Ухвала КЦС ВС № 521/5841/17

Ухвала 20 жовтня 2020 року м. Київ справа № 521/5841/17 провадження № 61-15056ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року у справі за позовом Одеської міської ради до Третьої одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Третьої одеської державної нотаріальної контори Савицька Олена Юліанівна про визнання недійсним заведення спадкової справи, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, ВСТАНОВИВ: Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року позовні вимоги Одеської міської ради задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в Спадковому реєстрі за № 60106386 в реєстрі нотаріальних дій № 2-39 та видане ОСОБА_2 16 січня 2017 року державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Савицькою О. Ю. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року залишено без змін. 12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку з касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року. В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість, ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті, яке обґрунтовано тим, що у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, зумовленим введеним в Україні карантину внаслідок короновірусного захворювання СОVID-19, вона не має можливості сплатити судовий збір. У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав. Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі на час звернення з касаційною скаргою. Наведені у клопотанні доводи не дають підстав для його задоволення, оскільки заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заявник дійсно позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі. Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року становив 1 600 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до судукасаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 200 грн (1 600*200%) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Крім цього, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано усіх копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року залишити без руху. Надати заявникові для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко