LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854947/579/20

від 20.10.2020 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 947/579/20 Головуючий в 1 інстанції: Гниличенко М.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 06 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та скасувати постанову інспектора патрульної поліції серії ДПО18 № 646456 від 01.01.2020 року. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 06 лютого 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернутий позивачеві. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову постанову, якою скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 646456 від 01.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про порушення судом першої інстанції встановленого п`ятиденного строку на усунення недоліків, оскільки оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви від 06.02.2020 року винесена протягом трьох днів з моменту отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху. Також апелянт вказав, що повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції не врахував заяву про усунення недоліків від 05.02.2020 року. Зазначив також апелянт і про те, що суд першої інстанції допустився помилки зобов`язавши позивача подати позовну заяву у письмовій формі, оскільки усі надані позивачем документи були подані в письмовій формі. Звернув увагу апелянт і на те, що суд першої інстанції не прийняв та не дослідив обставини та аргументи позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось. Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 січня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху із наданням позивачу строку протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині рішення, а саме: - надати позовну заяву, складену державною мовою в письмовій формі; - визначити сторони /відповідача/ по справі; - зазначити повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження, або місце проживання чи перебування; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог до кожного відповідача /відповідачів/ і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; - надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. 03 лютого 2020 року позивач отримав копію ухвали від 17.01.2020 року про залишення позову без руху (а.с. 12) та 05 лютого 2020 року подав заяву про усунення недоліків (а.с. 13) Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 06 лютого 2020 року позов був повернутий позивачу. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що надавши заяву про усунення недоліків позивач не усунув усіх зазначених в ухвалі від 17.01.2020 року недоліків. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом. Частиною 5, ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що викладені в ухвалі суду першої інстанції від 17.01.2020 року недоліки адміністративного позову, які позивачу необхідно було усунути, з огляду на положення ст. 160 КАС України, не є обов`язковими елементами адміністративного позову, які зазначаються та надаються саме позивачем з метою обґрунтування предмету позову та заявлених у ньому позовних вимог. Аналіз змісту заяви позивача про усунення недоліків у справі, яка надана позивачем на виконання ухвали суду першої інстанції від 17.01.2020 року про залишення позову без руху, свідчить про те, що позивач у справі вчинив дії, спрямовані на усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову. Зі змісту заяви про усунення недоліків позовної заяви вбачається про усунення наступних недоліків зазначених в ухвалі суду першої інстанції: - визначено сторони /відповідача/ по справі; - зазначено повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження, або місце проживання чи перебування; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог до кожного відповідача /відповідачів/ і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - надано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Натомість суд першої інстанції зазначив, що позивач не усунув усіх вказаних судом першої інстанції недоліків, а саме: - не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; - не надано позовну заяву, складену державною мовою в письмовій формі. Так, за приписами КАС України подання позовної заяви, яка складена недержавною мовою не є підставою для залишення позову без руху. Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачем в позовній заяві в додатках зазначена копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, проте замість копії протоколу додана копія квитанції про сплату штрафу, проте в матеріалах справи відсутній відповідний акт відповідальних працівників суду першої інстанції, який свідчив би про відсутність при поданні позову певних документів, зазначених в додатках до позову. При цьому апеляційний суд зазначає, що ненадання відповідних доказів на підтвердження того яким чином оскаржувана дія або бездіяльність відповідача порушує права або інтереси позивача, тобто породжують, змінюють або припиняють його права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин можуть бути підставами для відмови у задоволенні адміністративного позову по суті, а не для залишення адміністративного позову без руху та, відповідно, його повернення. Щодо посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на не надання позивачем копії позовної заяви та доданих до неї додатків відповідно до кількості учасників справи, апеляційний суд зазначає, що, посилаючись на вказаний недолік в ухвалі від 17.01.2020 року, суд першої інстанції при роз`яснені способу усунення недоліків, не роз`яснив позивачу необхідності надати копію позовної заяви та доданих до неї додатків відповідно до кількості учасників справи (а.с. 10). Також, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині передчасності постановлення ухвали про повернення позовної заяви, оскільки копію ухвали від 17.01.2020 року позивач отримав 03.02.2020 року, на усунення недоліків позовної заяви подав відповідні заяву 05.02.2020 року, оскаржувана ухвала про повернення позову постановлена 06.02.2020 року, в той час як встановлений судом першої інстанції п`ятиденний строк усунення недоліків позовної заяви, закінчувався 10.02.2020 року. При цьому апеляційний суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Таким чином, отримавши 03.02.2020 року копію ухвали від 17.01.2020 року, процесуальний строк встановлений судом (5 днів з дня отримання копії ухвали) розпочався з наступного дня після отримання позивачем копії ухвали про залишення позову без руху, тобто з 04.02.2020 року. Відповідно до ч.ч. 5 та 6 ст. 120 КАС України, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Таким чином, днем закінчення строку усунення недоліків є 08.02.2020 року, який припадає на суботу, а тому останнім днем усунення недоліків позовної заяви є перший робочий день понеділок 10.02.2020 року Оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 06.02.2020 року, тобто до закінчення строку, встановленого судом, для усунення недоліків позовної заяви, та всупереч приписам ч. 5 ст. 169 КАС України, відповідно до якої суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Проте, щодо доводу апелянта про неврахування заяви про усунення недоліків від 05.02.2020 року апеляційний суд зазначає, що ці доводи спростовані матеріалами справи, з яких вбачається, що оскаржувана ухвала Київського районного суду міста Одеси від 06 лютого 2020 року про повернення позовної заяви постановлена на підставі та з урахуванням заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків. Також, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у якості доводів апеляційної скарги апелянт посилається на не прийняття та не дослідження судом першої інстанції вказаних позивачем обставинам та аргументів щодо протиправності оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, заявивши при цьому вимогу до апеляційного суду про скасування оскаржуваної постанови. Оскільки справа не була розглянута судом першої інстанції по суті спору та відсутнє рішення в цій справі, у апеляційного суду відсутня процесуальна можливість перевіряти доводи апелянта щодо протиправності оскаржуваних дій та оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, встановлені апеляційним судом обставини свідчать про необхідність надання позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо повернення адміністративного позову, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 2-12, 294, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 06 лютого 2020 року у справі №947/579/20 - скасувати. Справу №947/579/20 передати на розгляд до Київського районного суду міста Одеси. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»