Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/742/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/742/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року (суддя суду 1 інстанції Прасов О.О.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області в якому просило визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 18.10.2019: - №0001761306, яким збільшено грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 104736,48 грн., з яких: 00,00 грн. за податковими зобов`язаннями; 104736,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0001771306, яким збільшено грошове зобов`язання по військовому збору на суму 3627,69 грн., з яких: 00,00 грн. за податковими зобов`язаннями; 3627,69 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №280/742/20 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Запорізькій області просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд належним чином не надав оцінки доводам контролюючого орану та не врахував обставин виявлених перевіркою, а саме , що позивач протягом періоду, що перевірявся проводив виплату доходів (заробітної плати) працівникам з яких утримував та перераховував до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Згідно даних головної книги по рахунках 661 «Розрахунки по заробітній платі», 6411 «Податок з доходів фізичних осіб» та 642 «Військовий збір», банківських виписок, платіжних документів, встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час виплати доходу (заробітної плати). У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві до неї. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що з 29.07.2019 по 09.09.2019 контролюючим органом проведено планову документальну виїзну перевірку ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, за результатами якої складено Акт №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019.. Висновками акта перевірки зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме: - підпункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПрАТ Бердянське підприємство теплових мереж у перевіреному періоді проводило виплату доходів (заробітна плата), але не своєчасно перераховувало податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 514098,38 грн., у тому числі по періодах квітень 2016р. 291111,83 грн., травень 2016р. 13065,50 грн., липень 2016р. 30186,86 грн., серпень 2016р. 38809,77 грн., жовтень 2016р. 1466,39 грн., листопад 2016р. 1364,12 грн., грудень 2016р. 25898,35 грн., січень 2017р. 29713,92 грн., лютий 2017р. 25798,77 грн., березень 2017р. 33328,38 грн., вересень 2017р. 12327,98 грн., жовтень 2017р. 10986,10 грн., листопад 2017р. 40,00 грн.; - підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України, ПрАТ Бердянське підприємство теплових мереж у перевіреному періоді проводило виплату доходів без сплати збору або не в повному обсязі чи не своєчасно перераховувало військовий збір у розмірі 17037,63 грн., в тому числі по періодах квітень 2016р. 11438,70 грн., грудень 2016р. 1281,88 грн., січень 2017р. 1596,43 грн., лютий 2017р. 1310,87 грн., березень 2017р. 1409,76 грн. На підставі висновків Акта перевірки №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019 відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення: 1) податкового повідомлення-рішення №0001761306 від 18.10.2019, яким збільшено грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 104736,48 грн., з яких: 00,00 грн. за податковими зобов`язаннями; 104736,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 2) податкового повідомлення-рішення №0001771306 від 18.10.2019, яким збільшено грошове зобов`язання по військовому збору на суму 3627,69 грн., з яких: 00,00 грн. за податковими зобов`язаннями; 3627,69 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Штрафні (фінансові) санкції за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 18.10.2019 за №0001761306, №0001771306 застосовані відповідачем до позивача згідно з п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України. Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, спираючись на правову позицію Верховного Суду, вказував на те, що акт перевірки, не підписаний хоча б однією із посадових осіб контролюючого органу, що вказана в акті, є нечинним і на його підставі не можуть прийматися рішення про нарахування платнику податків податкових зобов`язань. Також, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акта перевірки, щодо допущених позивачем порушень, та помилковість здійснених нарахувань, з огляду на неправильне трактування контролюючим органом приписів податкового законодавства. Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав. Так, визнаючи акт перевірки №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019 недопустимим доказом, суд зазначив, що відсутність підпису посадових осіб контролюючого органу в Акті перевірки №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019, які її проводили, закінчення проведення перевірки та оформлення Акта перевірки №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019 іншою юридичною особою з підписанням його посадовими особами без видання відповідних розпорядчих документів (наказів) та без повноважень, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. З матеріалів справи вбачається, що в Акті перевірки №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019 зазначено: «… На підставі направлень від 24.07.2019р. №1644, від 26.07.2019р. №1671, від 26.07.2019р. №1672, від 26.07.2019р. №1673, від 26.07.2019р. №1674, від 26.07.2019р. №1675, від 26.07.2019р. №1676, від 26.07.2019р. №1677 виданих Головним управлінням ДФС у Запорізькій області … ОСОБА_1 заступником начальника відділу аудиту платників Бердянського, Приморського районів, м.Бердянськ управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІ рангу, Цимбалюк Галиною Володимирівною начальником відділу аудиту платників Бердянського, Приморського районів, м.Бердянськ управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІ рангу, Макрієвою Оксаною Анатоліївною головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Бердянського, Приморського районів, м.Бердянськ управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу, Бурдюковою Іриною Сергівною головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Бердянського, Приморського районів, м.Бердянськ управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, інспектором податкової та митної справи І рангу, Вершиновим Андрієм Валерійовичем головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу, Вельмою Олексієм Миколайовичем головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, інспектором податкової та митної справи І рангу, Нікифоровим Ігорем Сергійовичем головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу, Білоконь Олександром Миколайовичем головним державним ревізором-інспектором відділу погашення боргу Бердянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.77 та п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України …, та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16.07.2019р. №2525, проведена планова виїзна документальна перевірка ПрАТ Бердянське підприємство теплових мереж …». Водночас, Акт перевірки №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019 від контролюючого органу підписаний лише: ОСОБА_2 начальником відділу аудиту платників Бердянського, Приморського районів, м.