Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/5502/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2020 року справа №360/5502/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського апеляційного суду на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року (у повному обсязі складено та підписано 19 серпня 2020 року м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/5502/19 (головуючий І інстанції суддя Пляшкова К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВСТАНОВИВ: Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луганського апеляційного суду (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок 16, код ЄДРПОУ 42263208) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року № 137-ос/а про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Вирішено питання відшкодування судових витрат. 12 серпня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі № 360/5502/19 за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у задоволенні заяви Луганського апеляційного суду про роз`яснення рішення суду у справі № 360/5502/19 за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 19 серпня 2020 року. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на час подання заяви про роз`яснення рішення суду від 16.03.2019 року та на теперішній час рішення суду не виконано і у відповідача виникли питання щодо його роз`яснення та порядку його виконання, однак ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 року заявникові було відмовлено у роз`ясненні рішення, що, на думку відповідача, є безпідставним. Зазначає, що перед судом ставилось питання про роз`яснення рішення в частині того яким чином проставляти у табелі часи роботи помічника судді ОСОБА_1 17.12.2019 року, оскільки за фактом вона була відсутня на робочому місці і не заперечує цього і в судовому засіданні. В цій частині рішення суду є незрозумілим для відповідача і не прописаний порядок його виконання. Сторони у судове засідання не з`явилися про розгляд справи були повідомлені належним чином. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що вказане судове рішення є чітким за змістом і зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути труднощі щодо його розуміння та виконання вказаного судового рішення. За унормуванням ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Порядок роз`яснення судового рішення передбачено статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Частиною 1 цієї статті визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАСУ). Так, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для таких, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що перед судом ставилось питання про роз`яснення рішення в частині, саме яким чином проставляти у табелі часи роботи помічника судді ОСОБА_1 17.12.2019 року, оскільки за фактом вона була відсутня на робочому місці і не заперечує цього і в судовому засіданні. В цій частині рішення суду є незрозумілим для відповідача і не прописаний порядок його виконання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незрозумілість стороною у справі порядку та механізму виконання судового рішення виключає можливість його роз`яснення в порядку ст. 254 КАС України. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16. Критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах. Наведена правова позиція встановлена Верховним Судом у постанові від 16 липня 2020 року у справі № 619/3407/16-а. Суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд у цій справі також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 254, 283, 311, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Луганського апеляційного суду - залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 360/5502/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19.10. 2020 року. Колегія суддів Г.М. Міронова А.В. Гайдар І.В. Геращенко