LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855580/2159/20

від 20.10.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2159/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Файдюка В.В., Суддів Земляної Г.В., Мєзєнцева Є.І., При секретарі Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Канівського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Канівської міськрайонної філії Черкаського обласного центру зайнятості (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови внести зміни до наказу про призначення виплат по безробіттю на підставі п.9 ч.1 статті 36 Кодексу законів про працю України, так як підстави припинення трудового договору з позивачем передбачені іншими законами, з урахуванням рівня доходів та страхового стажу позивача; - зобов`язати відповідача внести зміни до наказу про призначення виплат по безробіттю на підставі п. 9 ч. 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, так як підстави припинення трудового договору з позивачем передбачені іншими законами, з урахуванням рівня доходів та страхового стажу позивача; - стягнути з відповідача допомогу по безробіттю у розмірі передбаченому абз. 1-2 розділу ІІ Порядку надання допомоги по безробіттю, утому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 613 від 15 червня 2015 року, у період з 07 серпня 2019 року по 27 червня 2020 року становить 84 860 грн 95 коп. До позовної заяви було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року в мотивувальній частині заяву позивача про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову було визнано необґрунтованою та непідтвердженою доказами, позовну заяву ОСОБА_1 до Канівського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви. В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено про необхідність подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2538,02 грн. 02 липня 2020 року на адресу суду надійшли подані позивачем на усунення недоліків позовної заяви уточнена позовна вимога від 29 червня 2020 року у двох примірниках та клопотання про звільнення від сплати судового збору. З вказаних уточненої позовної заяви, клопотання про звільнення від сплати судового збору та документів, доданих до неї, судом було встановлено, що вимоги ухвали від 24 червня 2020 року про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Канівської міськрайонної філії Черкаського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, позивачем виконано лише частково. Дослідивши надані позивачем матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню. Так, згідно з наданими позивачем індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих особі Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка Форма ОК-5) розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік становить 130 494,07 грн. Інших доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору в установленому законом порядку й розмірі, а саме: довідки про доходи; довідки про склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї; банківські документи про відсутність на рахунках коштів; довідки податкового органу, позивач суду не надав. З огляду на це ухвалою від 06 липня 2020 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, та продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви до Канівської міськрайонної філії Черкаського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. 15 липня 2020 року позивачем подано до суду відповідь на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року, в якій позивач просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки у нього відсутній майновий стан. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву повернуто позивачеві. При цьому суд зазначив, що для застосування судом положень ч.1 статті 133 КАС України та Закону України "Про судовий збір" повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Згідно з наданими позивачем індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих особі Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка Форма ОК-5) розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік становить 130 4940,07 грн. Ціна позову складає 2 538,02 грн., що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік 6 524,70 грн. Інших доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору в установленому законом порядку й розмірі, а саме: довідки про доходи; довідки про склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї; банківські документи про відсутність на рахунках коштів; довідки податкового органу, позивач не надав. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано та незаконно позбавив позивача права на доступ до правосуддя. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що він подавав клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки являється особою, що отримувала допомогу по безробіттю, розлучена та на утриманні якої знаходиться двоє неповнолітніх дітей; єдиним засобом існування до 25 червня 2019 року була соціальна допомога по безробіттю, а з 26 червня 2019 року взагалі не має доходів. Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, виходячи з наступного. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що вимоги ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року позивач не виконав, оскільки не надав до суду оригінал документу про сплату судового збору у відповідному розмірі та судом не приймається до уваги клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, оскільки єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити сторону від сплати судового збору, є її майновий стан, однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони, однак, надані позивачем документи не є достатніми для підтвердження незадовільного майнового стану, що зумовлює висновок про відсутність передбачених ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.133 КАС України підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно п.1 ч.4 наведеної статті позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що у випадку недодержання позивачем вимог ст.161 КАС України при подачі заяви суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і у випадку неусунення її недоліків позовна заява повертається позивачеві. Як вбачається з матеріалів справи, незадовільний майновий стан позивача підтверджується копією довідки Канівської міськрайонної філії Черкаського центру зайнятості від 26 травня 2020 року №168, згідно якої дохід ОСОБА_1 за період з 31 липня 2019 року по 27 квітня 2020 року становить 5 927,95 грн.; довідкою Головного управління ДПС у Черкаській області про суми виплачених доходів, згідно якої за період з 01 липня 2019 року по 31 березня 2020 року доходом ОСОБА_1 були лише соціальні виплати по безробіттю; довідкою Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області від 30 липня 2020 року №354 про отримання ОСОБА_1 допомоги; випискою по картковому рахунку ПАТ «КП «Приватбанк» за період з 01 липня 2019 року по 01 липня 2020 року від 07 серпня 2020 року, з якої вбачається відсутність надходжень будь-яких грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 ; довідками про рух коштів на картковому рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль» за період з 01 серпня 2019 року по 31 липня 2020 року від 06 серпня 2020 року, з яких вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 надходила лише соціальна допомога. Крім того колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 після розлучення має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Однією з основних засад судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду. Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти. Відповідно до практики ЄСПЛ п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року). Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64). Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, враховуючи наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору та застосування судом першої інстанції формального підходу при вирішенні даного питання, а саме, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам майнового стану ОСОБА_1 , та враховуючи, що відсутність можливості реалізувати право на судове оскарження у зв`язку з несплатою судового збору є перешкодою у доступі до правосуддя, що суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку щодо відсутності підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Канівського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 є такою, що постановлена за відсутності встановлених КАС України підстав та підлягає скасуванню. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до статті 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»