Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/6333/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7757/20 Справа № 199/6333/19 Суддя у 1-й інстанції - Богун О. О. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 48 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Макарова М.О. суддів - Каратаєвої Л.О., Куценко Т.Р. при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, - В С Т А Н О В И Л А : У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, від якого мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наразі проживають разом з відповідачкою. Позивач зазначає, що йому, як батькові, з боку відповідачки чиняться перешкоди у спілкуванні з дітьми, його пропозиції укладення договору про участь у вихованні та утриманні дітей відповідач ігнорує, нотаріально посвідчити такий договір відмовляється. Враховуючи викладене, позивач просив усунути йому перешкоди у спілкуванні з дітьми та визначити йому такий спосіб його участі у вихованні дітей: - кожні перший та третій тиждень місяця понеділка з 18:00 години до середи 18:00 години, п`ятниці з 18:00 години до неділі 18:00 години за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 , без обмеження місця прогулянок, з можливістю поїздки до родичів позивача, в тому числі до бабусі і дідуся за місцем їх проживання; - кожен день народження доньки ОСОБА_4 , а саме 28 квітня кожного року до досягнення дитиною повноліття з 12:00 години до 17:00 години; - кожен день народження доньки ОСОБА_3 , а саме 20 березня кожного року до досягнення дитиною повноліття з 12:00 години до 17:00 години; - кожні шкільні канікули в літній та зимовий періоди не менше 5 діб для відпочинку та оздоровлення дитини на території України; - один раз на рік протягом відпустки ОСОБА_1 не менше 20 діб. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2020 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: усунуто ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дітьми та визначино йому такий спосіб його участі у вихованні дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 : - встановлено систематичні побачення з дітьми кожної першої та кожної третьої суботи кожного місяця та кожної першої та кожної третьої неділі кожного місяця у період часу з 18:00 год. суботи до 18:00 год. неділі, за виключенням днів хвороби дитини (дітей), що підтверджується довідкою медичного (лікувального) закладу; - встановлено систематичні побачення з дітьми кожної першої та кожної третьої середи кожного місяця у період часу з 16:00 год. до 19:00 год., за виключенням днів хвороби дитини (дітей), що підтверджується довідкою медичного (лікувального) закладу; - встановлено систематичні побачення з дитиною ОСОБА_4 в день її народження у період часу з 14:00 год. до 17:00 год., до досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку; - встановлено систематичні побачення з дитиною ОСОБА_3 в день її народження у період часу з 14:00 год. до 17:00 год., до досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку; - надано можливість кожного року спільного відпочинку дітей разом з батьком під час зимових канікул дітей - тривалістю п`ять днів, під час літніх канікул - чотирнадцять днів. В решті позовних вимог - відмовлено. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції з урахуванням інтересів дітей, їх віку, поведінки батьків, виходив з того, що сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку доньок, батько дітей має бажання приймати участь у їх вихованні, а спілкування між позивачем та дітьми не перешкоджає їх нормальному розвитку, але виникли непорозуміння щодо врегулювання питання з приводу побачень батька з дітьми. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції значно звузив обсяг прав позивача, як батька дітей. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування щодо графіку зустрічей батька з дітьми, де кількість днів значно більша, ніж у судовому рішення та з яким погодилась відповідачка. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з рівності прав сторін щодо виховання та розвитку доньок. А тому, врахувавши інтереси дітей, їх вік, поведінку батьків, та те, що батько дітей має бажання приймати участь у їх вихованні, суд дійшов висновку щодо врегулювання питання з приводу побачень батька з дітьми. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 23 жовтня 2009 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між сторонами по справі. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо. Між сторонами не досягнуто згоди щодо участі позивача у вихованні їх спільних дітей та спілкуванні з ними. 24 липня 2019 року позивачем на адресу відповідачки було направлено лист з пропозицією укладення нотаріально посвідченого договору щодо здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, на яке остання відповіді не надала. Встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2019 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24 січня 2019 року до повноліття дитини. Згідно з довідкою Індустріального відділу держаної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 30 серпня 2019 року № 24661 заборгованість зі сплати аліментів відсутня Частиною 1 ст. 2 СК України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у томі числі і спілкуватися зі своїм батьком. Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Згідно вимог ст. 15 вказаного Закону, дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів . Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом буде визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ(далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Частиною 3 ст. 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Тлумачення наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що той з батьків, який проживає окремо від дитини має право на особисте спілкування з ними, а інший не має права перешкоджати йому спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дітей. При визначенні способів участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковим є врахування найкращих інтересів дитини. Згідно зі ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2019 по цивільній справі № 199/668/19 (2/199/1795/19) з ОСОБА_1 ухвалено стягнути на користь ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24 січня 2019 року до повноліття дитини. Згідно з довідкою Індустріального відділу держаної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 30.08.2019 № 24661 заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б свідчили про неможливість батька спілкуватися із малолітніми його доньками, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дітьми, яке перешкоджало б нормальному розвитку дітей, судом не встановлено. Відповідно до ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Відповідно до Висновку органу опіки та піклування від 14 лютого 2020 року № 18/5-60, наданого виконавчим комітетом Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, діти Кіра та Євгенія проживають разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 , де створені всі належні умови для проживання дітей, їх виховання та розвитку. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де згідно з актом обстеження умов проживання, складеним управлінням-службою у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради також створені всі належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей. За інформацією центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Індустріальної районної у місті Дніпрі ради мати ОСОБА_2 виконує батьківські обов`язки в повному обсязі по відношенню до обох дітей. При спілкуванні ОСОБА_2 повідомила, що вона і доньки бажають спілкуватись із батьком, залишатися з ночівлею в батька вдома. Крім того, у висновку зазначено, що дитина ОСОБА_3 відвідує комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 261» Дніпровської міської ради з 03 вересня 2016 року по теперішній час. Батьки беруть участь у вихованні дитини. Дитина ОСОБА_4 навчається у 4-му класі комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 121» Дніпровської міської ради з першого класу. Батьки беруть участь в житті дитини, цікавляться її успіхами. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78). Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Врахувавши інтереси дітей, їх вік, поведінку батьків, а також те, що сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку доньок, батько дітей має бажання приймати участь у їх вихованні, а спілкування між позивачем та дітьми не перешкоджає їх нормальному розвитку, - суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки між сторонами виникли непорозуміння щодо врегулювання питання з приводу побачень батька з дітьми, які підлягають вирішенню. Доводи апелянта в скарзі про те, що першої інстанції значно звузив обсяг прав позивача, як батька дітей та не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування щодо графіку зустрічей батька з дітьми, де кількість днів значно більша, ніж у судовому рішення, - колегія суддів вважає безпідставними, так як визначений судом спосіб участі батька у вихованні дітей відповідає інтересам дітей, свідчить про систематичність побачень батька з доньками, відвідування дітьми місця його проживання та можливість спільного відпочинку. Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення суду. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .. Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарги без задоволення. В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачена апелянтом сума судового збору за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2020 року - залишити без мін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Л.О. Каратаєва Т.Р. Куценко