Ухвала КЦС ВС № 521/10369/18

Ухвала 13 січня 2020 року м. Київ справа № 521/10369/18 провадження № 61-23364ск19 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Порто-Франко», товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Фінанс», товариство з обмеженою відповідальністю «Ін-Фактор», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, про визнання недійсним договору відступлення права вимоги та виключення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року в указаній вище справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У касаційній скарзі міститься клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Частиною першою стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті. Проте, у поданому клопотанні не зазначено будь-яких підстав, які б свідчили про неможливість сплати судового збору заявником у встановленому законодавством порядку і розмірі. Ураховуючи викладене, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. Таким чином заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у червні 2018 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2018 року. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762 грн. Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 * 0,4 = 704,80) (редакція закону на момент подачі позовної заяви). Закон пов`язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті. Ураховуючи наведене, розмір судового збору за вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору відступлення права вимоги та виключення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) складає 2 819,20 грн (1 762*0,4*2*200%). На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового зборуза подання касаційної скарги залишити без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 11 лютого 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. С. Висоцька