Бердянськ управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІ рангу; Макрієвою Оксаною Анатоліївною головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Бердянського, Приморського районів, м. Бердянськ управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу; Бурдюковою Іриною Сергівною головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Бердянського, Приморського районів, м.Бердянськ управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, інспектором податкової та митної справи І рангу; Нікифоровим Ігорем Сергійовичем головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу; Білоконь Олександром Миколайовичем головним державним ревізором-інспектором відділу погашення боргу Бердянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу. Акт перевірки №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019 від контролюючого органу не підписаний: Доценко Юрієм Сергійовичем заступником начальника відділу аудиту платників Бердянського, Приморського районів, м.Бердянськ управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІ рангу; Вершиновим Андрієм Валерійовичем головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу; Вельмою Олексієм Миколайовичем головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, інспектором податкової та митної справи І рангу, - через перебування цих осіб у відпустці. При цьому, Акт перевірки №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019 оформлено на бланку ГУ ДПС у Запорізькій області, хоча перевірку проведено та підписано співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області. Суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 3 грудня 2019 року у справі № 1440/1965/18, дійшов висновку, що вказані порушення нівелюють доказову силу акта перевірки, як доказу, що в свою чергу нівелює наслідки такого незаконного акта, а саме прийняті податкові повідомлення-рішення. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року №396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом. Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку. Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставинами справи заперечень на акт не подавав. Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення. У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України). За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу. Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків. Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта. Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб`єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом. Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки. Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта. Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді. Відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Ураховуючи висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила колегія суддів у цій справі, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Вище наведена відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 19.06.2020 по справі № 140/388/19. За таких обставин, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що акт перевірки є недопустимим доказом. Разом з тим, предметом спору в даній справі, є правомірність податкових повідомлень-рішень, а отже дослідженню підлягають всі обставини прийняття спірних рішень. Так, згідно до висновків акту перевірки, що слугували підставою для прийняття спірних рішень, донарахування штрафних санкцій здійснено відповідачем з огляду на те, що ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» несвоєчасно перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 514098,38 грн. та військовий збір у сумі 17037,63 грн. Відповідальність за порушення правил та строків сплати (перерахування) податків встановлена ст. 126 ПК України, в той час як ст. 127 ПК України визначає відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків з джерела виплати. Згідно з пп. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, встановлених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Підпунктом 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вченні повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовуються у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати. Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПК України. Положення ст. 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 10 листопада 2015 року у справі № 813/6793/13-а та від 22 березня 2016 року у справі № 813/6774/13-а. Згідно зі ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідачем за змістом та у висновку Акта перевірки №015/08-01-05-13/05541120 від 16.09.2019 зазначається саме про «несвоєчасне перерахування» ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 514098,38 грн. та військового збору у сумі 17037,63 грн., а не про «ненарахування», «неутримання», «несплату (неперерахування)» ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж" до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 514098,38 грн. та військового збору у сумі 17037,63 грн. Таким чином, на час перевірки позивачем було сплачено податок з доходів фізичних осіб та військовий збір, що відображено в акті перевірки, а тому підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 127 ПК України не було. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.12.2018 року за результатами розгляду справи №817/195/15 (адміністративне провадження №К/9901/8985/18). Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що за допущене позивачем порушення має бути застосовано штраф, передбачений не ст.127 ПК України, як було застосовано контролюючим органом, а ст.126 цього Кодексу, повинен був скасувати спірне рішення не в цілому, а лише в частині нарахування штрафних санкцій, яка перевищила розмір штрафу, визначеного ст.126 ПК України, колегія суддів зазначає, що такі доводи є помилковими, оскільки у даному випадку спірне рішення є протиправним не лише у певній частині, що стосується розміру застосованого штрафу, а і в цілому, бо ним застосовано штрафні санкції не за тією нормою закону, що встановлює штраф за фактично допущене порушення, а за іншою нормою закону, яка визначає зовсім інші підстави для застосування штрафних санкцій та, відповідно, зовсім інші розмірі таких санкцій. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Помилковість висновків суду першої інстанції про те, що акт перевірки в цьому випадку не може бути належним доказом, не спростовують та не впливають на вмотивоване та правильне вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, та встановлення факту помилковості висновків акта перевірки, що становлять суть спірних правовідносин. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, при ухваленні оскаржуваного судового рішення, судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров