Постанова 4854 № 947/15395/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 947/15395/23 Час та місце прийняття ухвали суду 1 інстанції: 13:01 год., м. Одеса; Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції: 28.06.2023 року; Головуючий в 1 інстанції: Калініченко Л.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Крусяна А.В. Яковлєва О.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Серії ЕАС №6939282 від 05.05.2023 року співробітника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Сочаліна Ігоря Ігоровича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду з адміністративним позовом. Клопотання представника відповідача Департаменту патрульної поліції про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду задоволено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення із адміністративним позовом та залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у цій справі є постанова про накладення адміністративного стягнення, винесена (прийнята) та вручена позивачу 05.05.2023 року. З урахуванням положень частини 2 статті 286 КАС України та статті 289 КУпАП, десятиденний (кінцевий) строк оскарження постанови поліцейського припадає на 15.05.2023 року включно. Тому, звернення із цим позовом 17.05.2023 року відбулось із пропуском процесуального строку. З огляду на викладене, а також відсутність в матеріалах справи доказів поважності причин пропуску строку та обставин, що ускладнювали своєчасність звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що в порушення положень статті 123 КАС України суд першої інстанції дійшов висновку про те, що звернення із позовом відбулось після закінчення встановленого законодавством строку та підстав для залишення позову без розгляду, не надавши при цьому учаснику можливості подати заяву про поновлення строку із зазначенням поважних причин такого пропуску. У відзиві на апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені і пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України. Таким чином, за загальними правилами КАС України, звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами. Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Обов`язок доведення обставин, з якими пов`язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом. При цьому поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Таким чином, право на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду. Слід враховувати, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 КАС України. Згідно спеціальних правил частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Також, виходячи з положень статті 123 КАС України, звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними. Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 23 серпня 2018 року по справі №826/2098/18, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини 3, 4 статті 123 КАС України). Як свідчить зміст адміністративного позову, предметом спору у цій справі є протиправність постанови посадової особи органу поліції від 05.05.2023 року Серії ЕАС №6939282 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Як свідчать обставини справи, постанова поліцейського вручена позивачу у день прийняття, а саме 05.05.2023 року. Отже, суд першої інстанції правильно визначив, що звернення із цим позовом 17.05.2023 року відбулось із пропуском строку, передбаченого частиною 2 статті 286 КАС України. Також, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що встановлення процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання певних процесуальних дій. Одночасно слід враховувати, що ця справа розглядалась судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження. При відкритті провадження в адміністративній справі суд першої інстанції не вирішив заявлене позивачем у позові клопотання про поновлення строку звернення до суду. У судовому засіданні, що відбулось в день ухвалення оскаржуваного судового рішення, позивач або його представник участь не приймав. Отже, на переконання колегії суддів, в даному випадку, суд першої інстанції дійшовши висновку, що позов було подано після закінчення встановлених законом строків, повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу навести інші поважні причини пропуску процесуального строку. Одночасно апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що фактично звернення із цим позовом відбулось із пропуском строку, який становить два дні. На переконання апеляційного суду, порушений строк звернення із позовом є незначним та у такому випадку висновок суду про наявність безумовних (безальтернативних) підстав для залишення позову особи без розгляду може вплинути на саму суть (мету) судового захисту. З огляду на наявні матеріали справи, колегія суддів не встановила невиправданого зволікання учасником у реалізації звернення із цим позовом, тому до фактично порушеного позивачем строку звернення за судовим захистом слід відноситись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Щодо вимог в апеляційній скарзі про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відшкодування понесених учасником судових витрат у зв`язку із розглядом справи здійснюється за рахунок відповідача в порядку, передбаченому статтею 139 КАС України, тобто за результатом вирішення справи по суті і, відповідно, у разі задоволення (часткового задоволення) адміністративного позову. Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи та порушено норми процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до п.п. 1, 4 ст. 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.п. 1, 4 ст. 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2023 року скасувати. Справу направити до Київського районного суду м. Одеси для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв