор Реєстру який забезпечує проходження зазначених документів з урахуванням технічних можливостей Реєстру та інформаційних систем Державної фіскальної служби України. Враховуючи викладене, допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем у даному випадку не мало ознак протиправності з боку позивача та відбулося не з його вини. Такий факт був наслідком незабезпечення технічним адміністратором Реєстру умов проходження зазначених документів з урахуванням технічних можливостей Реєстру та інформаційних систем Державної фіскальної служби України. За встановлених обставин у сукупності, висновки суду першої інстанції про необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за затримку сплати реєстрації податкових накладних від 04.12.2019 року за № 3, від 06.12.2019 року за № 4, від 06.12.2019 року за № 5, від 09.12.2019 року за № 6, від 09.12.2019 року за № 7, від 10.12.2019 року за № 8, від 11.12.2019 року за №9, від 12.12.2019 року за № 10, від 12.12.2019 року за № 12, від 13.12.2019 року за №14, від 13.12.2019 року за № 15, від 13.12.2019 року за № 16 є правильними. Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 380/2128/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Р. Б. Хобор С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 21.10.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»