Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/15701/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15701/19 Головуючий у І інстанції - Чудак О.М. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві,в якій просив: зобов`язати ГУ ПФУ призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 10.01.2019 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що досяг пенсійного віку та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії, а тому відмова пенсійного органу у призначенні пенсії є протиправною. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії, оформленої листом від 18.02.2019 № 31961/03 протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану представником 10.01.2019 з урахуванням додатково поданих документів про призначення пенсії за віком з прийняттям відповідного рішення і з урахуванням висновків суду. Позов в іншій частині залишено без задоволення. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до наданих документів Позивач надає копію паспорта СССР для виїзду за кордон, який був дійсний з 21.10.1992 року по 21.10.1997 року. При поданні заяви для призначення пенсії до Управління та при поданні адміністративного позову до суду Позивачем зазначається посвідчення особи Ізраїля № НОМЕР_1 виданого органом відділення МВС в м. Рішон Ле Ціон від 29.07.2014 року. Таким чином, на думку Відповідача, згідно наданих документів не вбачається паспорта громадянина України та постає питання чи є Позивач громадянином України. Відповідач зазначає, що оскільки, у Позивача не має паспорта громадянина України, то без підтвердження громадянства Управління взагалі не було підстав для призначення пенсії. На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що органи Пенсійного фонду України зобов`язані всебічно сприяти зверненням за пенсією та отримані необхідних документів і те, що у Відповідача є доступ до електронної бази даних громадян України, немає жодного сумніву, що без безумовної вказівки про це у Порядку 22-1 - немає жодного обов`язку у Позивача подавати саме паспорт, а не будь-який інший документ для засвідчення його особи, особа якої була встановлена посвідченням особи та була засвідчена нотаріусом в Державі Ізраїль, підпис та повноваження якого у свою чергу підтверджені печаткою апостиль, відповідно до Гаазької конвенції, до якої Україна приєдналася 23.12.2003 року. Окрім того зазначає, що твердження Відповідача, що Позивачем не була дотримана вимога особистого звернення про призначення пенсії, а представники Позивача, які діють на підставі нотаріально посвідченої та апостильованої довіреності, не мають законних повноважень передати до УПФУ його особисту заяву про призначення пенсії - є таким що не відповідає дійсності. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, який у 1996 року виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. 10.01.2019 ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Пенсійного фонду України разом із копіями доданих до звернення документів про призначення йому пенсії за віком. Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України направив вказане звернення із доданими документами до ГУ ПФУ у м. Києві, оскільки ОСОБА_1 до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю проживав в місті Києві. До вказаної заяви Позивач додав копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копію ідентифікаційного номера, копію трудової книжки та копію довіреності. Також, до ГУ ПФУ м. Києві додатково подано оригінал довідки про заробітну плату від 29.01.2019 № 2, видану Приватним акціонерним товариством «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904» за період з 1985 по 1987 роки, довідки від 30.01.2019 № 2, виданої ПрАТ «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904» про підтвердження факту роботи Позивача на даному підприємстві, довідку від 24.01.2019 № 08/01, видану ПрАТ «Тутковський» про підтвердження факту роботи Позивача на даному підприємстві, а також довідку про заробітну плату від 24.01.2019 № 13/23, видану ПрАТ «Тутковський» за період роботи з вересня 1977 по жовтень 1980 року. Листом від 18.02.2019 № 31961/03 ГУ ПФУ м. Києва повідомило представника Позивача, з присиланням на положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) про те, що не має законних підстав для призначення Позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, як громадянину України який виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю. Також у вказаному листі Відповідача зазначено про те, що в наданих пакетах документів не надано оригінали та копії паспорту громадянина України, ідентифікаційного коду, військового квитка та диплома про навчання ОСОБА_1 . Не погодившись з такою відмовою Відповідача щодо непризначення пенсії, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем фактично рішення про відмову в призначенні Позивачу пенсії за віком не приймалося, а у межах вимог Порядку № 22-1 здійснено розгляд питання про прийняття поданих документів, тому з метою ефективного відновлення порушеного права Позивача, слід покласти на Відповідача обов`язок повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV з урахуванням висновків суду. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини урегульовані Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок). Зокрема, частиною 1 статті 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Частиною 5 статті 45 цього Закону передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Механізм подання та оформлення документів для призначення або перерахунку пенсій регулюється Порядком. Відповідно до пункту 1.1 Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). У розділі ІІ Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Так, пунктом 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку №22-1 визначений перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. […]; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 (додатки 1, 3 до Положення). […]; 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи […]; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку). Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (пункт 2.23 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку №22-1). Так, відповідно до пункту 2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання. За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку). Згідно із пунктом 2.23 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі Відповідно до пункту 4.3 Порядку Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку). Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. На підстав вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначенням пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. Відмовляючи листом у призначенні Позивачу вказаної пенсії Відповідач послався на те, що ОСОБА_1 не дотримано порядок подачі документів, а саме в наданих пакетах документів не надано оригінали та копії паспорту громадянина України, ідентифікаційного коду, військового квитка та диплома про навчання. Так, відповідно до пункту 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, до заяви про призначення пенсії за віком представником Позивача долучено копію паспорта громадянина Союза Советских Социалистических Республик для виїзду за кордон, проте, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно ксерокопії паспорта, який видано 21.10.1992 на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2, вказаний документ був дійсним до 21.10.1997 року, тобто на момент виникнення спірних відносин він втратив чинність та не може посвідчувати особу. При цьому, колегія суддів зазначає, що закінчення терміну дії паспорта не позбавляє громадянина України гарантованих прав та не ставить особу у положення, коли він позбавляється громадянства. Однак, вказані обставини не звільняють Позивача (представника Позивача) від необхідності надання разом із заявою про призначення пенсії документу, який посвідчує те, що ОСОБА_1 є громадянином України та засвідчує особу Позивача, місце його проживання (реєстрації), яким у розумінні статті 5 Закону України «Про громадянство України» є паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (пункт 2.23 Порядку № 22-1). Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (пункт 4.1 Порядку № 22-1). Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що заява про призначення пенсії від 12.03.2019 року не відповідає формі, встановленій додатком 3 Порядку. На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він особисто (або через уповноваженого представника) не надав до пенсійного фонду заяву встановленого зразка про призначення та виплату пенсії за віком відповідно до вимог статті 44 Закону № 1058 та необхідний пакет документів, що визначає право на даний вид пенсії, а відтак територіальний орган Пенсійного фонду України не мав підстав для призначення пенсії. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 425/1867/16-а (провадження № К/9901/3780/18) і від 06.02.2018 у справі № 723/2676/14-а (провадження № К/9901/1543/18). Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких останній прийшов до висновку, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко