Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № П/320/1182/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/1182/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Сорочка Є.О., Федотова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» до Головного управління ДФС у Київській області, начальника Головного управління ДФС у Київській області Рижикова Андрія Ілліча, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем - Головним управлінням ДФС у Київській області, подано апеляційну скаргу, в якій воно просить судове рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Рішення суду першої інстанції в частині - скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити з наступних підстав. Між Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, як органом Державної фіскальної служби, та Позивачем, як Платником податків, укладено Договір про визнання електронних документів від 14 січня 2016 року №2 (надалі - Договір), предметом якого є визнання податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (надалі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу. Позивач подав до Відповідача Податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2019 року, яку отримано податковим органом 11 липня 2019 року з відміткою про отримання з попередженням про можливість відмови у її прийнятті. Листом Відповідача від 11 липня 2019 року №24221/10/10-36-54-08 повідомлено Позивача, що на підставі рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість він не є платником ПДВ з 18.11.2016, тому не повинен подавати податкову декларацію з ПДВ за червень 2019 року згідно з п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України. Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А як зазначено у Постанові Верховного суду від 18 червня 2019 року у справі №810/1702/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. Згідно з п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Відповідно до п. 184.10 ст. 184 Податкового кодексу України, про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації. Платник податків, який є зареєстрованим платником податку на додану вартість, зобов`язаний подавати до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість у строки та в порядку визначеному Податковим кодексом України. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі норм Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, які спростовують доводи позивача, що контролюючим органом всупереч вимогам податкового законодавства, неправомірно та безпідставно було повідомлено ТОВ «ВІТАПОЛІС» листом від 11.08.2017 № 5054/10/10-13-11-02 про те, що для прийняття поданої ним податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року відсутні правові підстави передбачені податковим законодавством. Суд апеляційної інстанції, враховуючи, що ТОВ «ВІТАПОЛІС» було повідомлено контролюючим органом про анулювання реєстрації платника ПДВ з 18 листопада 2016 року і таке рішення оскаржено не було, а також враховуючи, положення пункту 184.6 статті 184 Податкового кодексу України, відповідно до якого для позивача липень 2017 року вже не є звітним (податковим) періодом, обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях контролюючого органу порушень норм Податкового кодексу України, а відповідно і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ВІТАПОЛІС». На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області від 11.07.2019 вих. №24221/10/10-36-54-08; зобов`язання Головного управління ДФС у Київській області прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць червень 2019 року з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 11.07.2019 не підлягають задоволенню. Згідно з частиною першою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. А відповідно до частини другої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 скасовується в частині та ухвалюється в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовляється. Згідно з частиною другою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до частини четвертої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). А згідно з п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року в частині задоволення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області від 11.07.2019 вих. №24221/10/10-36-54-08; зобов`язання Головного управління ДФС у Київській області прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць червень 2019 року з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 11.07.2019 скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В іншій частині Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків. Постанову складено в повному обсязі 20.10.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Сорочко Є.О. Федотов І.В.